ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
03.02.2005 Справа N 27/203
Постанову залишено без змін
постановою Судової палати
у господарських справах
Верховного Суду України
від 26 квітня 2005 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Дроботової Т.Б., суддів: Волковицької Н.О.,
Продаєвич Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної
податкової інспекції на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 20.01.2004 р. та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.04.2004 р. зі справи N 27/203 за позовом ВАТ
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат",
м. Орджонікідзе до Орджонікідзевської об'єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, за участю представників сторін: від
позивача: - Кобцев А.В. (довіреність від 02.02.2005 р. N 25-239);
Сорокіна Л.М. (довіреність від 24.12.2004 р. N 136);
Левченко О.В. (довіреність від 16.12.2004 р. N 130), від
відповідача: - Мотрончук А.П. (довіреність від 21.07.2004 р.
N 2100/10-023).
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України учасники ( 1798-12 ) (1798-12)
судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 16.12.2004 р., надіслана -
20.12.2004 р.).
Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 02.02.2005 р. N 02-12.2/11 у зв'язку
з відпусткою суддів: Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г. для перегляду
в касаційному порядку даної справи утворено колегію суддів у
наступному складі: Дроботова Т.Б. - головуючий, Волковицька Н.О.,
Продаєвич Л.В., В С Т А Н О В И В:
За результатами планової комплексної документальної перевірки
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат",
м. Орджонікідзе за період з 01.04.2002 р. по 01.03.2003 р.
Орджонікідзевською об'єднаною державною податковою інспекцією
Дніпропетровської області складений акт від 24.06.2003 р.
Перевіркою виявлено, зокрема, порушення товариством пп. 6.1.,
6.2. ст. 6 Інструкції N 231/539/118/219 ( z0711-99 ) (z0711-99)
"Про порядок
обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних
ресурсів та збору за користування водами для потреб
гідроенергетики і водного транспорту" - невключення до розрахунку,
наданого до ОДПІ, використаної на господарські потреби з водних
об'єктів, які утворилися з вилучених підземних вод -
1630 тис. м куб. кар'єрної води, в результаті чого останнім не
донараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів за
період, який перевіряється, в сумі 115078,00 грн.
На підставі акта перевірки інспекцією оформлене податкове
повідомлення-рішення від 27.06.2003 р. N 0000302301/0, яким
товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем -
плата за спец. користування водними ресурсами у загальній сумі
172617,00 грн. (у тому числі основний платіж - 115078,00 грн.,
штрафна (фінансова) санкція - 57539,00 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в
адміністративному порядку, при якому рішенням Орджонікідзевської
об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської
області від 22.07.2003 р. N 1077/23-145 скарга товариства залишена
без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, з
оформленням податкового повідомлення-рішення від 27.07.2003 р.
N 0000302301/1, яким продубльовано податкове повідомлення-рішення
від 27.06.2003 р.; рішенням ДПА у Дніпропетровській області від
29.09.2003 р. N 22430/10/25-008 застосовану до товариства штрафну
санкцію збільшено на суму 23016,00 грн. Інспекцією 10.10.2003 р.
оформлене податкове повідомлення-рішення N 0000302301/2, яким
товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем:
плата за спец. користування водними ресурсами у загальній сумі
195633,00 грн. (у тому числі основний платіж - 115078,00 грн.,
штрафна (фінансова) санкція - 80555,00 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено товариством
до господарського суду Дніпропетровської області з посиланням на
те, що використання високомінералізованої кар'єрної води для
вилучення корисних компонентів у процесі виробництва не
відноситься до спеціального водокористування і збір за
користування водними ресурсами не справляється.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
20.01.2004 р. (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги задоволені з
огляду на приписи ст. 48 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
,
якими визначено поняття спеціального водокористування, та ст. 1
цього Кодексу, в якій наведено поняття водного об'єкту, та
виходячи із того, що шламонакопичувач не є водним об'єктом в
розумінні ст. 1 Кодексу.
За апеляційною скаргою Орджонікідзевської об'єднаної
державної податкової інспекції Дніпропетровської області судове
рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.04.2004 р. (судді: Крутовських В.І. - головуючий,
Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.) залишене без змін з тих же
підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
інспекція звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове
рішення про відмову у задоволені позову. Інспекція вважає, що
викладені у постанові висновки суду не відповідають документам, що
знаходяться у справі, тобто судом допущено порушення ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Скаржник зазначає, що попередні судові
інстанції невірно застосували ст. ст. 1, 48, 49 Водного кодексу
України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
та ст. 1.9.1, 1.9.9 Методики обстеження та
паспортизації гідротехнічних споруд від 19.12.95 р. N 252
( z0466-95 ) (z0466-95)
, а також вважає, що при вирішенні справи взагалі не
застосовані норми Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку
справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів (затв.
постановою КМУ 16.08.99 р. N 1494 ( 1494-99-п ) (1494-99-п)
, що, на думку
інспекції, є порушенням ст. 34 ГПК України, згідно з якою
обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування. Інспекція звертає
увагу на те, що ні матеріали справи, ні чинне законодавство
України не свідчить про наявність у позивача обставин, які б
звільняли його від передбаченого Конституцією та законами України
обов'язку сплачувати збір за спец. використання водних ресурсів та
зауважує на тому, що матеріалами справи фактично не
підтверджується висновок суду про те, що використана товариством
із шламонакопичувачів вода є відходами виробництва.
ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"
подало відзив на касаційну скаргу, в якому вважає вірним висновок
апеляційної інстанції про те, що шламонакопичувачі не є водними
об'єктами, мають особливий статус спеціальних технологічних
протиаварійних споруд, а використання з них відходів (у т.ч. води)
не можна відносити до спеціального водокористування.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування судами норм матеріального та
процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для
задоволення касаційної скарги з огляду на таке:
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з
матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від
27.06.2003 р. оформлене на підставі акта перевірки, в якому
зазначено, що товариство у процесі своєї виробничої діяльності з
метою запобігання підтопленню внутрішніх відвалів здійснює
відкачку води з гірничих виробок у замкнуті гідротехнічні споруди
(шламонакопичувачі, стави - відстійники) для запобігання
потраплянню кар'єрної води у поверхневі водойоми. З забраної
кар'єрної води товариством фактично використана на виробничі
потреби 1630 тис. м. куб. на збагачення марганцевої руди (оборотна
система водопостачання). За кількість використаної кар'єрної води
(яка розцінена інспекцією як спеціальне водокористування з водних
об'єктів) ДПІ розраховано збір за спец. використання водних
ресурсів.
Згідно зі ст. 1 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, яка
містить визначення основних термінів, водокористування - це
використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб
населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та
інших галузей господарства, включаючи право на забір води,
скидання стічних вод та інші види використання вод (водних
об'єктів). Забір води - вилучення води з водного об'єкта для
використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із
застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та
скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір
води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із
застосуванням каналів. Зазначеною статтею передбачено, що не
належать до спеціального водокористування, зокрема, усунення
шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);
використання підземних вод для вилучення корисних компонентів.
Рішення господарського суду, яке залишене без змін постановою
апеляційної інстанції, обґрунтоване доведеністю факту використання
позивачем кар'єрних вод з метою вилучення корисних компонентів та
запобігання підтопленню внутрішніх відвалів. У разі, коли кар'єрна
(підземна) вода використовується на поповнення оборотної системи
для вилучення корисних компонентів (як зазначено в акті перевірки
- на збагачення марганцевої руди), цей вид використання згідно зі
ст. 48 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
не належить до
спеціального водокористування, а відповідно до ст. 49 цього
Кодексу платним є тільки спеціальне водокористування.
Враховуючи обставини справи та вимоги законодавства, судові
інстанції дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність
визначення ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний
комбінат" податкового зобов'язання зі сплати збору за спеціальне
використання водних ресурсів.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить із
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанцій та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє
застосування норм матеріального та процесуального права. Доводи,
якими мотивована касаційна скарга, були предметом дослідження при
розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанцій. Судова
колегія вважає вимоги касаційної скарги непереконливими, такими,
що спростовуються вищенаведеним, не вбачає порушення судами при
прийнятті оскаржуваних рішень норм матеріального та процесуального
права, а, відповідно, і підстав для зміни або скасування судових
актів.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
20.01.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.04.2004 р. зі справи N 27/203 -
залишити без змін.
Касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної
податкової інспекції - залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Б.Дроботова
Суддя Н.О.Волковицька
Суддя Л.В.Продаєвич