ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2005 Справа N 11/287-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Східної регіональної митниці на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 02.11.2004 р. у справі
господарського суду Харківської області за позовом суб'єкта
підприємницької діяльності Сєркова Сергія Миколайовича до Східної
регіональної митниці, Управління державного казначейства у
Харківській області, відділення Державного казначейства у
м. Харкові про стягнення 214107 грн. 19 коп., за участю
представників сторін: - позивача: Кулікова С.М. - дов. від
02.09.2004 N 2981, - відповідача-1: Христенко С.Г. - дов. від
10.01.2004 N 36/01-196, - відповідача-2: не з'явились; -
відповідача-3: не з'явились, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
02.09.2004 р. у справі N 11/287-04 відмовлено в задоволенні позову
суб'єкта підприємницької діяльності Сєркова Сергія Миколайовича до
Східної регіональної митниці та Управління державного казначейства
в Харківській області, відділення державного казначейства в
м. Харкові про стягнення 214107,19 грн. зайво сплаченого податку
на додану вартість під час митного оформлення товарів.
Рішення суду мотивоване тим, що при ввезенні (пересиланні)
товарів на митну територію України суб'єктами малого
підприємництва - платниками єдиного податку податок на додану
вартість сплачується на загальних підставах.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
02.11.2004 у даній справі рішення господарського суду Харківської
області від 02.09.2004 скасовано, позовні вимоги задоволено.
Постанова мотивована тим, що позивач, являючись платником
єдиного податку по ставці 10 відсотків, звільняється від сплати
ПДВ при митному оформленні товарів, ввезених за
зовнішньоекономічним контрактом.
Східна регіональна митниця звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Харківського апеляційного господарського суду скасувати,
а рішення господарського суду Харківської області залишити в силі.
В обґрунтування посилається на неправильне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального права, що регулюють
спірні правовідносини.
У відзиві на касаційну скаргу СПД Сєрков С.М. зазначає, що
постанова Харківського апеляційного господарського суду винесена з
дотриманням норм матеріального права, а тому підстав для її
скасування немає.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем
відповідно до ВМД N 80000/4/341315 від 19.03.2004,
N 80000/4/341316 від 19.03.2004, N 80000/4/341317 від 19.03.2004,
N 80000/4/341751 від 06.04.2004, N 80000/4/341752 від 06.04.2004,
N 80000/4/342453 від 11.05.2004, N 80000/4/342558 від 14.05.2004,
N 80000/4/343224 від 10.06.2004, N 80000/4/343225 від 10.06.2004,
N 80000/4/343963 від 13.17.2004 було здійснено митне оформлення
товару, що надійшов на адресу позивача. При здійсненні митного
оформлення позивач сплатив податок на додану вартість у розмірі
214107,19 грн., яки відповідачем було перераховано до Державного
бюджету України.
На час виникнення спірних відносин СПД Сєрков С.М. відповідно
до свідоцтва про сплату єдиного податку серії А N 474532, виданого
ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 22.12.2003, був платником
єдиного податку.
Законом України "Про державну підтримку малого
підприємництва" ( 2063-14 ) (2063-14)
визначені правові основи державної
підтримки суб'єктів малого підприємництва. Одним з основних
напрямків державної підтримки малого підприємництва є введення
спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності. Ст. 11 цього
Закону встановлено, що спрощена система оподаткування,
бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати
встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових
платежів) сплатою єдиного податку, запроваджується для суб'єктів
малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством
України. Така спрощена система оподаткування, порядок
оподаткування операцій, що здійснюються суб'єктами малого
підприємництва, введені в Україні Указом Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Указу ( 727/98 ) (727/98)
спрощена система
оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів
малого підприємництва, фізичних осіб, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у
трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом
року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує
500 тис. грн. Це положення Указу стосується визначення бази
оподаткування єдиним податком. Об'єктом оподаткування при
обкладанні єдиним податком прийнято доходи, отримані від
здійснення підприємницької діяльності.
Для оподаткування податком на додану вартість імпортних
товарів Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачені норми, згідно з якими податок на додану
вартість сплачується суб'єктом підприємницької діяльності, який
здійснює діяльність, віднесену до підприємницької або ввозить
товари на митну територію України.
Стаття 3 встановлює об'єкт оподаткування ПДВ. Відповідно до
п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, об'єктом
оподаткування є операції щодо продажу товарів (робіт, послуг) на
митній території України, в тому числі операції з оплати вартості
послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права
власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для
погашення кредиторської заборгованості заставодавця, і щодо
ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та
отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентам для їх
використання або споживання на митній території України, в тому
числі операції з ввезення (пересилання) майна за договором оренди
(лізингу), застави та іпотеки.
Крім того, ст. 4 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає базу
оподаткування податком на додану вартість. Пунктом 4.1 визначена
база оподаткування операцій з продажу товарів, разом з цим
пункт 4.3 визначає базу оподаткування для товарів, які ввозяться
(пересилаються) на митну територію України.
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність
до вимог Указу Президента України "Про внесення змін до Указу
Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 746/99 ) (746/99)
Державною податковою адміністрацією
України видано наказ від 01.03.2000 р. N 79 "Про затвердження
Положення про Реєстр платників податку на додану вартість"
( z0208-00 ) (z0208-00)
, зареєстрований в Міністерстві юстиції України
03.04.2000 р. за N 208/4429.
У пункті 1 Положення про Реєстр платників ПДВ ( z0208-00 ) (z0208-00)
зазначено, що особи, які згідно з чинним законодавством не є
платниками ПДВ, та особи, які здійснюють імпорт товарів і
сплачують ПДВ при ввезенні цих товарів, але не підпадають під
визначення платників податку, не повинні проходити реєстрацію та
отримувати індивідуальний податковий номер. А тому ввезення
(пересилання) товарів є об'єктом для оподаткування податком на
додану вартість і особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що є
юридичною чи фізичною особою, або фізична особа, як громадянин,
незалежно від того, зареєстрована вона як платник податку на
додану вартість чи знаходиться на особливому (спрощеному) режимі
оподаткування без перебування в категорії платників податку на
додану вартість, чи громадянин, який ввозить (пересилає) імпортні
товари, під час митних процедур зобов'язаний сплатити податок на
додану вартість. Тобто особа, яка здійснює експортно-імпортні
операції, може не підлягати реєстрації податковим органом як
платник податку на додану вартість, однак це не звільняє її від
обов'язків по сплаті належних платежів, у тому числі податку на
додану вартість.
Таким чином, Указ ( 727/98 ) (727/98)
передбачає звільнення суб'єктів
малого підприємництва від сплати податку на додану вартість лише з
операцій реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тому
податок на додану вартість з операцій щодо ввезення (пересилання)
товарів на митну територію України сплачується такими суб'єктами
підприємницької діяльності на загальних підставах відповідно до
чинного законодавства.
Зазначена правова позиція підтверджена Верховним Судом
України у справі N 3-2605к03/44/19 від 23.12.2003 р., де
встановлено, що платник єдиного податку звільняється від сплати
ПДВ лише з операцій щодо продажу товарів, в той час коли позивач
здійснював ввезення товару на митну територію України.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що
Харківський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення
господарського суду Харківської області, при розгляді даної справи
неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють
спірні правовідносини, у зв'язку з чим постанова апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Східної регіональної митниці задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
02.11.2004 р. у справі N 11/287-04 скасувати, рішення
господарського суду Харківської області від 02.09.2004 р. у даній
справі - залишити без змін.