ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2005 Справа 05/5-28/1961-28/217
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Голосіївському
районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.11.2004 р.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "Промресурс"
до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача:
Двораківська М.С. (дов. від 04.01.05 N 18/9/10-107),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 02.09.04 господарського суду м. Києва позовні
вимоги ТОВ "Промресурс" задоволено. Визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва N 0000562301/3 від 20.02.04 та
N 0000572301/3 від 20.02.04
Цим же рішенням з ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на
користь позивача стягнуто 85 грн. в рахунок відшкодування витрат
по сплаті державного мита та 118 грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 09.11.04 Київського апеляційного
господарського суду рішення від 02.09.04 господарського суду
м. Києва залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДПІ у Голосіївському
районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те,
що судовими інстанціями порушено ст. 9 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від
16.07.99 N 996-XIV ( 996-14 ) (996-14)
, ст.ст. 4-2, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, за результатами комплексної планової
перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства
позивачем за період з 01.01.01 по 01.07.03 ДПІ у Деснянському
районі м. Києва складено акт N 33-230106/31807812 від 29.08.03, у
якому зазначено, що позивач за період з 01.01.2002 р. по
01.07.2003 р. в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
відніс до складу
валових витрат у I кварталі 2003 р. витрати на загальну суму
207,3 тис. грн., пов'язані з придбанням маркетингових послуг у
формі дослідження ринку пропозицій насіння соняшника за Договором
N 1/02 від 01.02.2003 р. з ПП "Промтрейд" на надання маркетингових
послуг без підтверджуючих документів - не надані документи, що
містять в собі вихідну інформацію про проведені заходи щодо
надання маркетингових послуг. Вказані видатки не пов'язані з
господарською діяльністю ТОВ "Промресурс" (порушення пп.5.2.1
ст. 5 зазначеного Закону), що призвело до заниження податку на
прибуток в I кв. 2003 р. на суму 62200 грн. В ході перевірки також
встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на
додану вартість, яке виникло (за твердженням відповідача)
внаслідок включення до податкового кредиту суми ПДВ за березень
2003 р. у розмірі 41458 грн., сплачену у I кв. 2003 р. у складі
видатків за отримані маркетингові послуги, вартість яких не
відноситься до складу валових витрат та які під час перевірки
виключені зі складу валових витрат. Вказане порушення призвело до
заниження чистої суми податкового зобов'язання по ПДВ у березні
2003 р. на суму 41458 грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у Голосіївському районі
м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення N 0000562301/3
від 20.02.2004 р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання
по податку на прибуток у сумі 105 740 грн.. з яких 62 200 грн.
основного платежу та 43 540 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та
N 0000572301/3 від 20.02.2004 р. яким позивачу визначено податкове
збов'язання з податку на додану вартість у сумі 62 187,00 грн., з
яких 41 458 грн. основного платежу та 20 729,00 грн. - штрафних
(фінансових) санкцій.
Крім того, судовими інстанціями встановлено, що витрати на
маркетингові дослідження були здійснені позивачем у зв'язку з
проведенням господарської діяльності, а саме з метою конання свої
зобов'язань за договором N 22/11-02 від 11.11.2002 р., укладеного
позивачем з ТОВ "Альфа Трейдинг". Копії названого договору та акту
виконаних робіт до нього від р.03.2003 р. досліджено судами та
встановлено, що обов'язки за договором позивачем повністю
виконані.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, валові витрати виробництва та обігу,
це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до
складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з
придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Підпунктом 1.32 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що господарська діяльність,
це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли
безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є
регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, не належать до складу валових витрат
будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.11.2 названого Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою
збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з
банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт,
послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси
платника податку; або дата оприбуткування платником податку
товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання
платником податку результатів робіт (послуг).
Частинами 2, 3 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, передбачено, що
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської
операції. Первинні документи повинні бути складені під час
здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -
безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування
оброблення даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені
облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних
носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату
і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається
документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру
господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення
господарської операції і правильність її оформлення; особистий
підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка
брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами досліджено копії акту виконаних робіт N 202 від
13.03.2003 р. по договору N 1/02 від 01.02.2003 р., укладеному
позивачем з ПП "Промтрейд", та акту б/н від 13.03.2003 р. по
договору N 22/11-02, укладеному позивачем з ТОВ "Альфа Трейдинг",
які є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові
реквізити.
При цьому судовими інстанціями правомірно взято до уваги той
факт, що докази того, що вказані акти виконаних робіт не мають
юридичної сили або визнані недійсними в матеріалах справи
відсутні.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 ЗУ "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
датою виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дату
списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату
товарів (робіт, послуг); або дату отримання податкової накладної,
що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,
послуг).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті
робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським
документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості
таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника
податку органом державної податкової служби суми податку,
попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не
підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник
податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій,
установлених законодавством, нарахованих на суму податкового
кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
При цьому судами попередніх інстанцій правомірно взято до
уваги, що податкова накладна, виписана ПП "Промтрейд" відповідає
вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В той же час суди врахували, що договір N 1/02 від
01.02.2003 р. про надання маркетингових послуг, що укладений
позивачем з ПП "Промтрейд", не було визнано недійсним у
встановленому законом порядку. Отже, позивач правомірно виходив з
умов цього договору при визначенні своїх податкових зобов'язань.
Зважаючи на зазначене вище, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству,
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 09.11.04 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 05/5-28/1961-28/217 залишити без змін.