ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2005 Справа N 4/191-20/23
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів: Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши у відкритому засіданні матеріали касаційної
скарги
відкритого акціонерного товариства "Західенерго", м. Львів
(далі - ВАТ "Західенерго")
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11.08.2004
у справі господарського суду Львівської області N 4/191-20/23
за позовом відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік
Прикарпаття", м. Івано-Франківськ (далі - ВАТ "Нафтохімік
Прикарпаття")
до ВАТ "Західенерго"
про стягнення 748 399,04 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Дунець О.Я.;
від відповідача - Каравацький Р.М., Копійчак П.М.
В С Т А Н О В И Л А:
ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" звернулося до суду з позовом про
звернення стягнення на майно ВАТ "Західенерго" у сумі
748 399,04 грн. на підставі статей 6, 32 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
та статті 412 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просить
стягнути з відповідача крім основного боргу ще й відповідно до
статті 214 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
суму боргу в
розмірі 135 460,17 грн., що склалася внаслідок інфляційних
процесів та 3% річних в розмірі 67 417,41 грн., а також подав
клопотання про відновлення строку позовної давності за період з
15.04.1998 по 16.10.1998.
Позовні вимоги ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" мотивовані тим,
що Бурштинською ТЕС не були виконані в повному обсязі зобов'язання
з оплати нафтопродуктів, поставлених згідно договорів. Бурштинська
ТЕС визнала борг у сумі 748 671,09 грн. і позивачем в порядку
статті 8 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
були пред'явлені до виконання в установу банку платіжні вимоги
N 27 від 4.05.1999 та N 66 від 18.10.1999 на безспірне списання
коштів з Бурштинської ТЕС. У зв'язку зі зміною законодавства
позивачем пропущено строк позовної давності за період з 15.04.1998
по 16.10.1998.
Рішенням господарського суду Львівської області від
27.04.2004 (суддя П. Манюк) поновлено позивачу термін позовної
давності за період з 15.04.1998 по 16.10.1998, позов задоволено
частково, стягнуто з відповідача на користь позивача
748 399,04 грн. основного боргу, 99 567,06 грн. з урахуванням
індексу інфляції, 67 417,41 грн. 3% річних та судові витрати, в
задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що заборгованість підтверджується
матеріалами справи та визнана Бурштинською ТЕС, індекс інфляції та
річні підлягають задоволенню, оскільки передбачені законодавством,
однак позивачем наданий розрахунок індексу інфляції з помилками,
тому дана заборгованість підлягає стягненню лише у сумі
99 567,06 грн. Клопотання про відновлення строку позовної давності
задоволено, оскільки законодавство, яке діяло в цей період
позбавляло можливості позивача звернутися до суду з вимогою про
стягнення з відповідача заборгованості, сума якої акцептована
(визнана) боржником.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
11.08.2004 (судді: Дух Я.В. - головуючий, Скрутовський П.Д.,
Слука М.Г.) рішення залишено без змін з тих самих підстав, а
апеляційна скарга відповідача-без задоволення.
ВАТ "Західенерго" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на постанову апеляційного
господарського суду і вважає її такою, що прийнята з порушенням
норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню,
оскільки в пункті 3.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду від
23.08.1994 за N 02-5/612 ( v_612800-94 ) (v_612800-94)
"Про деякі питання
практики застосування статей 80, 81 Арбітражного процесуального
кодексу України" (з наступними змінами) зазначено, що у разі
визнання претензії боржником кредитор має право звернутися до
арбітражного суду, якщо банк відмовив у виконанні розпорядження
про списання вказаної суми. У цих випадках встановлено, що спір
підлягає вирішенню по суті в залежності від поданих сторонами
доказів. Банк відповідача надіслав 07.08.2000 лист про
неможливість стягнення коштів за акцептованими платіжними
вимогами.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням (стаття 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом встановлено, що ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" на
підставі договорів N 4-09-0452-98-08 від 18.03.1998,
N 4-09-0452-88-08 від 13.04.1998 та N 4-09-0046-99-08 від
21.01.1999 відвантажило Бурштинській ТЕС - структурному підрозділу
ДАЕК "Західенерго" (на даний час ВАТ "Західенерго") нафтопродукти
на загальну суму 1 572 716,53 грн., яка була частково сплачена у
сумі 824 044,90 грн.
Позивач у межах строку позовної давності направив на адресу
Бурштинської ТЕС претензії: від 24.02.1999 за N 741 на суму
234 909,34 грн. (169 134,26 грн. - основний борг та
65 777,08 грн. - пеня), від 02.09.1999 за N 2574 на суму
1 422 476,09 грн. (748 671,09 грн. - основний борг та
673 804,46 грн. - пені), які були визнані відповідачем у сумі
748 671,63 грн.
ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" у відповідності до статті 8,
чинного на той час Арбітражного процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, пред'явило у банк платіжні вимоги N 27 від 04.05.1999
та N 66 від 18.10.1999 про безспірне списання суми заборгованості
з Бурштинської ТЕС.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського
суду Івано-Франківської області від 02.11.2001 було порушено
провадження у справі N 1/354 за позовом ВАТ "Нафтохімік
Прикарпаття" до ВАТ "Західенерго" в особі Бурштинської ТЕС про
стягнення 748 399 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення
на майно. Ухвалою того ж суду від 27.12.2001 провадження у справі
N 1/354 було зупинено у зв'язку з порушенням господарським судом
Львівської області справи про визнання ДАЕК "Західенерго"
банкрутом.
В послідуючому ухвалою господарського суду Івано-Франківської
області від 26.12.2003 (після поновлення провадження) справу
N 1/354 надіслано за підсудністю до господарського суду Львівської
області за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи ВАТ
"Західенерго".
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.02.2004
зазначену справу було прийнято до розгляду та присвоєно
N 4/191-20/23 згідно з нумерацією господарського суду Львівської
області.
В подальшому платіжні вимоги були повернуті банком у зв'язку
з відсутністю коштів на поточному рахунку Бурштинської ТЕС.
Оскільки, Бурштинська ТЕС не є юридичною особою, а
структурним підрозділом ВАТ "Західненрго", на адресу ВАТ
"Західенерго" була направлена претензія за N 5/823 від 19.03.2001
на суму 949 837,02 грн. (748 339,04 - основний борг,
201 497,98 грн. - пені), яка була визнана у сумі основного боргу.
Судом встановлено, що неналежне виконання відповідачем своїх
зобов'язань з оплати продукції, поставленої позивачем протягом
1998-1999 років, підтверджується накладними та актами звірок
розрахунків, а крім того, борг визнаний відповідачем та його
структурним підрозділом - Бурштинською ТЕС.
Позивачем 26.04.2004 подано клопотання про відновлення
пропущеного строку позовної давності за період з 15.04.1998 по
16.10.1998.
Загальний строк для захисту права за позовом особи, право
якої порушено (позовна давність) згідно статті 71 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено в три роки, а згідно
статті 76 цього ж кодексу перебіг строку позовної давності
починається з дня виникнення права на позов, тобто коли особа
дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, в
даному випадку з моменту виникнення грошового зобов'язання.
Відділення "Промінвестбанку" у м. Бурштині, повертаючи
07.08.2000 платіжні вимоги позивача повідомило, що причиною
невиконання платіжних вимог є відсутність коштів на рахунку
Бурштинської ТЕС.
Як зазначено апеляційною інстанцією, право на звернення про
стягнення грошових коштів до державної виконавчої служби виникло у
позивача з моменту прийняття Закону України "Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону
України "Про банки і банківську діяльність" від 10.01.2002
N 2922-III ( 2922-14 ) (2922-14)
, який набрав чинності з 20.02.2002.
Оскільки, спір у даній справі виник внаслідок неправомірних
дій відповідача, та з урахуванням сукупності наведених обставин,
що унеможливлювали та ускладнювали стягнення визнаної відповідачем
заборгованості, а також змінами законодавства тощо, суди обох
інстанцій згідно приписів статті 80 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
дійшли обгрунтованого висновку про поважність причини
пропуску строку позовної давності і з таким висновком колегія
суддів погоджується.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, а
також того, що задоволені позовні вимоги грунтуються на фактичних
обставинах та підтверджені матеріалами справи, висновки судів
відповідають цим обставинами і їм дана належна юридична оцінка,
колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржених у даній
справі судових актів.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Львівської області від 27.04.2004
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11.08.2004 у справі N 4/191-20/23 залишити без змін, а касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства "Західенерго" - без
задоволення.