ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2005 Справа N 2/2922"НМ"
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е., суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.; за
участю представників: позивача О. Ковтушенко, відповідача
О. Мішанін; розглянувши касаційну скаргу (подання) Житомирської
митниці на постанову від 07.10.2004 Житомирського апеляційного
господарського суду у справі N 2/2922"НМ" за позовом ТОВ
"Гемопласт-Полісся" до Житомирської митниці про визнання недійсним
рішення про визначення коду товарів, В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про
визнання недійсним рішення начальника відділу тарифів та митної
вартості Житомирської митниці про визначення коду товару від
18.08.2003 року N КТ-92/15.21.
Рішенням господарського суду Житомирської області від
01.03.2004 р. (суддя Тимошенко О.М.) позовні вимоги залишені без
задоволення.
Колегія суддів Житомирського апеляційного господарського суду
(у складі гол. Шкляр Л.Т., суддів Гулової А.Г., Пасічник С.С.),
здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою позивача,
постановою від 07.10.2004 рішення у справі скасувала, позовні
вимоги задовольнила частково. Визнано недійсним рішення
Житомирської митниці про визначення коду товару N КТ 92/15.21 від
18.08.2003, в решті провадження у справі припинено.
Житомирська митниця, не погоджуючись з постановою суду
апеляційної інстанції, звернулася з касаційною скаргою, просить
скасувати постанову по даній справі, рішення залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної
інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що
полягає у неправильному застосуванні при вирішенні спору норм
Закону України "Про Єдиний митний тариф України" ( 2097-12 ) (2097-12)
.
Позивач просить постанову суду по цій справі залишити без
зміни, як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому
судовому засіданні і зазначає таке.
Відповідно до статті 25 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
підприємства, що переміщують через митний кордон України товари та
інші предмети, а також громадяни, які перетинають митний кордон
України, зобов'язані в належних випадках подати митниці необхідні
для митного контролю документи.
Перелік та порядок надання таких документів визначається
Державною митною службою України відповідно до законодавства
України про митну справу, цього Кодексу ( 92-15 ) (92-15)
та інших актів
законодавства України.
З метою вдосконалення митного контролю, митного оформлення та
впорядкування процедури класифікації і кодування товарів наказом
Державної митної служби України від 02.12.99 року за N 782
( z0911-99 ) (z0911-99)
затверджено Порядок роботи відділу тарифів та митної
вартості регіональної митниці (митниці) при вирішенні питань
класифікації та кодування товарів ( z0913-99 ) (z0913-99)
. Зазначений Порядок
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.99 року за
N 913/4206.
Згідно пункту 2 цього Порядку ( z0913-99 ) (z0913-99)
на відділ тарифів
та митної вартості регіональної митниці покладається, зокрема,
розв'язання спірних питань класифікації та кодування товарів, які
виникають при здійсненні митного оформлення товарів; прийняття
класифікаційних рішень щодо товарів, перелік яких установлюється
керівними документами Держмитслужби, регіональної митниці;
проведення за погодженням з керівництвом митниці оперативних
заходів щодо вибіркової перевірки оформлених вантажно-митних
декларацій у частині правильності визначення кодів товарів згідно
з УКТЗЕД.
Кваліфікаційне рішення, прийняте Відділом, оформлюється за
встановленою формою, доводиться до оперативного підрозділу і є
обов'язковим для виконання при митному оформленні товару (пункт 10
Порядку ( z0913-99 ) (z0913-99)
). А відтак воно є таким, що породжує певні
правові наслідки для сторін.
Рішенням про визначення коду товару від 18.08.2003 року
N КТ-92/15.21. відповідачем було встановлено для товару (марлі)
код 5208211000.
Зокрема в рішенні зазначено, що марля не просочена та не
вкрита фармацевтичними речовинами, не підготовлена для роздрібної
торгівлі для застосуванні в медицині, стоматології, ветеринарії.
Колегія суддів констатує, що чинним законодавством України не
передбачено визначення коду товару при митному оформленні
Державним департаментом з контролю за якістю, безпекою та
виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення
Міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до Порядку ведення Української класифікації
товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою
КМ України N 41 ( 41-99-п ) (41-99-п)
від 13.01.99, ведення української
класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТЗЕД.
Відповідно до Закону України "Про єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
(група 30 розділ VI) за товарною позицією 3005 класифікуються -
вата, марля, бинти та аналогічні вироби, просочені або вкриті
фармацевтичними речовинами, підготовлені для роздрібної торгівлі
для застосуванні в медицині, стоматології, ветеринарії.
Підпозиція 3005903100 включає марлю та вироби з марлі.
Відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ) (2097-12)
(група 52 розділ XI), за товарною позицією 5208
класифікуються - тканини бавовняні з вмістом бавовни 85 мас. % або
більше, з поверхневою щільністю не більше як 200 г/кв. м -
невибілені (сурові).
Підпозиція 5208 21 10 00 включає тканини бавовняні, з вмістом
бавовни 85 мас. % або більше, з поверхневою щільністю не більше як
100 г/кв. м - для виготовлення бинтів, перев'язувальних матеріалів
та матеріалів та медичної марлі.
Судом першої інстанції було достеменно встановлено, що марля,
ввезена позивачем, не містить такої властивості, як просочена або
вкрита фармацевтичними речовинами, підготовлена для роздрібної
торгівлі для застосуванні в медицині, стоматології, ветеринарії.
Таким чином висновок суду першої інстанції щодо невідповідності
цієї марлі коду 3005903100 визнається колегією суддів законним та
обґрунтованим, на користь цього свідчить і той факт, що виробником
ввезеної продукції код товару зазначений як 5208211000.
Відповідно до положень Міжнародної конвенції Гармонізованої
системи опису та кодування товарів ( 995_079 ) (995_079)
/Україна
приєдналася 17.05.2002/ остання включає в себе товарні позиції,
субпозиції та віднесені до них цифрові коди. Ст. 3 Конвенції
передбачено, що кожна договірна сторона зобов'язується
використовувати всі товарні позиції та субпозиції Гармонізованої
системи, а також віднесені до них цифрові коди без будь-яких
доповнень та змін. Отже, дані ТН ЗЕД країни експортера ввезеного
товару повністю співпадають з товарними позиціями УКТ ЗЕД країни
імпортера.
Встановлення іншого коду є порушенням Міжнародної системи
опису та кодування товару.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної
інстанції незаконно зроблено висновок щодо наявності підстав для
задоволення позовних вимог, натомість рішення господарського суду
Житомирської області у справі відповідає вимогам чинного
законодавства.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5,
111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Житомирської митниці задовольнити.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 07.10.2004 у справі N 2/2922 "НМ" скасувати.
3. Рішення господарського суду Житомирської області від
01.03.2004 у справі N 2/2922"НМ" залишити без змін.
4. Витрати по сплаті державного мита, в тому числі і за
перегляд в касаційній інстанції, віднести на позивача.
5. Доручити господарському суду Житомирської області видати
відповідні накази.