ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 27.01.2005                                         Справа N 11/99
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 28.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - Усенко Є.А.,
     суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
     розглянувши у   відкритому   судовому   засіданні   матеріали
касаційних скарг
     - Дочірнього     підприємства    "УТН-Чернігів"    Відкритого
       акціонерного товариства "Укрнафта-Київ";
     - Державної податкової інспекції у м. Чернігові
     на постанову  від  22.06.2004  року  Київського  апеляційного
господарського суду
     у справі N 11/99 господарського суду Чернігівської області
     за позовом  Дочірнього підприємства "УТН-Чернігів" Відкритого
акціонерного товариства "Укрнафта-Київ"
     до Державної податкової інспекції у м. Чернігові
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача:
     Чуб Л.Б. (довіреність від 27.01.2005 р. N 02);
     Павленко В.Д. (довіреність від 27.01.2005 р. N 03)
     від відповідача:
     Свириденко Б.В.    (довіреність     від     26.01.2005     р.
N 1934/10/10-010);
     Бугай О.В. (довіреність від 25.01.2005 р. N 1620/10/10-010)
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням Господарського   суду   Чернігівської   області  від
21.04.2004 року (суддя Бобров Ю.М.) у  справі  N  11/99  у  позові
відмовлено.
 
     Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду від
22.06.2004 року  (головуючий  суддя  -  Новіков  М.М.,   судді   -
Мартюк А.І.,   Мачульський   Г.М.),   у  справі  N  11/99  рішення
Господарського суду  Чернігівської  області  від  21.04.2004  року
частково  скасовано;  прийнято  нове рішення в наступній редакції:
"Позов  задовольнити   частково;   визнати   недійсним   податкове
повідомлення-рішення  ДПІ   у  м.  Чернігові  N  0001592650/0  від
30.07.2003 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій
в сумі 18642 грн.; в іншій частині у задоволенні позову відмовити;
стягнути з відповідача на користь позивача 42,50  грн.  державного
мита,  59  грн.  витрат  на  інформаційні  послуги.";  стягнуто  з
відповідача  на  користь  позивача  21,25  грн.  державного   мита
сплаченого за подання апеляційної скарги.
 
     В касаційній  скарзі  ДП  "УТН-Чернігів"  ВАТ "Укрнафта-Київ"
просить  скасувати  рішення  Господарського   суду   Чернігівської
області  від  21.04.2004 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від  22.06.2004  року  по  справі  N  11/99  в
частині основного платежу - 37285,00 грн. і прийняти нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю, посилаючись на
неправильне    застосування    судами    норм   матеріального   та
процесуального права,  а саме:  ст.ст.  51, 58, 61, 62 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , норм Порядку
оформлення результатів документальних  перевірок  щодо  дотримання
податкового  та валютного законодавства суб'єктами підприємницької
діяльності -  юридичними  особами,  їх  філіями,  відділеннями  та
іншими  відокремленими  підрозділами,  затвердженого  наказом  ДПА
України від 16.09.2002 року N 429 ( z1023-02 ) (z1023-02)
        ,  зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 29.12.2002 року за N 1023/7311.
 
     В касаційній  скарзі  ДПІ  у  м.  Чернігові просить скасувати
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
22.06.2004  року  у  справі  N  11/99 в частині визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення N 0001592650/0 від 30.07.2003 р.,
в частині   застосування  штрафних  (фінансових)  санкцій  в  сумі
18642 грн.  і прийняти нове рішення,  яким залишити в силі рішення
Господарського  суду  Чернігівської  області  від 21.04.2004 р.  у
справі N 11/99,  посилаючись на порушення  норм  матеріального  та
процесуального  права,  а  саме:  пп.  7.4.5 п.  7.4 ст.  7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , пп. 17.1.3
п.  17.1 ст.  17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Заслухавши пояснення   по   касаційній  скарзі  представників
сторін,  перевіривши  повноту  встановлення  обставин  справи   та
правильність    їх    юридичної   оцінки   в   рішенні   місцевого
господарського суду та  в  постанові  апеляційного  господарського
суду,  колегія суддів Вищого господарського суду України приходить
до висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню,
а  в  касаційній  скарзі  позивача  має бути відмовлено враховуючи
наступне.
 
     Судами попередніх   інстанцій   встановлено,   що    позивача
зареєстровано  як  суб'єкта  підприємницької діяльності - юридичну
особу,  взято на облік в ДПІ у м.  Чернігові як платника податків,
зареєстровано як платника податку на до дану вартість.
 
     Відповідачем була    проведена    позапланова   документальна
перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства
зі  сплати  податку на додану вартість за період з 01.05.02 р.  по
01.07.02 р.  За результатами перевірки складено акт перевірки  від
28.07.03 р. N 72/26-210/26-220/31480104.
 
     Як вбачається із акту перевірки позивачем,  в порушення вимог
Закону України "Про податок на додану вартість"  від  03.04.97  р.
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , до складу податкового кредиту віднесено
в травні-червні 2002 р. 37284,62 грн.
 
     На підставі  акту  перевірки  відповідачем  прийнято   спірне
податкове  повідомлення-рішення  від  30.07.03 р.  N 0001592650/0,
яким позивачу  визначено  податкове  зобов'язання  по  податку  на
додану  вартість  в  загальній сумі 55927 грн.  (основний платіж -
37285 грн., штрафні (фінансові) санкції - 18642 грн.).
 
     Після прийняття   відповідачем   вищевказаного    податкового
повідомлення-рішення   позивачем    було    розпочато    процедуру
адміністративного оскарження. За результатами розгляду апеляційних
скарг  та  на  підставі  вищенаведеного акту документальної і акту
додаткової перевірки N 91/26-210/26-220/31480104 від  24.09.03  р.
відповідачем  прийнято  спірне  податкове повідомлення-рішення від
20.02.04 р.  N 0001592650/3,  яким  визначене  позивачу  податкове
зобов'язання на загальну суму 55927 грн. залишено без змін.
 
     Як вбачається  із  матеріалів  справи,  14.05.02  р.  між  ДП
"УТН-Чернігів"  ВАТ  "ТД  "Укртатнафта-Київ"  (позивачем)  та  ТОВ
"Крістіна  ЛТД"  м.  Київ  був  укладений  договір купівлі-продажу
бензину.
 
     При продажу   бензину   ТОВ   "Крістіна   ЛТД"    (продавець)
виписувались податкові накладні,  які від імені продавця підписані
В.С. Зинкевичем.
 
     Суми податку на додану вартість по цим  податковим  накладним
враховані  у  наданих  позивачем до ДПІ у м.  Чернігові податкових
деклараціях по ПДВ за травень-червень  2002  р.  в  задекларованих
сумах податкового кредиту на суму 37285 грн.
 
     Відповідно до  положень Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          податковий  кредит  -  це  сума,  на  яку
платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного
періоду,  визначена згідно з цим Законом  (пункт  1.7  статті  1).
Податковий  кредит  звітного  періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку  у  звітному  періоді  у
зв'язку  з  придбанням  товарів  (робіт,  послуг),  вартість  яких
відноситься  до  складу  валових  витрат  виробництва  (обігу)  та
основних   фондів   чи   нематеріальних   активів,  що  підлягають
амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7).  Не дозволяється
включення  до  податкового  кредиту  будь-яких  витрат  по  сплаті
податку з операцій поставки  товарів  (робіт,  послуг)  на  митній
території України,  не підтверджених податковими накладними (абзац
перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).
 
     Вимоги до змісту податкової накладної,  що надається  покупцю
платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2
статті 7  Закону  України  "Про  податок   на   додану   вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        . Порядок заповнення податкової накладної затверджено
наказом Державної    податкової    адміністрації    України    від
30.05.1997 року N 165 ( z0233-97 ) (z0233-97)
        , яким передбачено, що податкова
накладна складається у  двох  примірниках  (оригінал  і  копія)  у
момент  виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6);  усі
складені  примірники  податкової  накладної  підписуються  особою,
уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт,
послуг),  та  скріплюються  печаткою  такого  платника  податку  -
продавця (пункт 18).
 
     Задовольняючи позов  суди  правомірно  виходили  з  того,  що
податок на додану вартість у сумі 37285 грн.  включено ДП  "УТН  -
Чернігів"  ВАТ  "Укрнафта  -  Київ"  до  податкового  кредиту  без
дотриманням вимог Закону України "Про податок на додану вартість".
Цей висновок обґрунтовувався тим, що право ДП "УТН - Чернігів" ВАТ
"Укрнафта - Київ" на податковий кредит  не  підтверджено  виданими
ТОВ "Крістіна ЛТД" податковими накладними,  які визнані недійсними
рішенням суду по цивільній справі  як  такі,  що  не  відповідають
установленим вимогам.
 
     Під час  розгляду  справи знайшов підтвердження факт визнання
недійсними установчих документів ТОВ "Крістіна ЛТД"  та  скасовано
його  реєстрацію  в  якості платника податку рішенням Деснянського
районного суду м.  Києва від 24.02.2003 року.  Як встановлено  цим
рішенням,  ТОВ  "Крістіна  ЛТД"  здійснювало  свою  діяльність  на
підставі неправдивих  даних  та  на  протязі  всієї  господарської
діяльності не сплачувало податки. Тому рішенням визнано недійсними
також   фінансово-господарські   документи,   видані   від   імені
товариства  В.С.  Зинкевичем  за період з 26.12.01 р.  до набрання
рішенням законної сили.
 
     Наведені обставини свідчать,  що у господарських операціях із
ДП  "УТН - Чернігів" ВАТ "Укрнафта - Київ" від імені ТОВ "Крістіна
ЛТД" на стороні продавця діяла особа,  яка не могла мати  законних
повноважень  на здійснення цих операцій та підписання документів в
тому числі податкової звітності.  Як наслідок,  включена позивачем
до   податкового  кредиту  сума  податку  на  додану  вартість  не
відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника  податку  -
продавця.
 
     Враховуючи наведене,    постанова   Київського   апеляційного
господарського суду в цій частині є такою,  що відповідає  вимогам
чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
 
     Що стосується  висновку  апеляційного господарського суду про
безпідставність нарахування позивачу штрафних  санкцій  у  розмірі
18642  грн.,  то  колегія  вважає  його  помилковим,  а скасування
рішення місцевого суду в цій частині та прийняття  нового  рішення
неправомірним.  Висновок  про  відсутність вини позивача,  рішення
суду загальної юрисдикції та  наявність  податкових  накладних  на
момент здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Крістіна
ЛТД" суперечить вищенаведеним  обставинам  справи,  відповідно  до
яких  установчі  документи та свідоцтво платника податку на додану
вартість ТОВ "Крістіна ЛТД"  визнані  недійсними,  отже  податкові
накладні  від  імені  цього  підприємства в якості продавця видані
позивачу в умовах незаконного характеру діяльності  ТОВ  "Крістіна
ЛТД". Оскільки позивач не мав права відносити по виданих від імені
ТОВ "Крістіна ЛТД" податкових накладних певну суму до  податкового
кредиту,  то має місця порушення ним податкового законодавства, і,
відповідно,  правомірним є застосування  відносно  нього  штрафної
санкції по пп.  17.1.3 п.  17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  оскільки спрямоване на
забезпечення  режиму  фінансової   (в   тому   числі   податкової)
дисципліни.   Отже,  місцевий  господарський  суд  дійшов  вірного
висновку щодо відмови у задоволенні позову про визнання  недійсним
спірного податкового повідомлення-рішення повністю.
 
     Оскільки в  постанові  апеляційної  інстанції  зазначено  про
скасування рішення місцевого  господарського  суду  в  частині,  а
фактично  апеляційною  інстанцією  прийнято нове рішення по справі
(із частковою відмовою в позові і частковим задоволенням), колегія
суддів   вважає   за  необхідне  скасувати  постанову  апеляційної
інстанції  та  залишити  без  змін  рішення  Господарського   суду
Чернігівської області, яким в позові відмовлено повністю.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-8, п. 6 ч. 1 ст. 111-9,
ч. 1 ст.  111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий   господарський  суд  України,  -
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційні скарги   на   постанову   Київського   апеляційного
господарського суду   від   22.06.2004  року  у  справі  N  11/99:
1) Дочірнього підприємства "УТНЧернігів"  Відкритого  акціонерного
товариства  "Укрнафта-Київ"  від 21.07.2004 року N 54 залишити без
задоволення, 2)  ДПІ  у   м.   Чернігові   від   22.07.2004   року
N 17661/10/10-010 задовольнити.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
22.06.2004 року по справі N 11/99 - скасувати.
 
     Рішення Господарського   суду   Чернігівської   області   від
21.04.2004 року по справі N 11/99 - залишити без змін.