ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2005 Справа N 6/269
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Першикова Є.В.,
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.,
розглянула касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної
податкової інспекції у м. Миколаєві (надалі Ленінська МДПІ),
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 11.11.04
у справі N 6/269 господарського суду Миколаївської області
за позовом відкритого акціонерного товариства "Дамен Шіпярдс
Океан" (надалі Товариство)
до Ленінської МДПІ, Відділення державного казначейства у
м. Миколаєві (надалі Казначейство)
про відшкодування з державного бюджету податку на додану
вартість та процентів у сумі 2 046 323,77 грн.
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Дедюхіна І.В. (за дов. N 7 від 10.01.05);
- відповідачів
Ленінської МДПІ: Воробйова С.Ю. (за дов. N /10-000 від
14.01.05);
Казначейства: не з'явилися.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у
судовому засіданні 27.01.05 було оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 27.08.04 господарського суду Миколаївської
області (суддя Ткаченко О.В.) провадження у справі щодо стягнення
2 029 408,03 грн. припинено.
На користь Товариства з Державного бюджету України стягнуто
16 915,74 грн. процентів по ПДВ, а з Ленінської МДПІ 287,16 грн.
Постановою від 11.11.04 Одеського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: головуючого Жукової А.М., суддів
Величко Т.А., Бойко Л.І.) рішення від 27.08.04 змінено.
З Державного бюджету України через Казначейство на користь
Товариства стягнуто відсотки з простроченої заборгованості по ПДВ
у сумі 16 913,75 грн.
З Ленінської МДПІ на користь Товариства стягнуто 169,13 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ДПІ
у м. Миколаєві звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою в якій просить постанову від 11.11.04 та
рішення від 27.08.04 в частині стягнення з Державного бюджету
України відсотків з простроченої заборгованості по ПДВ у сумі
16 913,75 грн. на користь Товариства скасувати та прийняти по
справі нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при прийнятті
оскаржених рішень судовими інстанціями було порушено норми
матеріального права, а саме: ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 7, 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 12 Закону України "Про Держаний
бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
.
На день розгляду справи письмовий відзив на касаційну скаргу
від Товариства не надійшов.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, уточнення до неї,
відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників
сторін, суддю-доповідача, встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно декларації з
податку на додану вартість за вересень 2003 року за підсумками
поточного звітного періоду, залишок суми з ПДВ що підлягало
відшкодуванню Товариству склав 1 979 330 грн. у т.ч. 2 310 грн. по
експортним операціям, який станом на 01.01.04 був бюджетною
заборгованістю.
Згідно п.п. 7.7.3 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на суму бюджетної заборгованості
Товариством було нараховано 120% від облікової ставки НБУ
встановленої на день її виникнення, що склало 66 883,53 грн. в
т.ч. по експортному відшкодуванню - 110,24 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за стягненням бюджетної
заборгованості Товариство 18.06.04 звернулося з позовом.
В процесі розгляду справи, місцевим судом було встановлено,
що Товариством при зверненні з позовом не було враховано
відшкодування бюджетної заборгованості 19.02.04 - 800 000 грн.;
25.02.04 - 314 000 грн.; 08.04.04 - 100 000 грн.,
13.04.04 - 201 321 грн., у зв'язку з чим 21.08.04 Товариство
уточнило свої позовні вимоги, та заявило до стягнення
16 913,75 грн., що складає суму відсотків за несвоєчасне
відшкодування ПДВ за період з 01.12.03 по 15.06.04.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує,
що відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" від 03.07.97 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(надалі Закон) у разі, коли за результатами звітного періоду сума,
визначена з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, має від'ємне значення,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного в
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої в момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Стаття 8 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
має назву "Особливості
оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт,
послуг) за межі митної території України". Питання, пов'язані з
нарахуванням процентів на суму експортного відшкодування з ПДВ
вона не регламентує, проте, загальний порядок відшкодування
бюджетної заборгованості, яка включає у себе і експортне
відшкодування визначено п.п. 7.7.3 Закону.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, із обрахованої
суми процентів, відсотки на прострочену суму експортного
відшкодування складають всього 42,93 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до
уваги, що господарюючий суб'єкт, діяльність якого пов'язана з
вивезенням (пересиланням) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України, не може знаходитися у гіршому становищі, ніж
господарюючий суб'єкт, що працює на внутрішньому ринку, щодо
відсотків за несвоєчасне його відшкодування.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права
власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні
перед Законом.
На підставі матеріалів справи судом апеляційної інстанції
встановлено, що суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень
2003 року складала 1 979 330 грн. в т.ч. 2 310 грн. експортного
відшкодування, яка заявлена до відшкодування і відповідає
результатам перевірки, а отже, є правомірним висновок, що
нарахування відсотків на прострочену суму бюджетного відшкодування
з ПДВ здійснено Товариством у відповідності з чинним
законодавством.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України від 21.06.01
N 2542-III ( 2542-14 ) (2542-14)
в Україні застосовується казначейська форма
обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає
здійснення Державним казначейством України операції з коштами
державного бюджету.
Зі змісту ст. 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з
рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та
місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним
органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Відповідно до п. 7 Положення про Державне казначейство
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95
N 590 ( 590-95-п ) (590-95-п)
, відділення Державного казначейства у районах,
містах, районах у містах здійснюють за поданням державних
податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету
зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових
платежів. Таким чином, відповідачами у справах про стягнення з
Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості повинні
виступати органи Державного казначейства України.
Доводи касаційної скарги, що висновок суду апеляційної
інстанції суперечить ст. 12 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, не свідчать про неправильне
вирішення спору в даній справі.
Вказаною статтею передбачено, що погашення простроченої
бюджетної заборгованості по ПДВ, що виникала за станом на 01.11.03
та не відшкодована за станом на 01.01.04, здійснюється шляхом її
оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном
обігу п'ять років. Порядок випуску, обігу, погашення зазначених
облігацій, а також нарахування відсотків на них затверджується
Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до останнього абзацу "Основних умов випуску
облігацій внутрішньої державної позики для погашення простроченої
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість",
затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.03
N 2014 ( 2014-2003-п ) (2014-2003-п)
, основні умови випуску облігацій є
публічною пропозицією платникам податку щодо оформлення
простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість, яка утворилася на 01.11.03 і не відшкодована до
01.01.04, облігаціями внутрішньої державної позики.
Своє волевиявлення на оформлення простроченої бюджетної
заборгованості шляхом одержання вказаних облігацій платник
реалізує шляхом подання відповідної заяви встановленої форми
відповідно до п. 11 Порядку випуску облігацій внутрішньої
державної позики ( 2014-2003-п ) (2014-2003-п)
.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про цінні папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
облігації усіх видів (у тому числі й
облігації внутрішньої державної позики) розповсюджуються серед
підприємств на добровільних засадах. Отже, оформлення простроченої
бюджетної заборгованості по ПДВ облігаціями внутрішньої державної
позики здійснюється винятково на добровільній основі за бажанням
платника податку.
Згідно п. 11.4 ст. 11 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зміни порядку
оподаткування на додану вартість можуть здійснюватися тільки
внесенням змін у цей Закон.
В ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
зазначено, що зміна податкових ставок і механізм
справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть
запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на
відповідний рік.
Таким чином, передбачений ст. 12 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
спосіб
відшкодування ПДВ є альтернативним нарівні із способами,
встановленими ст.ст. 7, 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, і не позбавляє платника податку на
отримання бюджетного відшкодування відповідно до положень
останнього із вказаних законів.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що судом апеляційної інстанцій
було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для
справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з
дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає
підстави для залишення її без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Миколаєві залишити без задоволення.
Постанову від 11.11.04 Одеського апеляційного господарського
суду у справі N 6/269 господарського суду Миколаївської області
залишити без змін.