ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2005 Справа N 27/23
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Оксамит" на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2004 року у
справі N 27/23 за позовом Служби безпеки України до Товариства з
обмеженою відповідальністю "К.Б.Т." та Закритого акціонерного
товариства "Оксамит"
про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2004 року позивач звернувся до господарського суду
м. Києва з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою
відповідальністю "К.Б.Т." про стягнення заборгованості в сумі
4 834 251,15 грн., 3% річних у сумі 205 455,54 грн. та інфляційних
сум 543 283,31 грн., посилаючись на те, що останній не виконав
договірних зобов'язань з передачі житлової площі, будівництво якої
ним було оплачено.
За клопотанням позивача до участі у справі ухвалою
господарського суду м. Києва від 10.06.2004 року було залучено в
якості відповідача Закрите акціонерне товариство "Оксамит".
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
уточнив заявлені вимоги і просив стягнути з відповідачів основний
борг 4 834 251,15 грн., 3% річних у сумі 205 455,54 грн.,
інфляційні суми 543 283,31 грн., штраф у сумі 241 712,55 грн. і
пеню в сумі 3 972 729,60 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2004 року
позовні вимоги задоволено частково і стягнуто з ТзОВ "К.Б.Т." на
користь позивача збитки 4 834 251,15 грн., інфляційні суми
19 337 грн. та пеню в сумі 2 513 810,60 грн., а в решті позовних
вимог та в позові до ЗАТ "Оксамит" відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.08.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено та
позов задоволено частково і стягнуто із ЗАТ "Оксамит" на користь
позивача збитки в сумі 4 834 251,15 грн., інфляційні суми
19 337 грн. і пеню в сумі 2 513 810,60 грн., а в решті вимог та в
позові до ТзОВ "К.Б.Т." відмовлено. В іншій частині судове рішення
залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач ЗАТ "Оксамит" вважає, що
апеляційний суд порушив і неправильно застосував норми
матеріального права та порушив норми процесуального права, і тому
просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та іншого
відповідача до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ
"К.Б.Т." укладено договір про освоєння інвестицій в будівництво
житла для військовослужбовців Служби безпеки України
NN 19/10/оі-73 від 22.04.2002 року, предметом якого є будівництво
об'єктів житла, розпочатого до 01.07.1997 року, реконструкція
гуртожитків та казарм під житло для військовослужбовців СБ України
та членів їх сімей, що мають право на отримання житла відповідно
до чинного законодавства України, згідно з адресним переліком,
який є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до умов
зазначеного договору позивач передає ТзОВ "К.Б.Т." матеріальні
цінності, векселі, кошти та інші активи, які він направляє
виключно на будівництво житла для військовослужбовців СБ України.
Сума інвестицій, які сторони узгоджують освоїти згідно цього
договору складає 70 000 000 грн.
Згідно з п. 3.2 договору ТзОВ "К.Б.Т." здійснює приймання
поставлених матеріальних цінностей, векселів, коштів та інших
активів за актами прийому-передачі і направляє їх виключно на
закінчення (фінансування будівництва) незавершених будівництвом
житлових будинків та капітальне будівництво житла, розпочатого до
01 липня 1997 року, або на придбання житла, реконструкцію
гуртожитків та казарм під житло для військовослужбовців СБ України
згідно затвердженого СБ Україною адресного переліку, який є
невідємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 5.3 договору у разі порушення з вини ТзОВ
"К.Б.Т." строків завершення виконання робіт за цим договором та
адресним переліком, останній сплачує позивачу за кожний день
прострочення пеню, розмір якої обчислюється з розрахунку 0,5% від
суми невиконаних робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня
інфляції.
На виконання зазначеного договору про освоєння інвестицій в
будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки та в
інтересах Служби безпеки України 08.08.2002 року між ТзОВ "К.Б.Т."
і ЗАТ "Оксамит" було укладено договір N 11/10 про дольову участь у
будівництві житла, предметом якого є будівництво житла для
військовослужбовців СБ України та членів їх сімей, які мають право
на отримання житла відповідно до чинного законодавства за адресою:
Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 16-а, загальною
площею 5 200 кв. м. Згідно умов цього договору сторони
організовують виконання робіт по будівництву житла: ЗАТ "Оксамит"
виконує роботи та заходи необхідні для завершення будівництва, а
ТзОВ "К.Б.Т." виконує будівельні роботи та фінансування
будівництва квартир зазначеного будинку. Фінансування здійснюється
шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ "Оксамит"
та іншими способами, які не суперечать законодавству України.
Після закінчення будівництва ТзОВ "К.Б.Т." отримує житлову площу
по акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього
договору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Службою безпеки
України було передано ТзОВ "К.Б.Т." інвестицій у розмірі
4 834 251,15 грн., і останнім на виконання своїх зобов'язань за
договором про дольову участь було передано ЗАТ "Оксамит"
матеріальних цінностей та коштів на зазначену суму для будівництва
житла для військовослужбовців СБУ, а ЗАТ "Оксамит" взятих на себе
своїх зобов'язань щодо передачі житла згідно умов цього договору
не виконало, внаслідок чого позивачу були завдані збитки.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного
висновку про наявність правових підстав для зміни рішення суду
першої інстанції та обґрунтовано задовольнив позов про стягнення
спірних сум з відповідача ЗАТ "Оксамит", а в решті вимог та в
позові до ТзОВ "К.Б.Т." відмовив.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного
суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її
слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 121-1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Оксамит"
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 18.08.2004 року - без змін.
Поновити виконання постанови Київського апеляційного
господарського суду від 18.08.2004 року.