ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2005 Справа N 25/231-04-4288
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О.
(головуючий),
Панченко Н.П. ,
Кочерової Н.О.
розглянувши касаційну скаргу КП “Іллічівське виробниче
і додані до неї матеріали управління комунального господарства”
на постанову від 10.03.2005 року
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 25/231-04-4288
за позовом ЗАТ “Одесводоканал”
до КП “Іллічівське виробниче управління комунального
третя особа господарства” ДП “Судоремонтне товариство ІСРЗ”
Про стягнення 2963351,56 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце засідання сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Одесводоканал” у вересні 2004 р. звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до комунального підприємства “Іллічівське виробниче управління комунального господарства” про стягнення 2907246,50 грн., з яких 2584200 грн. заборгованість за 7-ма векселями, 127632,30 грн. - вексельні проценти, 112207,70 грн. –3% річних.
Позивач у жовтні 2004 р. уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 2524687,00 грн. –заборгованість за 7-ма векселями, 204710,71 грн. –вексельні проценти, 102355,33 грн. –3% річних.
Позивач у листопаді 2004 р. уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 2963351,56 грн., з яких 2601587,00 грн. сума заборгованості за 7-ма векселями, 254082,38 грн. –сума вексельних процентів, 107682,18 грн. –3% річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2004 р. у справі № 25/231-04-4288 позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства “Іллічівське виробниче управління комунального господарства” на користь закритого акціонерного товариства “Одесводоканал” вексельну заборгованість в сумі 2601587 грн., суму вексельних процентів у розмірі 254082,38 грн., відмовлено в решті частини заявлених позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 107682,18 грн.; стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1700 грн. на підставі п. 5 ст. 83 ГПК України (1798-12) .
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р. рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2004 р. у справі № 25/231-04-4288 залишено без змін.
Комунальне підприємство “Іллічівське виробниче управління комунального господарства” у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2004 р. у справі № 25/231-04-4288 в частині стягнення з нього вексельних сум та вексельних процентів за 7-ма спірними векселями, а також в частині стягнення з нього штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на нього; в решті частини рішення суду першої інстанції просить залишити без змін; просить прийняти нове рішення, яким ЗАТ “Одесводоканал” відмовити в задоволенні вимог про стягнення з комунального підприємства “Іллічівське виробниче управління комунального господарства” вексельних сум та вексельних процентів за простими векселями № № 7532820915860, 7532820913161, 7532820913162, 7532820913168, 7532820913169, 7532820913170 та 7532820913171.
Скаржник вважає, що зазначені постанова та рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, що суди не застосували ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (995_009) , ч. 2 ст. 3 Закону України “Про обіг векселів в Україні” (2374-14) , неправильно застосували ст.ст. 22, 59, 74, 83 ГПК України (1798-12) .
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування Одеським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.12.2002р. виробниче управління комунального господарства м. Іллічівська, правонаступником якого є КП “Іллічівське виробниче управління комунального господарства” (векселедавець) видало ЗАТ “Одесводоканал” простий вексель № 7532820915860 на суму 1200 грн. зі строком платежу 24.12.2003р., крім того, ДП „Судоремонтне виробництво ІСРЗ" 28.05.2001р. на ім'я виробничого управління комунального господарства м. Іллічівська видало прості векселі № 7532820913161 у розмірі 307600 грн. зі строком платежу 20.09.2001р.; № 7532820913162 у розмірі 307600грн. зі строком платежу 20.03.2002р.; № 7532820913969 у розмірі 230700грн. зі строком платежу 20.09.2001р.; № 7532820913168 у розмірі 230700 грн. зі строком платежу 20.03.2003р.; № 7532820913170 у розмірі 153800 грн. зі строком платежу 20.09.2003р.; № 753282091371 у розмірі 153800 грн. зі строком платежу 20.03.2004р., які відповідач за індосаментом передав ЗАТ „Одесводоканал". Судами попередніх інстанцій враховано, що в матеріалах справи наявні акти про протест векселів від 03.09.2002р., від 02.03.2002р., від 05.09.2001р., які свідчать про опротестування позивачем проти ДП “Судоремонтне виробництво ІСРЗ” в нотаріальному порядку простих векселів № № 7532820913161, 7532820913162, 7532820913969, а також враховано, що рішенням господарського суду Одеської області у справі № 17-6- 14/01-9665 від 15.02.02р. за позовом ЗАТ „Одесводоканал" до ДП „Судоремонтне виробництво ІСРЗ" судом було звернуто стягнення на майно останнього у сумі 307 600 грн. за вексельною заборгованістю по простому векселю № 7532820913161. Дане рішення суду було частково виконано на суму 59 513грн., у зв'язку з чим позивачем по даному спору заявлено до стягнення з відповідача вексельну заборгованість за простим векселем № 7532820913161 у сумі 248 087 грн.
Судами попередніх інстанцій не дано повної оцінки доказів для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, у зв’язку з чим не повністю з'ясовані обставини справи, зокрема, щодо застосування вексельного законодавства відносно спеціальних строків позовної давності до спірних вексельних правовідносин, що виникли з вимог платежу за вищевказаними векселями; щодо застосування ч. 2 ст. 3 Закону України “Про обіг векселів в Україні” (2374-14) в частині позовних вимог за простим векселем № 7532820915860 на суму 1200000 грн.; щодо визначення дати настання строку платежу за спірними векселями, від якої векселедержатель мав право витребувати від відповідача відсотки, розраховані від суми векселя у розмірі шести відсотків річних. Судами попередніх інстанцій до позовних вимог про стягнення заборгованості за векселями помилково застосовувалось відносно позовної давності цивільне законодавство, яким строки давності у вексельних правовідносинах не регулюється.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлених обставин справи у рішенні або постанові господарського суду, передбачених частиною 2 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу КП “Іллічівське виробниче управління комунального господарства” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 року у справі № 25/231-04- 4288 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 року у справі № 25/231-04-4288 та рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2004 р. у справі № 25/231-04-4288 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Плахотнюк С.О. С у д д я Панченко Н.П. С у д д я Кочерова Н.О.