ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2005 Справа N 17/113д
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
першого заступника прокурора Запорізької області на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 30.07.2004 року
у справі N 17/113д за позовом прокурора м. Мелітополя в інтересах
держави в особі Запорізької обласної ради до Відкритого
акціонерного товариства "Мелітопольський консервний завод" і
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольпобутгаз"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
С Т А Н О В И В:
У березні 2004 року прокурор м. Мелітополя звернувся в
інтересах держави в особі Запорізької обласної ради до
господарського суду Запорізької області з позовною заявою до
відповідача про визнання недійсним договору купівлі-продажу N 002
від 18.02.2004 року у зв'язку з його невідповідністю вимогам
чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
17.05.2004 року позов задоволено, визнано недійсним договір N 002
від 18.02.2004 року укладений між ВАТ "Мелітопольський консервний
завод" та ТОВ "Мелітопольпобутгаз".
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
30.07.2004 року зазначене судове рішення скасовано, у позові
відмовлено.
У касаційному поданні перший заступник прокурора Запорізької
області вважає, що апеляційним господарським судом неправильно
застосовано норми матеріального права і просить оскаржену
постанову суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої
інстанції.
У відзиві на касаційне подання відповідач Товариство з
обмеженою відповідальністю "Мелітопольпобутгаз" вважає, що
оскаржена постанова суду прийнята у відповідності до чинного
законодавства та просить залишити її без змін, а касаційне
подання - без задоволення.
Відзиви на касаційне подання від позивача та ВАТ
"Мелітопольський консервний завод" до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників відповідачів та прокурора,
дослідивши доводи касаційного подання та відзиву на нього,
перевіривши матеріали справи і прийняті у ній судові рішення, суд
вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2004 року між ВАТ
"Мелітопольський консервний завод" (продавець) та ТОВ
"Мелітопольпобутгаз" (покупець) було укладено договір
купівлі-продажу N 002, відповідно до умов цього договору продавець
зобов'язався продати об'єкт незавершеного будівництва-модульне
овочесховище, розташоване на території Мелітопольського
консервного заводу за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта,
буд. 65, а покупець - прийняти та оплатити вартість об'єкту.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору оціночна вартість об'єкту
складає 80 910 грн. і 16 182 грн. - ПДВ, загальною сумою
97 092 грн.
Орендне підприємство "Мелітопольський консервний завод"
зареєстровано рішенням виконкому Мелітопольської міської ради від
N 110/1 23.05.1991 року. Зазначене підприємство 20.07.1995 року
перереєстровано в Акціонерне товариство відкритого типу
"Мелітопольський консервний завод", а потім 26.09.1997 року було
зареєстровано нову редакцію статуту ВАТ "Мелітопольський
консервний завод".
Відповідно до договору купівлі-продажу N 49 від
26.04.1994 року управління у справах приватизації і комунальної
власності Запорізької обласної державної адміністрації продало
Організації орендарів Мелітопольський консервний завод комунальне
майно цілісного майнового комплексу "Мелітопольський консервний
завод", що є комунальною власністю Запорізької обласної ради
народних депутатів, який знаходиться за адресою м. Мелітополь
Запорізької області, вул. Шмідта, 65 та займає земельну ділянку
площею 263 000,77 кв. м.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний
господарський суд виходив з того, що майно, яке було предметом
спірного договору є власністю ВАТ "Мелітопольський консервний
завод", і такий висновок обґрунтовується матеріалами та
обставинами справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
У той же час, апеляційним господарським судом встановлено, що
прокурором і позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими
закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних
юридичних наслідків.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого
висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним
спірного договору і обґрунтовано скасував рішення суду першої
інстанції та відмовив у позові.
Доводи касаційного подання не спростовують висновків суду.
За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду
відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід
залишити без змін, а касаційне подання - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання першого заступника прокурора Запорізької
області залишити без задоволення, а постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 30.07.2004 року - без змін.