ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2005 Справа N 25/139
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В. (головуючий), Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу Приватної
виробничо-комерційної фірми "Дніпро-Десна"
на постанову від 21.10.2004 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 25/139 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми
"Дніпро-Десна"
до Підприємства "Будинок профспілок" Дніпропетровського
обласного об'єднання профспілок
про стягнення 6774,41 грн.
за участю представників сторін:
позивача Субот Т.Є.
відповідача Чимбар А.Д.
В С Т А Н О В И В:
Приватна виробничо-комерційна фірма "Дніпро-Десна",
м. Дніпропетровськ (далі - фірма "Дніпро-Десна") звернулася до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
підприємства "Будинок профспілок" Об'єднання професійних спілок
Дніпропетровської області (далі - "Будинок профспілок") про
стягнення заборгованості у сумі 6774,41 грн., яка виникла
внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по
договору підряду N 200 від 31.07.2002 р.
27.05.2004 р. позивачем було подано клопотання про збільшення
позовних вимог та стягнення з відповідача вартості виконаних
пусконалагоджувальних робіт у сумі 12997,20 грн.
17.06.2004 р. позивачем знов заявлено клопотання про
збільшення позовних вимог, згідно якого позивач просить
зобов'язати відповідача підписати акт виконаних робіт по
еколого-технічних роботах і режимно-налагоджувальних іспитах та
стягнути з відповідача вартість цих робіт у сумі 9265,00 грн.
18.06.2004 р. позивачем подані до суду письмові пояснення, з яких
остаточні позовні вимоги позивача складаються з вимог про
стягнення з відповідача 6774,41 грн. боргу за виконані
будівельно-монтажні роботи; зобов'язання відповідача підписати акт
виконаних робіт на пусконалагоджувальні роботи та стягнення їх
вартості у сумі 9265,00 грн.; зобов'язання відповідача підписати
акт виконаних робіт по еколого-технологічних роботах і
режимно-налагоджувальних роботах і стягнути їх вартість у сумі
9265,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
29.06.2004 р. (суддя Чередко А.Є.) первісного відповідача у справі
підприємство "Будинок профспілок" Об'єднання професійних спілок
Дніпропетровської області змінено на належного відповідача -
підприємство "Будинок профспілок" Дніпропетровського обласного
об'єднання профспілок м. Дніпропетровськ та в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.10.2004 р. вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм
матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
правильність застосування норм матеріального і процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між
позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) був укладений
договір N 200 від 31.07.2002 р. Відповідно до п. 1.1 договору
Підрядник зобов'язується власними силами та коштами, із власних
матеріалів і обладнання збудувати та здати дахову котельну з
чавунними котлами "Viessmann" відповідно до умом цього договору на
даху "Будівлі профспілок", розташованого за адресою:
м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 93 з обов'язковим виконанням
комплексу робіт по монтажу основного і допоміжного обладнання,
інших будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт відповідно
до титульного списку, затвердженим проектом, кошторисом, а також
робочими кресленнями на ці об'єкти, а Замовник зобов'язується
прийняти та оплатити цю роботу. Вартість обладнання та робіт, що
виконуються, згідно з п.5.1 договору складає 449194,00 грн.
Вартість обладнання та витрати у зв'язку із виконанням робіт по
договору визначаються згідно з кошторисом на підставі п.5.2
Договору.
Матеріали справи свідчать, що сторонами не був складений
кошторис до договору підряду N 200 від 31.07.2002 р. Оплата
здійснюється згідно графіку платежів (п.5.7 Договору). За даним
графіком було встановлено, що оплата вартості обладнання та
матеріалів, яка складає 383331,35 грн., здійснюється Замовником на
протязі 3-х днів з дати підписання договору. Вартість
будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт і
еколого-технічної наладки в сумі 65867,65 грн. здійснюється
Замовником шляхом оплати 30% вартості на протязі 3-х днів з
моменту початку виконання робіт та 70% по мірі виконання робіт.
Загальна вартість комплексу робіт по монтажу основного і
допоміжного обладнання, інших будівельно-монтажних,
пусконалагоджувальних робіт, передбачених до договором, погоджена
сторонами у сумі 449194,00 грн.
05.11.2002 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до
договору N 200 від 31.07.2002 р., якою сторони погодили вартість
демонтажних робіт існуючої котельні, що належить Замовнику та
знаходиться за адресою, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 93 у
сумі 6990,34 грн. з урахуванням ПДВ.
З урахуванням наведеного, загальна вартість робіт, обладнання
та матеріалів за договором підряду N 200 від 31.07.2002 р., що
погоджена сторонами, належним чином становить 456 184,34 грн.
Відповідачем було здійснено позивачу оплату вартості робіт,
обладнання, матеріалів, що виконуються позивачем по договору N 200
від 31.07.2002 р. у сумі 465081,99 грн., що підтверджується
копіями платіжних доручень N 907 від 05.08.02 р., N 1395 від
22.11.02 р., N 1455 від 04 12.02 р., N 1518 від 29 10.03 р. та не
оспорюється позивачем
Відповідно до п. 4.1 договору підряду N 200 від
31.07.2002 р., приймання-передача виконаних робіт Підрядником
здійснюється поетапно, згідно з графіком про виконання роботи
відповідно до умов договору Підрядник надає Замовнику акт
приймання-передачі виконаних робіт за ф. N 2 (п. 4.2 договору).
Як свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт по
договору N 200 від 31 07.2002 р., N 21 за листопад 2002 р., N 1 АС
за грудень 2002 р., N 2 ТМ за грудень 2002 р., N 1 за грудень
2002 р., N 1 за вересень 2003 р., N 2 за вересень 2003 р., N 2 за
вересень 2003 р., N 1 за жовтень 2003 р., N 2 за жовтень 2003 р.,
N 4 за жовтень 2003 р., N 5 за жовтень 2003 р., N 6 за жовтень
2003 р., N 7 за жовтень 2003 р., N 8 за жовтень 2003 р., N 9 за
жовтень 2003 р., що підписані представниками позивача та
відповідача, та копії яких знаходяться в матеріалах справи,
позивачем виконані роботи по договору на загальну суму
464688,48 грн.
Згідно зі ст. 332 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, яку слід застосовувати
до спірних правовідносин в силу ст.5 та п.4 Прикінцевих та
перехідних положень ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за договором підряду
підрядник зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за
завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник
зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.
Статтею 354 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що замовник
зобов'язаний оплатити виконану підрядником роботу після здачі
всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
Складання кошторису на виконання робіт за договором підряду
передбачено ст. 334 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. В разі необхідності
значно перевищити складений кошторис, підрядник зобов'язаний
своєчасно попередити про це замовника. В цьому разі замовник має
право відмовитися від договору, відшкодувавши понесені ним
витрати. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення
кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи
відшкодування надкошторисних витрат.
Вартість підрядних робіт по договору підряду N 200 від
31.07.2002 р. встановлена сторонами в п.5.1 договору, додатковій
угоді до договору від 05.11.2002 р., графіку платежів до договору
та складає 456184,43 грн. Оплата по договору здійснена
відповідачем в сумі 464688,49 грн.
Збільшення обсягу робіт та їх вартість без узгодження з
відповідачем не передбачено ні договором, ні законом.
Згідно ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акта планування договору, а при відсутності таких
вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Статтею 2 ЦК
УРСР встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням,
проведеним належним чином.
Як зазначив апеляційний господарський суд, матеріали справи
свідчать про те, що відповідачем належним чином були виконані
договірні зобов'язання щодо оплати вартості підрядних робіт, які
були передбачені договором підряду N 200 від 31.07.2002 р.
Відсутні зобов'язання відповідача по оплаті виконаних
позивачем робіт по договору N 200 від 31.07.2002 р. у сумі
29 036,61 грн., виконаних будівельно-монтажних робіт по договору в
сумі 7167,60 грн.
Належним доказом виконання робіт відповідно до ст. 34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підписані сторонами акти прийняття підрядних
робіт.
Акт приймання виконаних підрядних робіт N 3 за жовтень
2003 р., на який посилається позивач, не підписаний відповідачем,
тому не може бути доказом виконання робіт на суму 7167,60 грн.
Також не доведений позивачем і факт виконання
пусконалагоджувальних робіт в сумі 12997,20 грн. та
еколого-технологічних робіт і режимно-налагоджувальних іспитів у
сумі 9265,00 грн., оскільки надані позивачем акти приймання
виконаних підрядних робіт N 1 січень 2004 р. на суму
12 997,20 грн. та N 1 за січень 2004 р. на суму 9265,20 грн. також
не підписані відповідачем.
За таких обставин, господарський суд не призначав
будівельно-технічну експертизу, оскільки спір можливо було
розглянути, як зазначив господарський суд, за наявними матеріалами
справи без призначення такої експертизи.
Щодо доводів касаційної скарги, то відповідно до ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Відповідно до імперативних вимог ч. 1 цієї ж статті
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція лише на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що оскаржувана постанова
апеляційного господарського суду у даній справі відповідає
матеріалам справи та чинному законодавству, і підстав для її
скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.10.2004 р. у справі N 25/139 залишити без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення.