ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2005 Справа N 2-22/5636-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Керченський скляний комбінат", м. Керч Автономної Республіки Крим
(далі - ЗАТ "Керченський скляний комбінат")
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 09.11.2004
зі справи N 2-22/5636-2004
за позовом прокурора міста Керчі в інтересах держави в особі
Республіканського комітету по екології та природним ресурсам
Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь
до ЗАТ "Керченський скляний комбінат"
про стягнення збитків у сумі 112629,66 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - не з'явились,
відповідача - Макаренка О.М. (за довіреністю ЗАТ "Керченський
скляний комбінат").
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.09.2004 (суддя Яковлев С.В.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.2004
(колегія суддів у складі: суддя Заплава Л.Н. - головуючий, судді
Маслова З.Д., Видашенко Т.С.), позов задоволено: стягнуто із ЗАТ
"Керченський скляний комбінат" до місцевого бюджету м. Севастополя
збитки в сумі 112629,66 грн. Зазначені рішення судових інстанцій
по суті спору мотивовано тим, що на порушення вимог статей 11
та 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"
( 2707-12 ) (2707-12)
, Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з
видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ,
організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002
N 302 ( 302-2002-п ) (302-2002-п)
, відповідачем здійснено викиди стаціонарними
джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності
необхідного дозволу (при переході на інший вид палива - природний
газ), чим завдано державі збитки на суму 112629,66 грн.
У касаційній скарзі від 10.11.2004 до Вищого господарського
суду України ЗАТ "Керченський скляний комбінат" просить скасувати
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
09.11.2004 з цієї справи та прийняти нове рішення, яким у позові
відмовити. Скаргу мотивовано тим, що:
при визначенні розміру збитків, заподіяних відповідачем
внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного
повітря, судом апеляційної інстанції на порушення припису
статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"
( 2707-12 ) (2707-12)
застосовано Методику розрахунку розмірів відшкодування
збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджену наказом
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України від 18.05.1995 N 38 ( z0157-95 ) (z0157-95)
(далі -
Методика);
законодавство про охорону атмосферного повітря не містить
приписів, які б зобов'язували суб'єктів господарювання отримувати
новий дозвіл на викиди стаціонарними джерелами забруднюючих
речовин в атмосферне повітря у разі переведення технологічного
обладнання на інший вид палива;
Республіканський комітет по екології та природним ресурсам
Автономної Республіки Крим не наділений повноваженнями виступати
позивачем у справах про відшкодування збитків, заподіяних державі
внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином
повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представник прокурора міста Керчі в інтересах держави в особі
Республіканського комітету по екології та природним ресурсам
Автономної Республіки Крим, в судове засідання не з'явився.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ЗАТ "Керченський скляний комбінат" одержано дозвіл від
12.02.2001 N 430103 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами, до яких належали: котельня,
скловарна піч N 2 та сушильний барабан піску, видом палива яких є
мазут (далі - дозвіл);
- Управлінням екологічної інспекції Керченського регіону
Республіканського комітету по екології та природним ресурсам
Автономної Республіки Крим за актом від 20.01.2004 встановлено, що
за період з 20.01.2003 по 20.01.2004 ЗАТ "Керченський скляний
комбінат" здійснено за відсутності відповідного дозволу викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами:
котельнею, скловарною піччю N 2, сушильним барабаном піску, а
також не зазначеними у дозволі силосом соди N 2, лінією
приготування шихти, піччю ковальською, причому усі перелічені
стаціонарні джерела працювали на природному газі;
- ЗАТ "Керченський скляний комбінат" отримано припис
Республіканського комітету по екології та природним ресурсам
Автономної Республіки Крим від 28.02.2003 N 25-055, яким
зобов'язано відповідача одержати дозвіл на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел при переході
на інший вид палива;
- Республіканським комітетом по екології та природним
ресурсам Автономної Республіки Крим здійснено розрахунок суми
завданої ЗАТ "Керченський скляний комбінат" шкоди згідно з
вимогами Методики ( z0157-95 ) (z0157-95)
і на підставі даних про фактичний
випуск продукції за період з 20.01.2003 по 20.01.2004, викладених
у довідці відповідача;
- ЗАТ "Керченський скляний комбінат" обліковував у журналі
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних
джерел без додержання встановлених законодавством вимог;
- за неотримання дозволу на викид забруднюючих речовин в
атмосферне повітря від стаціонарних джерел при переході на інший
вид палива головного інженера ЗАТ "Керченський скляний комбінат"
Плугатир Є.О. було притягнуто до адміністративної відповідальності
на підставі частини 1 статті 78 Кодексу України про
адміністративне правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
.
Причиною виникнення спору зі справи стали питання про
правильність визначення позивачем розміру збитків, заподіяних
відповідачем внаслідок порушення останнім законодавства про
охорону атмосферного повітря, та порядку їх стягнення.
Судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено
обставини справи, що входять до предмету доказування у справі, та
їм дано правильну юридичну оцінку.
Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України
"Про охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ) (2707-12)
(далі - Закон).
Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті Закону викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається
територіальним органом спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за
погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони
атмосферного повітря визначено у статті 33 Закону ( 2707-12 ) (2707-12)
; до
них, зокрема, віднесено:
перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих
речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів
гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів
стаціонарних джерел;
викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу
спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно
до закону;
перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин,
встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря;
недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до вимог статті 34 Закону ( 2707-12 ) (2707-12)
шкода,
завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря,
підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених
законом.
У преамбулі Закону ( 2707-12 ) (2707-12)
зазначено, що атмосферне
повітря є одним з основних життєво важливих елементів
навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 2 Закону ( 2707-12 ) (2707-12)
відносини в галузі
охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом
України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
та іншими нормативно-правовими актами.
Особливості застосування цивільної відповідальності за
порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69
Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна
внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього
природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному
обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та
незалежно від збору за забруднення навколишнього природного
середовища та погіршення якості природних ресурсів.
У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від
27.06.2001 N 02-5/744 ( v_744800-01 ) (v_744800-01)
"Про деякі питання практики
вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про
охорону навколишнього природного середовища" визначено:
"Відповідно до статті 69 Закону ( 1264-12 ) (1264-12)
шкода, заподіяна
внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає
компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм
зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за
забруднення навколишнього природного середовища та погіршення
якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства,
повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі
затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування
розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі
неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його
виявлення.
Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для
відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода
компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного
стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих
збитків, у тому числі неодержаних доходів, тобто загальними
правилами природоохоронного законодавства і статтями 440, 453
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
" (пункт 1.2 ( v_744800-01 ) (v_744800-01)
;
Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону
атмосферного повітря" ( 2707-12 ) (2707-12)
шкода, завдана порушенням
законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає
відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків,
які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом
Мінекобезпеки України від 18.05.95 N 38 ( z0157-95 ) (z0157-95)
, факт
наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря
встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції під
час перевірки підприємств. За результатами обстеження складається
акт" (пункт 5.1 ( v_744800-01 ) (v_744800-01)
.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні
державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря, визначаються Методикою, затвердженою наказом
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України від 18.05.1995 N 38 ( z0157-95 ) (z0157-95)
,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 за
N 157/693, яка встановлює єдині на території України правила
визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в
результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами з порушенням вимог законодавства про
охорону атмосферного повітря.
На підставі викладених приписів чинного на час виникнення
спору природоохоронного законодавства судові інстанції у цій
справі дійшли правильного висновку про правомірність застосування
позивачем Методики ( z0157-95 ) (z0157-95)
для розрахунку шкоди, заподіяної
державі внаслідок порушення відповідачем вимог законодавства про
охорону атмосферного повітря.
Встановлений судовими інстанціями факт експлуатації ЗАТ
"Керченський скляний комбінат" на час перевірки позивачем
додаткових стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря,
про які не було зазначено у дозволі від 12.02.2001 N 430103,
спростовує заперечення скаржника щодо відсутності у нього
обов'язку відповідно до вимог чинного законодавства на отримання
нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря.
Твердження скаржника щодо відсутності у Республіканського
комітету по екології та природним ресурсам Автономної Республіки
Крим повноважень бути позивачем у справах про відшкодування
збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного
законодавства, не відповідають приписам чинного природоохоронного
законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону ( 2707-12 ) (2707-12)
державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря
здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його
територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими
на це органами виконавчої влади. Згідно з пунктом "б" статті 20
Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
до компетенції спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і
його органів на місцях належать державний контроль за
використанням і охороною, зокрема, атмосферного повітря.
Відповідно до Указу Президента України від 15.09.2003
N 1039/2003 ( 1039/2003 ) (1039/2003)
"Про заходи щодо підвищення ефективності
державного управління у сфері охорони навколишнього природного
середовища та використання природних ресурсів":
Міністерство екології та природних ресурсів України
реорганізовано в Міністерство охорони навколишнього природного
середовища України та Державний комітет природних ресурсів України
(стаття 1 ( 1039/2003 ) (1039/2003)
);
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої
влади з питань охорони навколишнього природного середовища,
екологічної безпеки, а також гідрометеорологічної діяльності
(стаття 2 ( 1039/2003 ) (1039/2003)
).
Статус та повноваження Міністерства охорони навколишнього
природного середовища України визначено у Положенні, затвердженому
Указом Президента України від 10.02.2004 N 176/2004 ( 176/2004 ) (176/2004)
.
Статус та повноваження Республіканського комітету по екології
та природним ресурсам Автономної Республіки Крим визначено у
Положенні, затвердженому Радою Міністрів Автономної Республіки
Крим від 23.01.2001 N 21 ( rb0021001-01 ) (rb0021001-01)
і погодженому
Міністерством екології та природних ресурсів України. Згідно з цим
Положенням Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по
екології та природним ресурсам є спеціально уповноваженим органом
виконавчої влади у сфері екології і природних ресурсів в
Автономній Республіці Крим і входить до сфери управління
Міністерства екології та природних ресурсів України і систему
республіканських органів виконавчої влади Автономної Республіки
Крим (стаття 1 ( 1039/2003 ) (1039/2003)
.
З огляду на викладені положення чинного природоохоронного
законодавства України судові інстанції дійшли правильного висновку
про те, що Республіканський комітет по екології та природним
ресурсам Автономної Республіки Крим є належним позивачем цій
справі.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.09.2004 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 09.11.2004 зі справи N 2-22/5636-2004
залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного
товариства "Керченський скляний комбінат" - без задоволення.