ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 25.01.2005                                        Справа N 31/236
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 07.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі суддів:  головуючого
Овечкіна  В.Е.,  суддів:  Чернова  Є.В.,  Цвігун  В.Л.,  за участю
представників:  позивача  І.  Дубій,  відповідача  О.  Опанасенко,
розглянув  касаційну  скаргу  Дніпровської регіональної митниці на
постанову   від   15.09.2004    Дніпропетровського    апеляційного
господарського суду    у    справі    N    31/236    за    позовом
ПП "Техкомплект  Д"  до  Дніпровської  регіональної  митниці   про
визнання недійсним  талону  відмови  у  митному оформленні товару.
В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
02.07.2004  (суддя  Мороз  В.Ф.) визнано недійсним талон відмови у
митному оформленні вантажу,  так як порушень ст. 71 Закону України
"Про Державний бюджет на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
         не встановлено.
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського
суду від 15.09.2004 (судді:  І.  Шуба,  Л.  Білецька,  І.  Сизько)
рішення суду залишено без зміни,  так як п. 9 постанови КМ України
від 10.01.2002 N 21 ( 21-2002-п  ) (21-2002-п)
          у  судовому  порядку  визнано
недійсним, крім  того,  п.  11.5  ст.  11 Закону України "Про ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         не передбачає розрахунків з  бюджетом  у  вексельній
формі,  сума  ПДВ,  визначена  у  векселі,  окремо  до  бюджету не
сплачується та враховується у розрахунках  податкових  зобов'язань
за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.
 
     Застосування до  даних  правовідносин  ст.  71 Закону України
"Про Державний бюджет України" ( 1344-15 ) (1344-15)
         є помилковим.
 
     Дніпровська регіональна     митниця     просить     постанову
апеляційного  господарського суду та рішення суду першої інстанції
по цій справі скасувати,  у позові відмовити,  так як право видачі
податкового  векселя  має  лише платник ПДВ,  що здійснює введення
товару  для  власних  виробничих  потреб  за  прямими  договорами.
Позивач  посилається  на  судову  практику,  яка  склалася  з цієї
категорії справ.
 
     Вищий господарський  суд  України   у   відкритому   судовому
засіданні дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від  10.09.2002
у   справі   N  25/144  ( v_144600-02  ) (v_144600-02)
          за  позовом  корпорації
"Науково-виробнича  інвестиційна  група  "Інтерпайп"  до  Кабінету
Міністрів  України  про  визнання недійсним пункту 9 постанови КМУ
від 10.01.2002 N 21 залишено в силі  рішення  господарського  суду
м. Києва від 22.03.2002, яким позов задоволений, пункт 9 постанови
КМУ від 10.01.2002 N 21 ( 21-2002-п ) (21-2002-п)
         визнано  недійсним.  Ухвалою
Верховного  Суду  України  від  28.11.2002  відмовлено у порушенні
касаційного провадження за касаційною скаргою  Кабінету  Міністрів
України  на  постанову  Вищого  господарського  суду  України  від
10.09.2002.  Відповідно до частини 3 статті 111-11  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         зазначена постанова
Вищого господарського суду України набрала законної сили з дня  її
прийняття.
 
     Крім того,   застосування   статті  71  Закону  України  "Про
Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
         до відносин,  що
виникають  у  зв'язку  з  наданням  платником  податку податкового
векселя органу митного контролю,  є помилковим. Механізм погашення
податкових векселів,  встановлений  пунктом  11.5 статті 11 Закону
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  не передбачає розрахунків з бюджетом у
вексельній  формі.  За  правилами  цього пункту сума,  зазначена у
податковому векселі,  включається до суми  податкових  зобов'язань
платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий
календарний день з  дня  надання  такого  векселя  органу  митного
контролю.  При  цьому  податковий вексель вважається погашеним,  а
сума  податку,  визначеного  у  векселі,  окремо  до  бюджету   не
сплачується  та  враховується у розрахунках податкових зобов'язань
за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.
 
     Судами першої та апеляційної інстанцій  правомірно  враховано
ст.  11  Закону  України  "Про  ПДВ"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  згідно якої
встановлено дві  умови  для  використання  імпортером  податкового
векселя  під  час  митного  оформлення  -  імпортер  повинен  бути
платником ПДВ, мати бажання надати податковий вексель.
 
     Касаційна інстанція зазначає,  що зміни до Закону  "Про  ПДВ"
( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
         відповідно до Закону "Про Державний бюджет України"
( 1344-15 ) (1344-15)
         в частині обмежень застосування податкових векселів не
внесені.
 
     Статтею 1   Закону   України   "Про   систему  оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
         передбачено, що ставки, механізм справляння податків і
зборів,  обов'язкових  платежів  не  можуть встановлюватись іншими
Законами, крім законів про оподаткування.
 
     Враховуючи вищевикладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,   111-7,
111-8,  111-9, 111-11 ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у  справі  N  31/236  від 15.09.2004 та рішення суду по цій справі
залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.