ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2005 Справа N 4/4491-20/550
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ЛМКП "Львівводоканал"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
02.06.2004 року
у справі за позовом ЛМКП "Львівводоканал"
до 1) ТОВ "Лаура"
2) ПП "Мієр"
про стягнення 4 553,73 грн.
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2003 року ЛМКП "Львівводоканал" звернулось до
суду з позовом до ТОВ "Лаура" про стягнення з нього 4 553.73 грн.
за забруднення стічних вод понад встановлені йому якісні показники
стічних вод.
Ухвалою господарського суду Львівської області від
05.02.2004 року до участі у справі у якості співвідповідача було
залучено ПП "Лаура".
Рішенням Господарського суду Львівської області від
04.03.2004 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ТОВ
"Лаура" на користь ЛМКП "Львівводоканал" 3 768.60 грн. додаткової
плати за перевищення норм якісних показників стічних вод, 51 грн.
державного мита та 118 грн. вартості витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в доход
міського бюджету стягнуто нарахування у розмірі 785.13 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
02.06.2004 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення
господарського суду Львівської області від 04.03.2004 року
скасовано, постановлене нове рішення, яким у задоволенні позову
відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та
неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального
права, неправильну правову оцінку обставин справи і просить
постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи
позивачу у задоволенні його вимог, апеляційний суд послався на
порушення порядку відбору проб стічних вод, безпідставність
висновків щодо забруднення стічної води, оскільки виробничої
діяльності відповідач не здійснює, а окрім того його
каналізаційною мережею користується інше підприємство.
Проте погодитись із наведеними апеляційним судом мотивами
відмови у позові не можна так як його висновки не ґрунтуються на
наявних у справі матеріалах.
Забезпечення підприємства "Лаура" водою та приймання стічних
вод до каналізаційної мережі здійснюється на підставі договору
N 303052 від 18.07.2002 року, яким передбачено, що послуги
підприємству надаються на умовах, передбачених як цим договором
так і Законом України "Про питну воду і питне водопостачання"
( 2918-14 ) (2918-14)
, Правилами користування системами комунального
водопостачання та водовідведення в містах і селищах України
( z0165-94 ) (z0165-94)
, Правилами технічної експлуатації систем
водопостачання та водовідведення ( z0231-95 ) (z0231-95)
, Правилами приймання
стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи
каналізації ( z0403-02 ) (z0403-02)
, Правилами приймання стічних вод
підприємств у комунальну систему каналізації Львова.
При цьому позивач зобов'язався забезпечувати постачання
питної води і приймання стічних вод згідно погоджених технічних
умов та у встановлених обсягах, а підприємство дотримуватись
встановленого йому рівня скиду забруднювальних речовин у стічних
водах і у випадках, перевищення допустимої норми здійснювати
сплату у нормативно встановленому розмірі.
З метою перевірки дотримання підприємством "Лаура" умов
договору та рівня встановлених йому якісних показників стічної
води 12.06.2003 року представниками відповідача за участі
представників комунального підприємства "Інспекція благоустрою та
екології" здійснено відбір проб стічних вод, лабораторний аналіз
яких виявив перевищення граничного розміру норм складу
забруднювальних речовин у міську каналізацію за окремими
показниками у декілька разів.
Дані лабораторних аналізів проб стічних вод наведеними
апеляційним судом мотивами відмови у позові не спростовуються,
зокрема і посиланням на відібрання проб без участі представника
підприємства, без контрольної проби та доступу до каналізаційної
мережі ПП "Мієр" і відсутності виробничої діяльності, оскільки
відбір проб для головного аналізу здійснено без порушення
нормативно встановлених порядку, згідно акту від 12.06.2003 року,
а наведене у ньому відповідачем і не оспорюється, представники
відповідача не були допущені на підприємство, своїм правом на
участь у відборі проб та мати контрольний відбір проб води
відповідач не скористався, допускаючи у свою каналізаційну мережу
стічні води іншого підприємства відповідач несе відповідальність
за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках
(п. 5п15 Правил), а при встановленні факту понаднормативного
забруднення твердження про відсутність виробничої діяльності
правового значення немає
При такому положенні, коли встановлені судом першої інстанції
обставини ґрунтуються на наданих позивачем доказах, які доводами
касаційної скарги не спростовуються підстав для скасування
судового рішення не було, а тому, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
п. 6 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
02.06.2004 р. скасувати, а рішення господарського суду Львівської
області від 04.03.2004 р. у справі N 4/4491-20/550 залишити без
змін.