ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2005 Справа N 12/298
(постанову залишено без змін постановою
Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.06.2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого у засіданні (доповідач), Панченко Н.П.,
Плахотнюк С.О., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 11.11.2004 р. у справі
N 12/298 господарського суду м. Києва за позовом Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" до: 1. товариства з обмеженою
відповідальністю "Політрейд"; 2. товариства з обмеженою
відповідальністю "Агрокомбінат Граніт" про стягнення 634500 грн.
(касаційну скаргу розглянуто за участю представників від
позивача - Шевченко Ю.В., Чорний А.Г.; від 1-го відповідача - не
з'явилися; від 2-го відповідача - не з'явилися),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.09.2004 р. по
справі N 12/298 (суддя Прокопенко Л.В.) задоволені позовні вимоги
Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", стягнуто солідарно
з товариства з обмеженою відповідальністю "Політрейд" та
товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Граніт" на
користь Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" суму
634500,00 грн. збитків і 1818,00 грн. судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2004 р. по справі N 12/298 рішення господарського суду
м. Києва по справі змінено, в позові Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" до товариства з обмеженою
відповідальністю "Політрейд" відмовлено, стягнуто з товариства з
обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Граніт" на користь
Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" суму 634500,00 грн.
збитків і 1818,00 грн. судових витрат.
Позивач у справі - Акціонерний поштово-пенсійний банк
"Аваль", не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду по справі, подав до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. по справі
скасувати як винесену з порушенням норм матеріального права
України, а рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2004 р.
по справі залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши
матеріали справи та заслухавши представників сторін, встановила
наступне:
Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" відповідно до умов
кредитного договору N 36 від 22.11.2000 р. відкрив товариству з
обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Граніт" кредитну лінію у
розмірі 3250000,00 грн. із сплатою 30% річних, строком з
22 листопада 2000 р. по 22 липня 2001 р.
У відповідності з діючим законодавством України забезпеченням
даного договору є укладені між АППБ "Аваль" та ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" договори застави від 23.11.2000 р. на суму
3288767,00 грн., від 17.10.2001 р. на 210 т цукру на загальну суму
497700,00 грн., від 24.10.2001 року на 550 т цукру на суму
1303500,00 грн., від 01.11.2001 р. на 540 т цукру вартістю
1279800,00 грн. та договір застави від 23.09.2001 р. майбутнього
сезону цукроваріння 2001 р. в кількості 2000 т цукру на загальну
вартість 4740000,00 грн. Загальна вартість переданого у заставу
банку майна складає суму 11109767,00 грн.
Відповідно до п. 1.2 договорів застави, предмет застави
залишається на відповідальному зберіганні у ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" і знаходиться за адресою: Хмельницька область, смт Стара
Синява, вул. Заводська, 28.
Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України
від 29.06.99 р. N 1172 ( 1172-99-п ) (1172-99-п)
"Про затвердження переліку
документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у
безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"
зазначено, що нотаріально посвідчені договори застави, що
передбачають передачу майна, а також право звернення стягнення на
заставлене майно, є документами, за якими стягнення заборгованості
провадиться у безспірному порядку.
В зв'язку з невиконанням ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" взятих на
себе зобов'язань за кредитним договором N 36 від 22.11.2000 р.
згідно ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Стець О.М.
19.10.2001 р. вчинено виконавчий напис з договорами застави,
згідно з якими пропонувалося звернути стягнення на заставлений
цукор у кількості 550 т, реєстраційний номер виконавчого
напису 2886 (а.с. 28).
19.11.2001 р. відділом державної виконавчої служби
Старосинявського району РУЮ Хмельницької області було відкрито
виконавче провадження, описано і накладено арешт на 24038 мішків
цукру, по 50 кг у кожному.
Постановою від 27.03.2002 р. Старосинявським районним
відділом державної виконавчої служби було повернуто Акціонерному
поштово-пенсійному банку "Аваль" виконавчий напис N 2886 про
звернення стягнення на заставлений цукор ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" на суму 1303500,00 грн. з огляду на те, що АППБ "Аваль"
отримав на зберігання цукор-пісок ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" в
кількості 411 тонн і відмовився передати вказаний цукор державній
виконавчій службі на реалізацію. Відповідно до статті 61 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
реалізація
заставленого майна здійснюється спеціалізованими організаціями
шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Між ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" та ТОВ "Політрейд"
27.08.2001 р. укладено договір N Г222/КА про продаж останнім в
2001 році для потреб ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" природного газу,
необхідного при виробництві цукру.
Виконання зобов'язань з боку ТОВ "Політрейд" підтверджується
актом прийому-передачі природного газу від 31.10.2001 року, за
яким ТОВ "Політрейд" за період з 01.10.2001 р. до 31.10.2001 р.
передав до газового підприємства, а газове підприємство прийняло і
транспортувало до ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" природний газ, який
належить ТОВ "Політрейд", в обсязі 1500000 м куб. (а.с. 115).
Між ТОВ "Політрейд" і ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" укладено
договір купівлі-продажу N С-24/091-КА від 24.09.2001, відповідно
до умов якого ТОВ "Агрокомбінат" Граніт" зобов'язувався поставити
ТОВ "Політрейд" 265 тонн цукру-піску в мішках по 50 кг по ціні
2400 грн. за 1 т на загальну суму 636000,00 грн. Передача
264375 тонн цукру-піску ТОВ "Агрокомбінат" Граніт" товариству
"Політрейд" підтверджується накладною N 38 від 15 жовтня 2001 року
та податковою накладною від 15.10.2001.
15 жовтня 2001 року ТОВ "Політрейд" та ТОВ "Агрокомбінат"
Граніт" уклали договір відповідального зберігання цукру
N 03-03/10-КП. Згідно вказаного договору та акта прийому-передачі
товару від 16.10.2001 р. ТОВ "Політрейд" передало
ТОВ "Агрокомбінат" Граніт" на відповідальне зберігання цукор-пісок
в кількості 264,375 т на загальну суму 634500,00 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
25.03.2002 у справі N 10/97-пр задоволено позов ТОВ "Політрейд" і
визнано його право власності на майно (цукор-пісок в кількості
264,375 т), зданого на збереження ТОВ "Агрокомбінат "Граніт", та
звільнено дане майно з-під арешту, накладеного ВДВС
Старосинявського РУЮ Хмельницької області, в зустрічному позові
АППБ "Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу
N С-24/091-КА від 24.09.01 відмовлено.
На підставі видаткової накладної від 28.03.2002 N 74 ТОВ
"Політрейд" отримало зі складу ТОВ "Агрокомбінат" Граніт" з
відповідального зберігання цукор-пісок в кількості 264,375 т.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
12 червня 2002 р. у справі N 10/97-пр скасовано вищезазначене
рішення суду першої інстанції, визнано недійсним договір
купівлі-продажу N С-24/091-КА від 24.09.2001 р.
На виконання даної постанови відповідно до чинного
законодавства України ТОВ "Політрейд" 13.06.2002 року повернуло
ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" цукор-пісок в кількості 264,375 т на
суму 634500 грн., що підтверджується накладною на повернення
товарів N С-01/38 від 13.06.2002 р., довіреністю на отримання ТМЦ
серії ЯДЛ N 818089, виданої 13.06.2002 р. ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" на ім'я Міщенка Г.Ф., довідкою N 82 від 30.08.2002 р. ТОВ
"Агрокомбінат "Граніт" про те, що на балансі ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" 13.06.2002 р. зарахувалося 264,375 т цукру-піску на суму
634500,00 грн.
13.06.2002 р. між ТОВ "Політрейд" та ТОВ "Агрокомбінат"
Граніт" в зв'язку з відсутністю можливості у останнього
розрахуватись з ТОВ "Політрейд" за природний газ, спожитий у
жовтні 2001 року в обсязі 1500000 м куб. на загальну суму
634500,00 грн. грошовими коштами, лист від 12.06.2002 р.
ТОВ "Агрокомбінат" Граніт" (а.с. 116), була укладена додаткова
угода N 03 до договору від 27.08.2001 р. N Г-222/КА, п. 1 якої
передбачено, що в рахунок оплати за природний газ, спожитий ТОВ
"Агрокомбінат" Граніт" у жовтні 2001 року в обсязі 1500000 куб. м
на загальну суму 634500 грн., передає, а ТОВ "Політрейд" приймає
цукор-пісок в мішках по 50 кг в кількості 264,375 т по ціні
2400 грн. за 1,0 т з урахуванням ПДВ на загальну суму
634500,00 грн.
Повернення товариству "Політрейд" товару з відповідального
зберігання підтверджується актом від 13.06.2002 та накладною від
13.06.2002 N 06/13 (а.с. 122, 117).
Суд першої інстанції в рішенні від 27.09.2004 посилається на
статті 161, 162 та статтю 209 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним
чином і в установлений строк відповідно до вказівок Закону, акта
планування, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно
до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються, умовою відповідальності за невиконання або неналежне
виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування
збитків, є вина боржника.
Виконання зобов'язання - це здійснення боржником на користь
кредитора обумовленої дії, яка складає предмет зобов'язання. При
цьому дія повинна точно відповідати всім умовам договору, вимогам
Цивільного кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
ТОВ "Політрейд" не є боржником АППБ "АВАЛЬ", а Банк не є
кредитором по відношенню до ТОВ "Політрейд" і між ними не було і
немає ніяких договірних чи інших, встановлених законом
зобов'язань.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України
N 02-5/602 ( v_602800-99 ) (v_602800-99)
від 24.12.99 р., у разі коли предмет
застави згідно із законом чи договором перебуває у володінні
заставодавця або третьої особи і право застави виключає можливість
продати чи передати будь-кому заставлене майно, проте
заставодавець протягом дії застави це вчинить, заставодержатель
вправі звернутися до господарського суду з позовом про визнання
відповідної угоди недійсною.
Докази звернення АППБ "АВАЛЬ" до господарського суду про
визнання недійсною додаткової угоди від 13.06.2002 N 03 до
договору від 27.08.2001 N Г-222/КА, укладеної між ТОВ "Політрейд"
та ТОВ "Агрокомбінат" Граніт" про передачу цукру-піску в кількості
264,375 т на загальну суму 634500 грн. в рахунок оплати за
природний газ, спожитий ТОВ "Агрокомбінат" Граніт" у жовтні
2001 року в обсязі 1500000 м куб. на загальну суму 634500 грн., в
матеріалах справи N 12/298 відсутні.
Крім того, при винесенні рішення господарським судом першої
інстанції не враховано і не надано належної оцінки тому факту, що
між ТОВ "Політрейд" та ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" 27 серпня
2001 року був укладений договір за N Г-222/КА постачання
природного газу, відповідно до умов якого ТОВ "Політрейд" поставив
ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" в жовтні 2001 року природний газ на
суму 634500,00 грн. та відповідно до якого ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" провів в червні місяці 2002 року розрахунки цукром-піском
в кількості 264,375 т на суму 634500,00 грн. 27 березня 2002 року
постановою Старосинявського районного відділу державної виконавчої
служби (копія знаходиться в матеріалах справи) було знято арешт,
накладений на майно (в тому числі цукор-пісок як предмет застави)
ТОВ "Агрокомбінат "Граніт". Майно та цукор-пісок були описані
Старосинявським РВДВС 16.11.2001 р. та 19.11.2001 р.
Таким чином, на момент проведення розрахунку цукром-піском
(13.06.2002 року) між ТОВ "Агрокомбінат "Граніт" з ТОВ "Політрейд"
за поставлений природний газ, цукор-пісок в кількості 264,375 т на
суму 634500,00 грн. був звільнений з-під арешту.
Згідно договорів застави, укладених між ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" та АППБ "Аваль", предметом застави виступає цукор-пісок,
який є готовою продукцією, тобто товаром в обороті. Відповідно до
статті 40 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
предметом
застави товарів в обороті або переробці можуть бути сировина,
напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. При
заставі товарів в обороті або переробці реалізовані заставодавцем
товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення
набувачу.
Статтею 42 даного Закону ( 2654-12 ) (2654-12)
передбачено право
заставодавця при заставі товарів в обороті або переробці зберігати
за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом
застави, яким і скористалося ТОВ "Агрокомбінат" Граніт",
розрахувавшись з ТОВ "Політрейд" за поставлений природний газ
цукром-піском. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець
зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої
вартості. Для забезпечення інтересу банку в договорі застави
робиться напис: "Заставодавець вправі реалізувати заставлене майно
за умови погашення частини забезпеченої заставою заборгованості за
кредитним договором чи замінити майно, що вибуло, іншими товарами
за погодженням з заставодержателем".
Чинне законодавство не встановлює конкретно певну форму
документа для оформлення процедури контролю заставодержателя за
наявністю, кількістю, станом і умовами зберігання заставленого
майна.
Договір застави товарів в обороті або переробці передбачає
заміну реалізованих товарів на інші, при цьому є загроза, що
заставодавець, реалізувавши заставлені товари, не матиме змоги
придбати нові, на які поширювалися б заставні зобов'язання. В
такому випадку банк-заставодержатель втрачає всі переваги
заставного кредитора. Договір застави товарів в обороті
або переробці не має однієї із основних речово-правових ознак
застави - права слідування. І тому, коли майно вибуло із власності
заставодавця, воно перестає бути предметом застави, на відміну від
загального правила, передбаченого статтею 27 Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
.
Банк несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив надати
кредит та укласти договір застави товарів в обороті або переробці.
Якщо банк неналежним чином поставився до вибору особи, яка б
заслуговувала довіри, то він позбавлений права вимагати
відшкодування збитків від добросовісного набувача.
Крім того, до суду першої інстанції позивач не надав доказів
наявності шкоди, що є необхідною умовою покладення
відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду. В матеріалах
справи відсутні докази перерахування банком кредитних коштів
ТОВ "Агрокомбінату "Граніт".
Згідно з договором N 36 від 22.11.2000 р. банк "АВАЛЬ"
відкрив позичальнику кредитну лінію на суму 3250000,00 грн., а на
забезпечення повернення кредитних коштів банк уклав з
Агрокомбінатом "Граніт" договори застави на суму 11109767,00 грн.
Суд першої інстанції не дослідив, яким чином погашався кредит ТОВ
"Агрокомбінатом "Граніт" і чи була заборгованість за кредитним
договором N 36 від 22.11.2000 р. на день прийняття рішення по
даній справі.
Єдиним доказом у справі був виконавчий напис нотаріуса N 2886
від 19.11.2001 р. про звернення стягнення на заставлений цукор в
кількості 550 т на суму 1303500,00 грн., виконавчий напис
повернуто Акціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль" (а.с. 107)
виконавчою службою без виконання, у зв'язку з порушеннями норм
чинного законодавства щодо реалізації заставленого майна,
безпосередньо АППБ "Аваль". Кому і за якою ціною реалізовано
заставлений цукор в кількості 411 т позивачем, невідомо, а судом
першої інстанції не досліджено.
Для покладення відповідальності на заподіювача шкоди
обов'язковою умовою є протиправна поведінка і вина останнього.
Матеріалами справи не доведено протиправні дії і вина ТОВ
"Політрейд" у зв'язку з непогашенням кредиту ТОВ "Агрокомбінат
"Граніт" перед Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль".
Постанови слідчих органів про відмову у порушенні
кримінальної справи від 29.12.2003 р., від 14.06.2004 р.
підтверджують правомірність поведінки ТОВ "Політрейд" щодо
погашення дебіторської заборгованості за поставлений газ за
рахунок майна ТОВ "Агрокомбінат "Граніт".
За таких обставин колегія суддів вважає, що у суду першої
інстанції не було правових підстав для стягнення солідарно з
відповідачів заподіяної позивачеві шкоди у зв'язку з непогашенням
кредиту і відсотків за користування кредитними коштами згідно
договору N 36 від 22.11.2000 р.
Разом з тим, у матеріалах справи N 12/298 є наданий АППБ
"Аваль" розрахунок заборгованості за кредитним договором N 36 від
22.11.2000, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованим
покладання Київським апеляційним господарським судом
відповідальності по відшкодуванню шкоди, спричиненої Банку
"АВАЛЬ", на ТОВ "Агрокомбінатом "Граніт" у зв'язку з неправомірною
поведінкою останнього по невиконанню договірних зобов'язань в
межах заявленого позову та на підставі статті 203 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і статті 623 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова
Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. по
справі N 12/298 прийнята при правильному застосуванні норм
матеріального права, а тому має бути залишена без змін, а
касаційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного поштово-пенсійного банку
"Аваль" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2004 р. зі справи N 12/298 залишити без змін.
Суддя, головуючий у засіданні І.Плюшко
Суддя Н.Панченко
Суддя С.Плахотнюк