ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2005 Справа N 28/145-04-2597
(постанову залишено без змін постановою
Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.04.2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Кузьменка М.В., Семчука В.В., за участю
представників позивача - Розсошенко І.І., відповідача - не
з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком.
Харків" на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 07.07.2004 року у справі N 28/145-04-2597 за позовом
ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком. Харків" до
ТОВ Наукововиробниче підприємство "Одесмонтажспецпроект" про
стягнення 5078,54 грн., В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від
12.05.2004 року у справі N 28/145-04-2597 (суддя Гуляк Г.І.) позов
ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком. Харків" (далі -
Товариство) до ТОВ Науково-виробниче підприємство
"Одесмонтажспецпроект" (далі - Підприємство) про стягнення
5078,54 грн. боргу задоволено: стягнуто з відповідача на користь
позивача 5078,54 грн. боргу з урахування процентів річних, витрати
по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
07.07.2004 року (судді: Мірошниченко М.А., Бєляновський В.В.,
Шевченко В.В.) рішення господарського суду Одеської області від
12.05.2004 року скасоване, в задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою у даній справі, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 07.07.2004 року скасувати, рішення
господарського суду Одеської області від 12.05.2004 року залишити
без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття
незаконного судового акта.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представника позивача,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами норм матеріального
та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної
інстанції в порядку ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в
обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, зокрема, надані
позивачем, - довіреність серії ЯВР N 572372 від 09.02.2000 року,
видану Підприємством на отримання від Товариства кабельних
барабанів, накладну N 20 від 14.02.2000 року, товарно-транспортну
накладну серії 02ААИ від 14.02.2000 року, на які останній
посилається як на підтвердження того, що між сторонами шляхом
обміну документів укладено угоду про купівлю-продаж кабельних
барабанів, що не суперечить положенням ст. 42 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Разом з тим, господарським судом апеляційної інстанції
встановлено, що засвідчений у довіреності серії ЯВР N 572372 від
09.02.2000 року підпис особи, уповноваженої відповідачем на
отримання від позивача продукції, є відмінним від підпису особи,
яким засвідчені накладна N 20 від 14.02.2000 року,
товарно-транспортна накладна серії 02ААИ від 14.02.2000 року.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд прийшов до
обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем документи не
можуть бути прийняті судом як докази відпуску продукції позивачем
та отримання її відповідачем, в зв'язку з чим позовні вимоги є
необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Таким чином, прийнята господарським судом апеляційної
інстанції постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.76 р. N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про
судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Водночас, відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної
постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави
для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта
відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон.
Телеком. Харків" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
07.07.2004 року у справі N 28/145-04-2597 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді М.Кузьменко
В.Семчук