ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2005 Справа N 1/250н
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І. - головуючого Костенко Т.Ф. Ходаківської І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у м. Свердловську
Луганської області
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від
18.10.2004 р.
у справі господарського суду Луганської області
за позовом ДП "Свердловантрацит"
до ДПІ у м. Свердловську Луганської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Степаненко О.А. (дов. від 27.12.04 N 14-350),
Гейко І.Х. (дов. від 31.12.04 N 14-391д),
відповідача:
Сергієнко Г.М. (дов. від 14.01.05 N 10),
Баранова С.О. (дов. від 08.12.03 N 72),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 02.08.04 господарського суду Луганської області
позов задоволено. Визнано частково недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПІ в м. Свердловську від 25.03.2004
N 0000172342/0 в частині визначення податкового зобов"язання за
платежем податок на прибуток в сумі 4011060 грн., у тому числі,
202450 грн. - основний платіж, 2007570 грн. - штрафна санкція.
Цим же рішенням з ДПІ в м. Свердловську на користь позивача
стягнуто 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. - на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано посиланням на пункт 5.4.9. статті 5
Закону України від 22.05.1997 N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
"Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(далі Закон
N 283/97-ВР), згідно якого до валових витрат відносяться витрати
платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення
основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що
перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника
податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних
затрат, які підлягають амортизації):
Структурні підрозділи ВАТ ДХК "Свердловантрацит"
Червонопартизанське управління житлово-комунального господарства і
Управління житлово-комунального господарства і теплопостачання є
самостійними платниками ПДВ, ДОЦ "Королівські скали" є не просто
"об'єктами" соціальної інфраструктури, а підрозділами, які
здійснюють діяльність, передбачену пунктом 2.2.1. розділу 2
Статуту ВАТ "Свердловантрацит", тобто здійснюють госпрозрахункову
діяльність, з метою отримання прибутку. З огляду на зазначене дані
структурні підрозділи мають право на валові витрати в загальному
порядку. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем
безпідставно визначено податкове зобов'язання в сумі 2003490 грн.
Розмір штрафних санкцій правомірно нарахований в сумі 170 грн.
Решта штрафний санкцій в сумі 2007570 грн. нараховане
неправомірно.
Постановою від 18.10.04 Луганського апеляційного
господарського суду рішення від 02.08.04 господарського суду
Луганської області залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДПІ у Свердловську
звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в
позові відмовити, посилаючись на те, що судом порушено пп.5.4.9
п.5.4 ст. 5, пп.8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, за результатами планової комплексної
перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства
ВАТ ДХК "Свердловантрацит" ДПІ у м. Свердловську складено акт
24.03.2004 за N 111-23-1-00177916, у якому вказано про заниження
позивачем суми оподатковуваного прибутку за 3-4 квартал 2002 року
і 5 місяців 2003 року в сумі 6702600 грн. Зокрема, в акті
зазначено, що позивач занизив скоригований валовий доход на суму
22400 грн. за квітень-травень 2003 року по Управлінню
житлово-комунального господарства та теплопостачання. Позивач
зависив валові витрати на суму 6234300 грн. в тому числі: в
порушення" вимог "підпункту 5.3.9. статті 5 Закону N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
безпідставно віднесено до складу валових витрат
вартість придбаних матеріалів без підтверджуючих документів
600 грн; в порушення вимог підпункту 5. статті 5 Закону
N 283/97-ВР при розрахунку приросту (убутку) товарних запасів
невірно визначено сальдо на кінець періоду (01.06.2003) різниця
склала 1300 грн.; в порушення вимог підпункту 5.4.9. статті 5
Закону N 283/97-ВР зайво включено до складу валових витрат витрати
на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, що не перебували
на балансі та не утримувалися за рахунок платника податків на
момент набрання чинності Законом N 283/97-ВР по структурним
підрозділам ВАТ ДХК "Свердловантрацит": Червонопартизанське
управління житлово-комунального господарства і Управління
житловокомунального господарства і теплопостачання, ДОЦ
"Королівські скали" на загальну суму 6232400 грн.; в порушення
вимог підпункту 5.4.9. статті 5 Закону N 283/97-ВР зайво включено
амортизаційні відрахування на об'єкти соціальної інфраструктури,
що не перебували на балансі та не утримувалися за рахунок платника
податків на момент набрання чинності Законом N 283/97-ВР по
структурним підрозділам ВАТ ДХК "Свердловантрацит" на загальну
суму 445900 грн.
На підставі наведеного акту ДПІ у м. Свердловську прийнято
повідомлення-рішення N 0000172342/0, згідно якому позивачу
визначено податкове зобов'язання з податку прибуток в сумі
4020190 грн., з яких 2012450 грн. - основний платіж,
2007740 грн. - штрафні санкції.
Наведене повідомлення-рішення є предметом позову у даній
справі в частині нарахування 4011060 грн., з яких 2003490 грн. -
основний платіж, 2007570 грн. - штрафна санкція.
В межах комплексної перевірки ДВАТ ДХК "СА" відповідачем були
проведені документальні перевірки структурних підрозділів, у тому
числі ДОЦ "Королівські скали" (довідка від 13.11.03
N 160-23-1-25062870/12017), Червонопартизанське УЖКГ (акт від
26.09.03 N 441-23-1-108-25055189/10271), Управління
житлово-комунального господарства і теплопостачання (акт від
01.10.03 N 447-23-108-26262367/10455). Проведеними перевірками не
встановлено порушень структурними підрозділами Закону про прибуток
при декларуванні валових доходів і валових витрат.
В ході розгляду справи судами також встановлено, що на
підставі наказу Міністра вугільної промисловості України N 160 від
07.04.1998 реорганізовані Свердловське УЖКГ, Червонопартизанське
УЖКГ і Управління комунальних котельних і теплових мереж шляхом
позбавлення їх статусу юридичних осіб і включення до складу ВАТ
ДХК "Свердловантрацит".
Червонопартизанське управління житлово-комунального
господарства ВАТ ДХК "Свердловантрацит" і Управління
житлово-комунального господарства та теплопостачання ВАТ ДХК
"Свердловантрацит" згідно Положень є структурними підрозділами ВАТ
ДХК "Свердловантрацит" без права юридичної особи.
Червонопартизанське управління житловокомунального господарства
ВАТ ДХК "Свердловантрацит", зареєстроване платником ПДВ,
02.09.2002 видано свідоцтво платника ПДВ N 16580752 НВ N 341170,
ним подавались до ДПІ у м. Свердловську податкові декларації з
ПДВ, проводились перевірки достовірності заявленого відшкодування
ПДВ. Управління житлово-комунального господарства та
теплопостачання ВАТ ДХК "Свердловантрацит", зареєстроване
платником ПДВ, 08.10.2002 видано свідоцтво платника ПДВ N 16580779
НВ N 341172, ним подавались до ДПІ в м. Свердловську податкові
декларації з ПДВ, проводились перевірки достовірності заявлено
відшкодування ПДВ.
У зведених податкових деклараціях з ПДВ ВАТ ДХК
"Свердловантрацит" за період з липня 2002 року по травень
2003 року не враховувалось ПДВ по вищезаначеним структурним
підрозділам.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і
об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, як це передбачено статтею 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення суду прийнято по формальних підставах, судом не
надано оцінки усім обставинам справи.
Так, пп.5.4.9. статті 5 Закону України від 22 травня
1997 року N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
передбачено віднесення до
валових витрат, зокрема, витрати платника податку на утримання,
експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів
соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та
утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання
чинності цим Законом.
В той же час, судами не досліджено статусу наведених
структурних підрозділів, їх належність (неналежність) до об'єктів
соціальної інфраструктури.
Посилання в судових рішеннях на те, що висновок ДПІ про
віднесення структурних підрозділів до об'єктів соціальної
інфраструктури є документально непідтвердженим суперечить приписам
ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої якщо подані
сторонами докази є недостатніми суд зобов'язаний витребувати від
підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Судами не з'ясовано в цьому зв'язку обґрунтованість доводів
ДПІ про те, що в даному випадку є безпідставним застосування
пп.5.4.9 п.5.4 ст. 5 Закону N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, оскільки
витрати, пов'язані з утриманням, експлуатацією та забезпеченням
основної діяльності таких структурних підрозділів повинні
проводитись за рахунок відповідних джерел (прибутку підприємства).
При новому розгляді справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та
перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку
доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно
застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні
відносини.
Керуючись ст. 107, ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 02.08.04 господарського суду Луганської області
та постанову від 18.10.04 Луганського апеляційного господарського
суду у справі N 1/250н скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Луганської області.