ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2005 Справа N 2-13/2927-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Хандурін М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової
інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 08.06.2004
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Державного акціонерного товариства
"Чорноморнафтогаз"
до Управління державного казначейства в Автономній Республіці
Крим Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної
Республіки Крим
про стягнення 241907,85 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Тертичний Т.О. - дов. N 495.940 від 11.01.2005
від відповідача: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 02-26.02.2004 господарського суду Автономної
Республіки Крим відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо
повернення 241907,74 грн. сплаченої рентної плати за листопад і
грудень 2002 року за здобутий газ в результаті спільної діяльності
з дочірньою компанією "Укргазвидобування", згідно договору від
25.10.2000.
Постановою від 08.06.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду АРК від
02-26.02.2004 скасовано. Позов ДАТ "Чорноморнафтогаз" задоволено з
тих підстав, що у відповідності зі ст. 3 Закону України "Про
державний бюджет України на 2002 рік" від 20.12.2001 N 2905-III
( 2905-14 ) (2905-14)
ДАТ "Чорноморнафтогаз" було звільнено від внесення в
Держбюджет України рентної плати за видобування нафти та
природного газу на території України.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду ДПІ у м. Сімферополі звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, а рішення господарського суду АРК залишити без змін,
мотивуючи тим, що постанова прийнята з порушенням норм
матеріального і процесуального права, зокрема, п. 5.1 ст. 5,
п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, п. 15 ст. 4 Декрету та ст. 44 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Чинне законодавство не
передбачає пільги з рентної плати за видобування природного газу
та нафти для учасників договору про спільну діяльність.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарським судом встановлено, що ДАТ "Чорноморнафтогаз" та
ДП "Укргазвидобування" 25.10.2000 уклали договір про спільну
діяльність з метою забезпечення організаційно-технічних та
економічних умов для спільного інвестування робіт з пошуку,
освоєння та експлуатації родовищ нафти та газу в південній частині
Азовського моря, спільна діяльність ведеться без створення
юридичної особи. Відповідно п. 4.1 ст. 4 договору і довіреності
N 21/5076 від 01.11.2002 ведення справ зі спільної діяльності
здійснюється ДАТ "Чорноморнафтогаз".
Кожна з сторін здійснювала видобуток в розмірі 50% від всієї
кількості добутого газу. Рентна плата за цю частину газу
задекларована позивачем, що підтверджується розрахунком з рентної
плати за нафту і природний газ, що добувається на території
України за листопад 2002 року на суму 87859,00 грн. і за грудень
2002 на суму 395956,47 грн. Рентна плата за 8370,508 тис. куб. м.
газу сплачена в сумі 241907,85 грн., що підтверджується
розрахунком розміру сплаченої рентної плати за газ.
Згідно ст. 3 Закону України "Про державний бюджет України на
2002 рік" ( 2905-14 ) (2905-14)
та постанови Кабінету Міністрів України
N 256 ( 256-2001-п ) (256-2001-п)
від 22.03.2001 "Про затвердження Порядку
обчислення та внесення в державний бюджет України рентної плати за
нафту та природний газ в 2001 році", (в редакції від 11.04.2002
( 487-2002-п ) (487-2002-п)
рентна плата вноситься в Державний бюджет України
нафтогазовидобувними підприємствами за виключенням ДАТ
"Чорноморнафтогаз".
Господарським судом також встановлено, що позивачем
самостійно наданий в ДПА м. Сімферополя розрахунок з рентної плати
за природний газ за листопад-грудень 2002 року, що є самостійно
узгодженим податковим зобов'язанням.
Згідно підп. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язання, самостійно
визначене платником податків в податковій декларації вважається
узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене
платником податків в адміністративному чи судовому порядку. Якщо в
майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності,
визначених ст. 15 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків
самостійно виявляє помилки в показниках раніше наданої податкової
декларації, такий платник податку має право надати уточнюючий
розрахунок. Однак, позивач не використав таке право, надане йому
Законом.
Згідно інформації Міністерства екології та природних ресурсів
України, ДАТ "Чорноморнафтогаз" отримав спеціальний дозвіл від
16.01.2003 за N 219 на геологічне вивчення в науково-виробничу
розробку ділянки надр в межах південної частини Азовського моря, з
внесеним в особові умови спецдозволу пункту про те, що роботи
проводяться у відповідності з умовами Договору про спільну
діяльність ДАТ "Чорноморнафтогаз", та ДП "Укргазвидобування" -
"розробка газових родовищ в південній частині Азовського моря",
укладеного 24.10.2000 ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП
"Укргазвидобування".
Відповідно до чинного законодавства для учасників договору
про спільну діяльність пільги з рентної плати за природний газ та
нафту не передбачені.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 08.06.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи N 2-13/2927-2004 скасувати.
Рішення від 02-26.02.2004 господарського суду Автономної
Республіки Крим залишити без змін.
Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим
видати відповідні накази з урахуванням ст. 122 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.