ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2004 Справа N 7/2662
(постанову залишено без змін постановою
Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 01.03.2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кривди Д.С. (доповідача у справі), суддів:
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агропрогрес"
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
08.07.2004 у справі N 7/2662 господарського суду Хмельницької
області за позовом Державної податкової інспекції у
м. Хмельницькому до третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні позивача Відкритого акціонерного
товариства "Хмельницькмолпром", Приватного сільськогосподарського
підприємства "Полква" Дочірнє підприємство "Агропрогрес" про
визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 17.10.2001, за участю
представників сторін від: позивача - не з'явились, відповідачів:
1) Л. - за довіреністю від 06.05.2003, 2) не з'явились, третьої
особи: С-Г. - керівник, Б. - за довіреністю від 22.10.2004 N 87,
Л. - за довіреністю від 07.12.2004 N 93.
В судових засіданнях 01.12.2004 та 13.12.2004 оголошувалась
перерва, відповідно до ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
21.07.2003 р. у справі N 7/2662 задоволено позовну заяву Державної
податкової інспекції у м. Хмельницькому, визнано недійсною
укладену між ВАТ "Хмельницькмолпром" та Приватним
сільськогосподарським підприємством "Полква" угоду купівлі-продажу
від 17.10.2001 р.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
08.07.2004 р. у справі N 7/2662 апеляційну скаргу
ВАТ "Хмельницькмолпром" задоволено, рішення господарського суду
Хмельницької області від 21.07.2003 р. скасовано, в позові
відмовлено.
Дочірнє підприємство "Агропрогрес", не погодившись з
постановою від 08.07.2004 р. у справі N 7/2662, звернулось з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову, а
рішення господарського суду Хмельницької області від 21.07.2003 р.
залишити без змін.
Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з
порушенням норм матеріального права. Так, судом було неправильно
застосовано ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Крім того, скаржник не
погоджується з тим, що судом апеляційної інстанції, як на підставу
для скасування рішення, було зазначено незастосування судом першої
інстанції наслідків, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
ВАТ "Хмельницькмолпром" надав відзив та доповнення до відзиву
на касаційну скаргу, в яких просить залишити постанову без змін, а
касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що
апеляційним судом було правильно застосовано положення ст. 8
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, правильно зазначено про відсутність у ДПІ
м. Хмельницького права на звернення з позовом, а також вказує на
те, що позовна вимога про визнання недійсною спірної угоди,
відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, мала задовольнятись
судом першої інстанції виключно разом з вирішенням питання про
двосторонню реституцію, погодження операції з активами, що
перебувають у податковій заставі, не є істотною умовою договору та
не впливає на дійсність чи недійсність угоди.
Крім цього, ВАТ "Хмельницькмолпром" звернувся з клопотанням
про винесення окремої ухвали щодо порушень, які вчинялись окремими
представниками ДПІ у м. Хмельницькому, та направлення повідомлення
до Генеральної прокуратури України щодо перевірки фактів таких
порушень. Розглянувши клопотання та враховуючи, що згідно з ч. 2
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, колегія дійшла висновку, що
клопотання задоволенню не підлягає.
Колегія, розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу
ДП "Агропрогрес", відзив та доповнення до відзиву, заслухавши
пояснення представників сторін, вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 17.10.2001 р. між
ВАТ "Хмельницькмолпром" (покупець) та ПСП "Полква" (продавець)
було укладено договір купівлі-продажу обладнання за переліком,
зазначеним у додатку N 1 до договору. Згідно з п. 2.2 договору по
взаємній згоді сторін покупець в рахунок оплати обладнання видає
продавцю простий вексель на суму вартості обладнання, яка згідно з
п. 2.3 договору складає 4990000 грн.
На виконання умов договору ВАТ "Хмельницькмолпром" в рахунок
оплати обладнання видав ПСП "Полква" прості векселі на суму
4990000 грн., а саме: простий вексель N 823154051231 на суму
10000 грн., N 823154051205 на суму 2485000 грн., N 823154051238 на
суму 2495000 грн.
Зі сторони ВАТ "Хмельницькмолпром" векселі підписані головою
правління товариства П. та головним бухгалтером К.
Відповідно до запису у Державному реєстрі застав рухомого
майна все майно і майнові права ВАТ "Хмельницькмолпром"
перебувають у податковій заставі, заставодержателем якої є ДПІ у
м. Хмельницькому, про що зроблено відповідний запис 22.03.99 р. за
N 61-258.
Як було встановлено судами, спірний договір був укладений
сторонами в той час, коли діяло право податкової застави, без
узгодження цієї угоди з податковим органом, як це передбачено
пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, що й стало підставою для подання
позову ДПІ у м. Хмельницькому про визнання вказаної угоди
недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, як такої, що не
відповідає вимогам закону.
Судова колегія не може погодитися з твердженням
ВАТ "Хмельницькмолпром" про те, що ДПІ у м. Хмельницькому, як було
встановлено апеляційним судом, не мала права звертатися до суду з
позовом про визнання угоди недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
По-перше, в оскаржуваній постанові відсутній висновок про те,
що ДПІ у м. Хмельницькому не мала права на звернення до суду з
таким позовом.
По-друге, судова колегія звертає увагу на те, що ст. 10
Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
право податкових органів звертатися до судових органів
з позовними заявами про визнання угод недійсними не обмежується
виключно ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Стосовно не вирішення судом першої інстанції питання
застосування до сторін двосторонньої реституції судова колегія
зазначає наступне.
Подана позовна заява передбачає вимогу позивача визнати
недійсним укладену між відповідачами угоду. У вказаній заяві
відсутня вимога застосувати наслідки недійсності оспорюваної
угоди.
Відповідно до ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог,
якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів
або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це
є клопотання заінтересованої сторони.
Враховуючи те, що межі позовних вимог не передбачали вимогу
позивача про проведення двосторонньої реституції, а також те, що
заінтересованими сторонами не було подано клопотання про вихід за
межі позовних вимог, судова колегія не може погодитися з висновком
апеляційного суду та твердженням ВАТ "Хмельницькмолпром" про
порушення судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до пп. "б" пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник
податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює
вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають
письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, використання
об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових
прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних
інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини
боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та
переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або
надання кредитів.
Підпунктом 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що платник податків, активи якого перебувають у
податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без
їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій,
визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 цього пункту.
Таким чином, законом визначається обмеження операцій, які
можуть здійснюватися платником податків, активи якого перебувають
у податковій заставі, без їх узгодження з податковими органами,
зокрема, як було зазначено вище, операцій з використання цінних
паперів, що засвідчують відносини боргу.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери та
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
вексель - цінний папір, який засвідчує
безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після
настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов
висновку про те, що видача ВАТ "Хмельницькмолпром" простих
векселів, є операцією з використання цінних паперів, що
засвідчують відносини боргу.
Підпунктом 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що для
своєчасного узгодження операцій з активами платника податків
керівник податкового органу призначає з числа службових осіб
такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження
окремої цивільно-правової операції платник податків надає
податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції
та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий
керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої
операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми
розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності
платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий
борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником
відповідного податкового органу.
Як встановлено судами, спірна угода укладена між сторонами
без згоди податкового органу в період знаходження всього майна та
майнових прав ВАТ "Хмельницькмолпром" у податковій заставі.
Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є та
угода, яка не відповідає вимогам закону.
Як було зазначено вище, підпунктом "б" пп. 8.6.1, пп. 8.6.2
ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
передбачена вимога обов'язкового узгодження з
податковими органами операції з використанням цінних паперів, що
засвідчують відносини боргу, а за умови відсутності узгодження
вказаної операції з податковими органами, під час дії права
податкової застави, що було встановлено судом першої та
апеляційної інстанції, судова колегія вважає, що така угода не
відповідає пп. "б" пп. 8.6.1, пп. 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами". За таких
обставин, колегія не може погодитися з твердженням ВАТ
"Хмельницькмолпром" про те, що погодження чи непогодження з
податковим органом спірної угоди не може впливати на її дійсність.
Надані ВАТ "Хмельницькмолпром" матеріали судової практики
касаційна інстанція залишає без розгляду, оскільки згідно зі
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази. Також не підлягає застосуванню
ст. 35 ГПК України, оскільки надані матеріали не відповідають
вимогам даної статті.
Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Житомирського
апеляційного господарського суду від 08.07.2004 р. у справі
N 7/2662 - скасуванню з залишенням без змін рішення господарського
суду Хмельницької області від 21.07.2003 р.
Керуючись ст.ст. 49, 108, 111-5, 111-7, п. 6 ч. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агропрогрес"
задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
08.07.2004 р. у справі N 7/2662 скасувати.
Рішення господарського суду Хмельницької області від
21.07.2003 р. у справі N 7/2662 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства
"Хмельницькмолпром" на користь Дочірнього підприємства
"Агропрогрес" 21,50 грн. державного мита за перегляд рішення в
касаційному порядку.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства
"Полква" на користь Дочірнього підприємства "Агропрогрес"
21,50 грн. державного мита за перегляд рішення в касаційному
порядку. Доручити господарському суду Хмельницької області видати
накази.