ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.12.2004 Справа N 21/224-03-9067
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Гібридний соняшник"
на постанову від 24.03.2004 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 21/224-03-9067 господарського суду Одеської
області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
ім. Мічуріна
до відкритого акціонерного товариства "Гібридний соняшник"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору Білгород-Дністровська державна насіннєва інспекція
про стягнення заборгованості в сумі 79 781,95 грн.
та зустрічний позов відкритого акціонерного товариства
"Гібридний соняшник"
до товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна
про стягнення заборгованості в сумі 68 135,51 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача Журавель В.О. дов. від 01.12.04
Прохода Ю.Л. дов. від 01.12.04
від третьої особи не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю
ім. Мічуріна пред'явило в суді позов до відкритого акціонерного
товариства "Гібридний соняшник" про стягнення заборгованості в
сумі 43115,88 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов
договору підряду на вирощування гібридного насіння N 10 від
05.04.2002, укладеного між сторонами.
В лютому 2004 року позивач уточнив і збільшив позовні вимоги
та просив стягнути заборгованість в сумі 63689,51 грн., пеню за
несвоєчасний розрахунок в сумі 8916,53 грн., в подальшому зменшив
розмір пені до 4446,0 грн. і всього просив стягнути 68135,51 грн.
В грудні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Гібридний
соняшник" пред'явило до товариства з обмеженою відповідальністю
ім. Мічуріна зустрічний позов про стягнення заборгованості в сумі
79781,95 грн., мотивуючи тим, що кошти були перераховані
помилково, бо позивачем було вирощено соняшник товарний, а не
гібридний.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.02.2004
(суддя Зеленов Г.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю
ім. Мічуріна задоволено.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Гібридний
соняшник" на користь товариства з обмеженою відповідальністю
ім. Мічуріна основну заборгованість в сумі 63689,51 грн. та пеню в
сумі 4446,0 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 681,35 грн.,
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в
сумі 118,0 грн.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю
ім. Мічуріна, господарський суд виходив з того, що позивач
належним чином виконав зобов'язання по вирощуванню гібридного
соняшника відповідно до договору підряду на вирощування гібридного
насіння N 10 від 05.04.2002, проте відповідач не провів повної
оплати.
Відкрите акціонерне товариство "Гібридний соняшник" не надало
належних доказів, що вирощений товариством ім. Мічуріна соняшник
не є гібридним і що його показник гібридності нижче від
узгодженого сторонами у договорі як базисного.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
24.03.2004 (судді: Коваль Ю.М., Тофан В.М., Журавльова О.О.)
рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Гібридний
соняшник" просить рішення господарського суду та постанову
апеляційного господарського суду скасувати та постановити нове
рішення яким задовольнити зустрічний позов та відмовити в позові
товариству з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна, посилаючись
на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи між
сторонами 05.04.2002 було укладено договір N 10 підряду на
вирощування гібридного насіння соняшника. Згідно п.3.2 договору
товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна (Підрядчик)
зобов'язалось виростити відповідно правил вирощування насіння по
інструкції N 11 насіння соняшника гібридів першого покоління (F-1)
врожаю 2002 року - ворох і передати цей ворох у заліковій вазі у
власність відкритого акціонерного товариства "Гібридний соняшник"
(Замовник).
Згідно п.4.2 договору для встановлення рівня гібридності на
складі Замовника Замовник разом з Підрядчиком відбирає зразок
вороху і направляє в селекційно-генетичний інститут для аналізу.
До матеріалів справи долучено результати визначення рівня
гібридності насіння першого покоління соняшника методом
електрофорезу геліантину, що поступив від ВАТ "Ім. Мічуріна"
Бєлгород-Дністровського району Одеської області згідно з актом
добору середнього зразка N 1 від 18.09.2002 з участю
Бєлгород-Дністровської державної насіннєвої інспекції, в якому
вказано, що питома вага гібридних насінин складає 67%.
Відповідно до п.5.1 договору у разі порушення п.3.2, а також
при рівні гібридності насіння нижче 70% Підрядчик сплачує
Замовнику вартість насіння батьківських форм (ліній) та
відшкодовує Замовнику збитки відповідно до ст. 203 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Підпунктом 6.3 п.6 цього договору передбачено, що при рівні
гібридності насіння нижче 70%, ворох вважається неякісним і
приймається Замовником як насіння товарного соняшника по цінам,
які діють для товарного соняшника.
Господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція
виходив з того, що позивачем поставлено ворох при рівні
гібридності 92%.
Проте цей висновок господарського суду не узгоджується з
довідкою інституту.
Ухвалою господарського суду від 13.02.2004 в якості третьої
особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було
залучено Білгород-Дністровську державну насіннєву інспекцію,
представник якої стверджував, що при показникові стерильності у
батьківських форм 98%, у вирощеного насіння не може бути 60%.
Обґрунтовуючи свої заперечення щодо позову товариства з
обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна ВАТ "Гібридний соняшник"
стверджував, що в нього на зберіганні знаходилось насіння ФГ
"Мрія" з питомою вагою гібридного насіння 43%, ФГ "Світанок" з
питомою вагою гібридного насіння 48%, а тому до
селекційно-генетичного інституту було направлено саме насіння
позивача, рівень гібридності якого було вище, ніж ФГ "Світанок" та
ФГ "Мрія".
Судові інстанції в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи
наданим відповідачем доказам оцінки не дали.
Потребують перевірки і доводи позивача, що з отриманого
вороху з рівнем гібридності 92% відповідачем було отримано
соняшник високого рівня якості і який було реалізовано не як
товарний соняшник.
Враховуючи, що господарським судом неповно встановлені
обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення
спору, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, а також обговорити питання щодо залучення до участі у
справі відповідно до ст. 30 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спеціалістів
або призначення експертизи, бо з'ясування питань щодо вирощування
гібридного насіння, встановлення його гібридності, залежності
гібридності насіння від батьківських форм потребують спеціальних
знань.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Гібридний соняшник" задовольнити частково.
Постанову від 24.03.2004 Одеського апеляційного
господарського суду та рішення від 17.02.2004 господарського суду
Одеської області у справі N 21/224-03-9067 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.