ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.12.2004                                 Справа N 28/84-03-2310

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 19.04.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.

     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірнього підприємства "М+М Мілітцер  і  Мюнх  Україна  Гмбх"  на
ухвалу Одеського     апеляційного    господарського    суду    від
04.08.2004 року у справі  N  28/84-03-2310  за  позовом  Закритого
акціонерного  товариства  "Возко"  до Дочірнього підприємства "М+М
Мілітцер  і  Мюнх  Україна  Гмбх"  та   Товариства   з   обмеженою
відповідальністю"     Вівал    Марін"  

 про   стягнення   збитків,

                      У С Т А Н О В И В:

     ЗАТ "Возко"  звернулося  до  господарського   суду   Одеської
області   із   заявою   про  видачу  дубліката  втраченого  наказу
господарського  суду  Одеської  області  від  29.12.2003  року   і
поновлення   пропущеного   строку   для   пред'явлення  наказу  до
виконання.

     Ухвалою господарського    суду    Одеської    області     від
17.07.2004 року  на  підставі  ст.  119  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
призначено справу до розгляду.

     Ухвалою Одеського  апеляційного   господарського   суду   від
04.08.2004   року   відмовлено   в  прийнятті  апеляційної  скарги
Дочірнього підприємства "М+М Мілітцер  і  Мюнх  Україна  Гмбх"  на
зазначену  ухвалу  суду  першої інстанції у зв'язку з тим,  що ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          не  передбачено  можливості   апеляційного
оскарження  ухвал  місцевого  господарського  суду про призначення
розгляду справи.

     У касаційній   скарзі   боржник   вважає,   що    апеляційним
господарським  судом  порушено норми процесуального права,  і тому
просить винесену ним ухвалу скасувати та припинити  провадження  у
справі.

     У відзиві  на касаційну скаргу стягувач вважає,  що оскаржена
ухвала апеляційного суду відповідає вимогам чинного  законодавства
та  просить  залишити  її  без  змін,  а  касаційну  скаргу  - без
задоволення.

     Відзив на касаційну скаргу від іншого відповідача до суду  не
надходив.

     Заслухавши пояснення   представника   стягувача,   дослідивши
доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали
справи  і прийняту в ній судову ухвалу,  суд вважає,  що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Як вбачається з  матеріалів  справи,  ухвалою  господарського
суду  Одеської  області  від  04.08.2004  року  призначено розгляд
справи на підставі ст.  119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         з  дотриманням
вимог ст. 86 ГПК України щодо форми і змісту ухвали.

     Відповідно до   ст.  106  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку  у випадках,  передбачених цим Кодексом та Законом України
"Про відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

     Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ст. 119
ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  якою  визначено  вимоги  щодо  порядку
поновлення   пропущеного   строку   для   пред'явлення  наказу  до
виконання,  не  передбачено  оскарження  ухвали  про   призначення
розгляду справи у порядку ст. 119 ГПК України.

     За таких обставин, апеляційний господарський суд обґрунтовано
прийшов до правильного висновку про відсутність  правових  підстав
на оскарження ухвали місцевого господарського суду про призначення
справи у порядку ст.  119 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  правомірно
відмовив  боржнику  у  прийнятті  апеляційної  скарги на зазначену
ухвалу суду першої інстанції.

     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

     Отже, оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції  відповідає
матеріалам  справи та вимогам закону,  і тому її слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

     Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13   Господарського   процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "М+М Мілітцер і Мюнх
Україна   Гмбх"  залишити  без  задоволення,  а  ухвалу  Одеського

апеляційного господарського суду від 04.08.2004 року - без змін.