ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2004 Справа N А-46/119-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Магістральної
митниці, м. Дергачі
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 01.09.2004
у справі господарського суду Харківської області
за позовом ПП "Аркада", смт. Високий
до Магістральної митниці, м. Дергачі
3-тя особа 1. ВДК у Дергачівському районі
2. УДК в Харківській області
про визнання недійсним акту та стягнення збитків
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Камінер В.М., Коваль А.М. - дов. від 10.04.2003
від відповідача: Писарєв В.А. - дов. N 13/03 від 15.01.2004
від третіх осіб:
1) не з'явилися;
2) не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 24.05.2004 господарського суду Харківської
області задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсними талонів
відмови у пропуску на митну територію України чи митному
оформленні товарів та інших предметів N 80200/3/401266,
N 80200/3/401785, N 80200/3/402038, N 80200/3/402160,
N 80200/3/402040, N 80200/3/400136.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ПП "Аркада"
21736,30 грн. зайво сплаченого ввізного мита, 434,71 грн. зайво
сплачених митних зборів та 47819,87 грн. зайво сплаченого ПДВ.
Стягнено з Магістральної митниці Державної митної служби
України на користь позивача 26000 грн. збитків.
Постановою від 01.09.2004 Харківського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Харківської
області від 24.05.2004 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що при здійсненні експортних
та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами
застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що
формуються відповідно до цін і умов світового ринку та
індикативних цін. Ст. 190 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
встановлює, що вільні ціни визначаються на всі види
продукції (робіт, послуг) за винятком тих, на які встановлено
державні ціни.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Магістральна митниця
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що судові рішення
не відповідають вимогам чинного законодавства України з підстав
порушення норм процесуального і матеріального права, зокрема
ст.ст. 4-7, 33, 34, 35, 41 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ч. 4 ст. 189 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 260, 262, 265, 266, 273 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
та невірно застосовано ч. 2 ст. 16 Закону України "Про
єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
, п.п. 3, 4 Порядку визначення
митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх
через державний кордон України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України N 1598 ( 1598-98-п ) (1598-98-п)
від 05.10.1998, п.п. 14, 15
Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються
через митний кордон України, який затверджений постановою Кабінету
Міністрів України N 1375 ( 1375-2003-п ) (1375-2003-п)
від 28.08.2003.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що на виконання контракту
N 11 від 15.11.2001 та додаткових угод N 15 від 23.12.2002, N 26а
від 23.12.2003, N 5 від 03.003.2003 та N 8 від 15.10.2003 на
умовах поставки ДАЕ (кордон Росія і Україна) в зону митного
контролю Магістральної митниці на адресу позивача надходив товар.
01 квітня 2002 року між приватним підприємством "Аркада"
(Україна) та Компанією "Galaktikos International GmbH" (Германія)
був укладений контракт N 33 (з додатковою угодою N 2 від
23.12.2002 та додатком N 1 від 01.04.2002).
На виконання контракту N 33 за рахунком N 181205 від
18.12.2003 на умовах поставки ДАЕ (кордон Росія і Україна)
відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної N 0494883
від 18.12.2003 в зону митного контролю Магістральної митниці -
24.12.2003 на адресу позивача надійшов вантаж: - парфюмерні вироби
в асортименті, на загальну фактурну вартість 2684 64 доларів США
(14313,43 грн. по курсу НБУ 5,3316).
Враховуючи умови поставки для здійснення митних процедур і
пропуску вантажу на митну територію України, декларант позивача
надавав до Магістральної митниці оформлені вантажні митні
декларації та відповідні комплекти товарно-супровідної
документації із зазначенням у графах 12, 45, 47 митної вартості,
яка дорівнювала фактурній вартості.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні вантажних митних
декларацій: - N 80200/3/401266 талоном відмови N 80200/3/401266
від 11.11.2003, - N 80200/3/401785 талоном відмови
N 80200/3/401785 від 12.12.2003, - N 80200/3/402038 талоном
відмови N 80200/3/402038 від 24.12.2003, - N 80200/3/402160
талоном відмови N 80200/3/402160 від 30.12.2003, -
N 80200/3/402040 талоном відмови N 80200/3/402040 від 24.12.2003 з
посиланням на постанови Кабінету Міністрів України N 574
( 574-97-п ) (574-97-п)
від 09.06.1997 та N 1598 ( 1598-98-п ) (1598-98-п)
від 05.10.98
із зазначенням наступних причин: коригування митної вартості і
неприпустимість внесення виправлень у гр. 12, 45, 47 ВМД
( 574-97-п ) (574-97-п)
та відмовлено у митному оформленні ВМД
N 80200/3/400136 талоном відмови N 80200/3/400136 від 22.01.2004 з
посиланням на ст. 265 Митного кодексу України та постанову
Кабінету Міністрів України N 1375 ( 1375-2003-п ) (1375-2003-п)
від 28.08.2003
із зазначенням причини: коригування митної вартості і зміна методу
визначення митної вартості.
У зв'язку з відмовою відповідачем у митному оформленні
товарів та тим, що позивачу терміново був потрібен товар, на
підставі визначеної відповідачем митної вартості товару, позивач
заповнив нові ВМД.
Статтею 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
встановлено, що при здійсненні експортних та імпортних
операцій безпосередньо або через зовнішньоторгівельного
посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються
контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно
до цін і умов світового ринку. Відповідно до ст. 45 Митного
Кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
декларування здійснюється шляхом заяви
за встановленою формою (письмовою, усною тощо) точних даних про
мету переміщення через митний кордон України товарів та інших
предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких
відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про єдиний Митний тариф"
( 2097-12 ) (2097-12)
передбачено, що нарахування мита на товари та інші
предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх
митної вартості, тобто ціни, яка фактично оплачена або підлягає
оплаті за них на момент перетину митного кордону України. При
визначенні митної вартості до неї включається ціна товару,
зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо
їх не включено до рахунку-фактури. Враховуючи умови поставки ДАЕ
(кордон Росія і Україна) позивач надав відповідачу всі наявні у
нього документи, які обґрунтовували заявлену позивачем митну
вартість товару по ВМД, за яким відповідач відмовив позивачу в
митному оформленні.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про єдиний
Митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
застосування інших методів визначення
митної вартості товару, можливе при умові явної невідповідності
заявленої митної вартості товарів вартості, що визначається
відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості
перевірки її обчислення. У таких випадках митна вартість
визначається послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші
предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у
провідних країнах - експортерах зазначених товарів.
Згідно з частинами 3 та 4 ст. 189 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання можуть використовувати
у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та
регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від
державних фіксованих цін. При здійсненні експортних та імпортних
операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються
контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно
до цін і умов світового ринку та індикативних цін. Стаття 190
Господарського кодексу України встановлює, що вільні ціни
визначаються на всі види продукції (робіт, послуг) за винятком
тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються
суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у
внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта
господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення
заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності
обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом
відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість
товарів, що декларуються встановлені Митним кодексом України, на
підставі наявних у нього відомостей, в тому числі цінової
інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з
коригуванням, що здійснюється згідно з Митним кодексом України.
Згідно зі статті 273 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
, якщо
митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного
використання методів, зазначених у статтях 267-272 Митного кодексу
України, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи
визначення митної вартості не можуть бути використані, митна
вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової
практики. Визначення митної вартості оцінюваних товарів з
використанням резервного методу здійснюється на основі законів
України і має відповідати принципам та положенням статті VII
Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) ( 995_264 ) (995_264)
та Угоди
про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі
(ГАТТ) 1994 року ( 981_011 ) (981_011)
. Для визначення митної вартості за
резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію,
що є у його розпорядженні. Згідно з п. 4 ч. З ст. 273 Митного
кодексу України для визначення митної вартості товарів за
резервним методом не може використовуватися довільно встановлена
чи достовірно не підтверджена ціна товару.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Митна вартість товару, яка була визначена відповідачем,
доказами не підтверджена. Товар, який ввозив позивач, іншими
підприємствами не ввозився в Україну та інформація щодо цін на цей
товар у матеріалах справи відсутня. Відповідач не надавав
інформації щодо цін на ідентичні товари, що діють у провідних
країнах експортерах, які б обґрунтовували встановлену ним митну
вартість товару.
Таким чином, митна вартість визначається декларантом на
підставі ціни угоди, тобто ціни, яка фактично оплачена або
підлягає оплаті за товар на момент перетину митного кордону
України.
Колегія суддів вважає, що господарськими судами правомірно
застосовано п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, як правову підставу для повернення
надмірно сплачених сум ПДВ.
Отже, господарські суди обгрунтовано дійшли висновку, що
внаслідок неправомірних дій Магістральної митниці позивачем були
понесені збитки. Господарськими судами також встановлено, що між
неправомірними діями Магістральної митниці та збитками позивача є
прямий причинний зв'язок.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 01.09.2004 Харківського апеляційного
господарського суду зі справи N А-46/119-04 залишити без змін.