ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
09.12.2004 Справа N 12/374-04
За позовом Відкритого акціонерного товариства "...",
с. Гор-ка Крижопільського р-ну Вінницької обл., до Крижопільської
МДПІ, м. Крижопіль Вінницької обл., про визнання податкового
повідомлення-рішення недійсним (суддя М.Кожухар, секретар судового
засідання О.Васільєва; представники: позивача - за дорученням -
О-ко Ю.К., Ш-ка А.Б., Ж-ба С.М. відповідача - за дорученням -
П-нь Н.А., С-в. О.А.), справу розглянуто з застосуванням
звукозапису судового процесу, В С Т А Н О В И В:
Заявлено позов про визнання недійсним: податкового
повідомлення-рішення від 14.04.2004 р. N 0000232301/0 в частині
визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі
170079,36 грн. (141732,8 грн. - основний борг, 28346,56 грн. -
штрафні санкції).
Відповідач у відзиві від 29.11.2004 р. N 4188 позов не
визнав.
Справу порушено 02.11.2004 р. з призначенням слухання на
01.12.2004 р.
В судовому засіданні 01.12.2004 р. позивач подав заяву про
зміну предмету позовних вимог: посилаючись на відкликання
податковим органом податкового повідомлення-рішення N 0000232301/0
шляхом прийняття 15.07.2004 р. податкового повідомлення-рішення
N 0000232301/1, позивач просив визнати останнє недійсним.
В зв'язку з необхідністю у додаткових доказах, що виникла в
зв'язку із зміною позовних вимог, в судовому засіданні
01.12.2004 р. було оголошено перерву до 08.12.2004 р.
В судовому засіданні 08.12.2004 р. представники позивача
змінені позовні вимоги підтримали, представники відповідача
визнали, що податкове зобов'язання частково визначено невірно (без
зазначення конкретної суми).
З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд
вбачає таке.
Державними податковими інспекторами Крижопільської МДПІ
проведено документальну перевірку правильності визначення
підприємством дивідендів та прирівняних до них платежів, що
сплачуються до бюджету державними, некорпоритизованими, казенними
або комунальними підприємствами, та авансових внесків по податку
на прибуток, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них
платежів Відкритим акціонерним товариством "..." за період
2003 року. Наслідки перевірки оформлено актом N 12-23-03374764 від
13.04.2004 р.
На підставі акта перевірки Крижопільською МДПІ прийнято
податкове повідомлення-рішення від 14.04.2004 р. N 0000232301/0,
яке частково скасоване рішенням ДПА у Вінницькій області
N 6096/10/25 від 15.07.2004 р. про розгляд скарги ВАТ "...".
Відповідно до рішення ДПА у Вінницькій області Крижопільська
МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення N 0000232301/1 від
15.07.2004 р., яким відповідно з підпунктом "б" пп. 4.2.2 ст. 4,
пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 7, 10 Закону України від
22.05.97 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
"Про оподаткування прибутку
підприємств" визначено суму податкового зобов'язання зі сплати
частини прибутку господарських організацій, що вилучаються до
бюджету в сумі 170079,36 грн. (141732,8 грн. - основного платежу,
28346,56 грн. - штрафних санкцій).
Як витікає з акта перевірки, оскаржуване податкове
повідомлення-рішення прийнято в зв'язку з ненарахуванням
підприємством за 4 кв. 2003 р. дивідендів на частку державного
майна в сумі 146,7 тис.грн.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу,
посилаючись на те, що ВАТ "..." не є державним корпоратизованим,
казенним підприємством або їх об'єднанням та підприємством,
створеним шляхом корпоратизації, а відтак на нього не поширюються
положення ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на
2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
і постанови Кабінету Міністрів України N 557
( 557-2003-п ) (557-2003-п)
від 22 квітня 2003 р. Також його доводи ґрунтуються
на тому, що відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та статутних документів товариства розподіл прибутку та
виплата дивідендів учасникам товариства є виключною компетенцією
загальних зборів акціонерів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і
оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 25.06.91 року
N 1251-XII ( 1251-12 ) (1251-12)
"Про систему оподаткування" встановлення і
скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів
та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам
здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної
Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами
відповідно до цього Закону, інших законів України про
оподаткування. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння
яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України
"Про джерела фінансування дорожнього господарства України"
( 1562-12 ) (1562-12)
, сплаті не підлягають.
Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та
до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до
бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду,
здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються
законами України про оподаткування (ст. 2 цього Закону
( 1251-12 ) (1251-12)
.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 14 Закону "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
до загальнодержавних віднесено, зокрема, податок на
прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до
бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними
підприємствами.
Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на
2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
(який не є законом про оподаткування) та
постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2003 р. N 557
( 557-2003-п ) (557-2003-п)
"Про норматив і порядок відрахування до загального
фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу)
державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними
підприємствами та їх об'єднаннями" встановлено, що згідно із
статтею 18 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
державні некорпоратизовані та корпоратизовані, казенні
підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами
щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до
загального фонду Державного бюджету України частину прибутку
(доходу) у розмірі 15 відсотків обсягу чистого прибутку (доходу).
Статтею 18 Закону України від 27.03.91 р. N 887-XII
( 887-12 ) (887-12)
"Про підприємства в Україні" (з подальшими змінами і
доповненнями) встановлено, що порядок використання прибутку
(доходу) визначає власник (власники) підприємства або
уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства та чинним
законодавством. Державний вплив на вибір напрямів та обсягів
використання прибутку (доходу) здійснюється через установлені
нормативи, податки, податкові пільги, а також економічні санкції
відповідно до законодавства України.
У випадках, передбачених статутом підприємства, частина
чистого прибутку може передаватися у власність членів або
трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання
цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами
(конференцією) трудового колективу.
Відповідно до статуту позивача, останній є відкритим
акціонерним товариством, створеним на основі добровільної угоди
засновників - організації орендаторів орендного підприємства "..."
та держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна
України по Вінницькій області, частка якої в статутному фонді
товариства у 2003 році складала 25 відсотків, що стверджується
звітами ВАТ (підприємства - емітента облігацій) за 2002 та
2003 рік, довідкою регіонального відділення Фонду державного майна
України по Вінницькій області N 04-16/3150 від 08.12.2004 р.
Аналіз правового статусу позивача свідчить про те, що він є
підприємством змішаної форми власності і не належить до кола
суб'єктів, визначених ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
та постановою КМУ від
22.04.2003 р. N 557 ( 557-2003-п ) (557-2003-п)
, а тим більше пунктом 3 ч. 1
ст. 14 Закону "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Тому встановлений ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
та постановою КМУ від
22.04.2003 р. N 557 ( 557-2003-п ) (557-2003-п)
бюджетний платіж не є для нього
обов'язковим податковим платежем в розумінні вимог Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р.
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, а відтак застосування до нього положень
цього Закону, в тому рахунку щодо визначення податкового
зобов'язання та застосування передбачених ст. 17 цього Закону
штрафних санкцій та надіслання йому податкового
повідомлення-рішення, є неправомірним.
Крім того, як встановлено ст. 52 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
, постановою КМУ
від 22.04.2003 р. N 557 ( 557-2003-п ) (557-2003-п)
, пунктом 3 ч. 1 ст. 14
Закону "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, об'єктом
(джерелом) дивідендних відрахувань є прибуток підприємств, який
залишається в їх повному розпорядженні після відрахувань
встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету та
відрахувань відповідно до установчих документів. Сума дивідендів,
що підлягає перерахуванню до державного бюджету, визначається як
результат від множення маси дивіденду на частку державного майна у
статутному фонді підприємства (у відсотках), зареєстрованого у
порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 18 Закону України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ) (887-12)
перерахування дивідендів до бюджету здійснюється на
підставі прийнятого за підсумками року рішення про розподіл
прибутку та нарахування дивідендів (далі - рішення). Рішення
приймається органом, до компетенції якого відповідно до чинного
законодавства та статуту підприємства належить затвердження за
підсумками року розподілу прибутку та нарахування дивідендів.
Як свідчать матеріали справи, позивач за наслідками 2003 року
в цілому прибутку не отримав, отриманий у 4-му кварталі прибуток
використано на зменшення збитків, отриманих у 3-х перших кварталах
цього року. Тому рішення про розподіл прибутку та нарахування
дивідендів акціонерам товариства вищим органом управління
товариства не приймалось.
Також податковим органом в оскаржуваному податковому
повідомленні-рішенні визначено суму платежу, виходячи з частки
державного майна в розмірі 28,97%, в той час, як у 2003 році вона
складала в майні товариства 25 відсотків.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване
податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, а
відтак позовні вимоги про визнання його недійсним підлягають
задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення
Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
N 0000232301/1 від 15.07.2004 р.
Стягнути з Крижопільської міжрайонної державної податкової
інспекції (м. Крижопіль Вінницької обл.) на користь Відкритого
акціонерного товариства "..." (...) 85 грн. витрат на держмито та
118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення надіслати сторонам.
Суддя М.Кожухар