ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 08.12.2004                                      Справа N 16/06-04
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 07.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційні скарги
приватного підприємця І.А.Д.  та виконавчого комітету  Харківської
міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 25 травня 2004  року  у  справі  N  16/06-04  за  позовом
товариства    з   обмеженою   відповідальністю   "Торговий   центр
"Слобожанський" до виконавчого комітету Харківської  міської  ради
та  комунального  підприємства  "Харківське  міське бюро технічної
інвентаризації",  за участю третіх осіб - Управління  комунального
майна  і  приватизації  Харківської  міської  ради  та Харківської
міської ради,
 
про   визнання права власності,
 
                    - В С Т А Н О В И В:
 
     20 травня 2003 року товариство з  обмеженою  відповідальністю
"Торговий  центр  "Слобожанський" звернулось до суду з позовом,  в
якому, з урахуванням уточнених вимог, просило визнати за ним право
власності на   об'єкти   нерухомого   майна:   нежитлову   будівлю
літ. "А-3",  будинок загальною площею 7268,4 кв. м у м. Харкові на
пл.  Повстання, 2, та приміщення магазину N 1 площею 743,4 кв. м у
м.  Харкові,  пров. Слесарний, 1/11, колишній пр. Московський, 11,
та  зобов'язати  комунальне  підприємство  "Харківське міське бюро
технічної інвентаризації" зареєструвати  його  в  якості  власника
даного майна.
 
     Рішенням господарського    суду   Харківської   області   від
22 березня 2004 року,  залишеним без змін постановою  Харківського
апеляційного  господарського  суду від 25 травня 2004 року,  позов
задоволено частково,   визнано   право   власності   позивача   на
об'єкти нерухомого   майна:   нежитлову   будівлю,   літ.   "А-3",
трьохповерховий будинок загальною площею 7268,4 кв. м та нежитлові
приміщення магазину N 1: приміщення підвалу N 1-ІХ першого поверху
N 1-12,  Х,  антресолі N  13-15  в  літ.  "Г-2"  загальною  площею
743,4 кв.  м,  розташовані  за  адресою - відповідно у м.  Харкові
майдан Повстання,   2   і   пров.   Слюсарний,   1/11    (колишній
пр. Московський, 11).
 
     В частині  вимог  про  зобов'язання комунального підприємства
"Харківське міське бюро  технічної  інвентаризації"  зареєструвати
позивача   в   якості   власника   вказаних  об'єктів  провадження
припинено.  Стягнуто з виконавчого  комітету  Харківської  міської
ради на користь позивача судові витрати.
 
     В касаційній  скарзі  виконавчий  комітет Харківської міської
ради просить скасувати постановлені  судові  рішення  та  прийняти
нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись
на  порушення  і  неправильне  застосування  попередніми  судовими
інстанціями норм матеріального і процесуального права.
 
     В касаційній   скарзі   приватний  підприємець  І.А.Д.  також
просить скасувати постановлені судові  рішення  та  прийняти  нове
рішення  про  відмову в позові,  посилаючись на те,  що оспорювані
судові  рішення  прийняті  з  порушенням  норм   матеріального   і
процесуального  права  та  безпосередньо  стосуються  її  прав  та
обов'язків та інших громадян,  що мешкають у будинку  за  адресою:
<...>.
 
     У відзиві    на   касаційну   скаргу   виконавчого   комітету
Харківської міської  ради  позивач  проти  її  доводів  заперечує,
посилаючись   на  їх  безпідставність,  просить  залишити  її  без
задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
 
     Заслухавши пояснення  представників  позивача  та  приватного
підприємця І.А.Д.,  вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи
касаційних скарг,  суд вважає,  що касаційні скарги не  підлягають
задоволенню з таких підстав.
 
     Судами попередніх   інстанцій   встановлено,  що  управлінням
капітального  будівництва  виконкому  Харківської   міської   ради
здійснювалось  будівництво  торгівельного  центру  у  м.  Харкові,
майдан Повстання.  У зв'язку з обмеженими можливостями відповідача
по фінансуванню  будівництва  за  умовами  договору  від 17 квітня
1992 року,  завершення будівництва даного центру здійснив  концерн
"Епос".
 
     Рішенням відповідача  від  31  грудня  1992  року  N  551 був
затверджений  акт  прийому  в  експлуатацію   даного   центру   та
зобов'язано  концерн  "Епос"  передати його фонду міського майна у
комунальну власність.
 
     У 1994  році  було  утворено  закрите  акціонерне  товариство
"Торгівельний центр "Епос", яке у 2000 році було перереєстровано у
товариство  з  обмеженою  відповідальністю   "Торгівельний   центр
"Слобожанський",  засновниками якого виступили Фонд міського майна
Харківської  міської  ради  та   закрите   акціонерне   товариство
"Епос-Холдинг"  - правонаступник концерну "Епос" і,  до статутного
фонду якого передані приміщення  магазину  N  1,  розташованого  в
м. Харкові,  пр.  Московський,  14,  долі  в будівлі торговельного
центру у м.  Харкові,  майдан  Повстання,  2,  які  знаходяться  у
комунальній  власності.  Загальна  сума  внеску першого засновника
становить 45% статутного фонду та 55% іншого засновника.
 
     Приймаючи рішення про визнання за позивачем  права  власності
на  спірні об'єкти,  місцевий суд,  встановивши дані обставини та,
враховуючи те,  що Фонд міського майна Харківської міської ради  в
силу  Положення  про  Фонд міського майна,  затвердженого рішенням
Харківської міської ради народних депутатів від 9 липня 1992 року,
мав право виступати засновником господарських товариств з частиною
міського майна,  відсутність законодавчо визначеної заборони  щодо
передачі  до  статутного фонду товариства в якості внеску частки в
будівництві об'єктів нерухомості,  згідно з вимогами ст. 12 Закону
України   "Про   господарські  товариства"  ( 1576-12  ) (1576-12)
        ,  дійшов
правильного висновку,  що товариство є власником майна, переданого
йому  засновниками  у  власність,  а  тому  суд  другої  інстанції
підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
 
     Оскільки при  розгляді  справи  судом  було  встановлено,  що
комунальне   підприємство   "Харківське   міське   бюро  технічної
інвентаризації" зареєструвало право власності позивача  на  спірне
майно,   то  суд  дійшов  підставного  висновку  про  необхідність
припинення  провадження  в  даній  частині   позовних   вимог   за
відсутністю предмету спору.
 
     З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення є
законними,  обґрунтованими,  відповідають фактичним обставинам  та
наявним  матеріалам справи,  нормам матеріального і процесуального
права, а доводи касаційної скарги відповідача їх не спростовують.
 
     Доводи касаційної скарги приватного підприємця І.А.Д. про те,
що  прийняті  судові  рішення  безпосередньо стосуються її прав та
обов'язків,  а також прав та обов'язків громадян,  що проживають в
житловому будинку за адресою: <...>, не заслуговують на увагу і не
можуть бути  підставою  для  скасування  судового  рішення  з  цих
підстав,   оскільки   за  позивачем  визнано  право  власності  на
нежитлові приміщення,  які  знаходяться  за  адресою:  м.  Харків,
майдан   Повстання,  2,  і  саме  така  поштова  адреса  присвоєна
товариству   з   обмеженою   відповідальністю   "Торговий    центр
"Слобожанський" рішенням Комінтернівської районної Ради м. Харкова
від 22 квітня 2003 року N  96,  а  в  касаційній  скарзі  відсутні
обґрунтування   скаржника,  яким  чином  прийняте  судове  рішення
стосується її прав та обов'язків.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України - П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційні скарги приватного підприємця І.А.Д.  та виконавчого
комітету  Харківської  міської  ради  залишити без задоволення,  а
рішення господарського суду Харківської  області  від  22  березня
2004  року  та  постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 25 травня 2004 року у справі N 16/06-04 - без змін.