ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2004 Справа N 03/26-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі
м. Харкова
на постанову від 11.05.2004 Харківського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 26.02.2004
у справі N 03/26-04 господарського суду Харківської області
за позовом ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова
до СПД - ФО Г.В.Д.
про стягнення 6579,48 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Міщенко Л.В., дов.
від відповідача: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 26.02.2004 господарського суду Харківської
області (суддя Подобайло З.Г.) відмовлено у задоволенні позовних
вимог ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова до
СПД ФО Г.В.Д. про звернення стягнення на майно боржника в сумі
6579,48 грн.
Постановою від 11.05.2004 Харківського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Лащенко Л.Д. -
головуючого, Бабакова Л.М., Погрібняк В.Я.) рішення суду першої
інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням і постановою, ДПІ у
Червонозаводському районі м. Харкова звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування
як таких, що не відповідають обставинам у справі та податковому
законодавству.
Ухвалою від 12.07.2004 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представника позивача, що підтримав викладені у справі доводи,
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені обставини,
з яких вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача
6579,48 грн. в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом,
звернувши стягнення на майно боржника.
Сума 6579,48 грн. згідно розрахунку позовних вимог
складається з 6039,05 грн. податкового зобов'язання у вигляді
штрафної санкції за порушення норм податкового законодавства,
540,00 грн. боргу, який виник у зв'язку з несплатою ставки єдиного
податку за липень, серпень 2003 року та пеня у розмірі 0,43 грн.
На підставі акту перевірки Регіонального управління
Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю
за виробництвом і обігом підакцизних товарів ДПА у Харківській
області N 202129 від 03.05.2003 начальником ДПІ у
Червонозаводському районі м. Харкова 21.05.2003 було винесено
податкове повідомлення-рішення N 0001131701/0, яким визначено
відповідачу податкове зобов'язання у вигляді штрафної санкції за
порушення норм податкового законодавства, а саме: за торгівлю
алкогольними напоями без ліцензії, за торгівлю тютюновими виробами
без ліцензії, за торгівлю без сертифікатів, у розмірі 6039,05 грн.
Податкове повідомлення-рішення N 0001131701/0 було отримано
відповідачем 23.05.2003, про що свідчить підпис на корінці
повідомлення-рішення.
За таких обставин судами прийнято було до уваги, що
відповідно до Інструкції "Про порядок застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової
служби", затвердженої наказом ДПА України N 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
від
17.03.2001 (зареєстрованої в Мінюсті 23.03.2001 N 268/5459), у
разі порушення платником податків норм, передбачених Законом
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, органами державної податкової служби
застосовують фінансові санкції у вигляді штрафів у межах їх
компетенції (п. 10 Інструкції).
В повідомленні-рішенні N 0001131701/10 від 23.05.2003 штрафні
санкції, визначені як суми податкових зобов'язань, що суперечить
преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст.ст. 13, 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону поширюється лише на
штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв'язку з
порушенням ним норм правил оподаткування, визначених відповідними
законами. Оскільки, штрафні санкції застосовані до відповідача не
за порушення правил оподаткування, у позивача не було законних
підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням
на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків
несплати.
Згідно п. 8 "Порядку застосування фінансових санкцій,
передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 N 790 ( 790-2003-п ) (790-2003-п)
,
рішення про застосування фінансової санкції до суб'єкта
підприємницької діяльності за порушення норм Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
складається за формою згідно з додатком до цього Порядку і згідно
п. 10 "Порядку погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетом та державними цільовими фондами" у разі невиконання
суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування
фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума
санкцій стягуються на підставі рішення суду.
Суди визнали, що позивачем порушений порядок застосування
фінансових санкцій і не додано доказів стягнення господарським
судом з відповідача суми 6039,05 грн. штрафу.
Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
активи
платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, податковий
борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків
або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не
сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму
такого податкового зобов'язання.
Позивач не додав доказів того, що сума 6039,05 грн. є
податковим боргом - податковим зобов'язанням, узгодженим в
судовому порядку згідно діючого законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем до суми позову
включена сума у розмірі 540 грн. - борг, який виник у зв'язку з
несплатою ставки єдиного податку за липень, серпень 2003 року, та
пеня у розмірі 0,43 грн., про що свідчить наданий розрахунок
позовних вимог.
Включена до позовних вимог сума у розмірі 540 грн., як
податковий борг зі сплати єдиного податку за липень, серпень
2003 р., не підтверджена позивачем жодним документом, тобто
взагалі не доведено існування такого боргу, тому позовні вимоги в
цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи
державної податкової служби як контролюючий орган можуть визначити
податкове зобов'язання платнику податків (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4),
а саме: платник податків не подає у встановлений строк податкову
декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності
платника податків свідчать про заниження або завищення суми його
податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
контролюючий орган внаслідок проведення комерційної перевірки
виявляє арифметичні або методичні помилки у поданій платником
податків суми податкового законодавства. Сума 540,00 грн.
визначена позивачем з порушенням пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону, і
позивач не додав доказів того, що вказана сума є податковим
боргом, узгодженим у судовому порядку. Отже, позовні вимоги в цій
частині є безпідставними.
Згідно з пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
після завершення
встановлених строків погашення узгодженого податкового
зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п. 16.4 ст. 16 вищезазначеного закону
( 2181-14 ) (2181-14)
пеня нараховується на суму податкового боргу із
розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на
день виникнення такого податкового боргу або на день його
погашення.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум на суму
податкового боргу позивачем була нарахована пеня у розмірі
0,43 грн.
В силу ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування
своїх вимог чи заперечень. Докази надаються сторонами та іншими
учасниками процесу.
Суди визнали, що позивачем не надано розрахунку та документів
в обґрунтування нарахування пені у розмірі 0,43 грн., тому в цій
частині позову позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Викладені у касаційній скарзі доводи касатора не спростовують
по суті обставин та висновків судів, які розглянули справу повно і
обґрунтовано застосували до обставин у справі законодавство, що
регулює порядок здійснення торгівельної діяльності окремими видами
товарів, та відхилили доводи позивача щодо стягнення
заборгованості з відповідача з підстав, визначених податковим
законодавством, яке не поширюється на обставини у справі.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що
рішення і постанова не підлягають скасуванню, а у задоволенні
касаційної скарги слід відмовити як невідповідної податковому
законодавству.
Керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.05.2004 N 03/26-04 залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.