ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2004 Справа N Д12/9-Д10/43
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Дунаєвської Н.Г., Семчука В.В. розглянув
касаційне подання Генеральної прокуратури України на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2001 р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
13.12.2001 р. у справі N Д12/9-Д10/43 за позовом прокурора
Дніпропетровської області в інтересах держави в особі
регіонального відділення Фонду Державного майна України в
Дніпропетровській області до українсько-панамського ТОВ
"Агропостачзбут", корпорації "Wilnorth Inc", корпорації "Dugsbery
Inc", міжміського бюро технічної інвентаризації
м. Дніпропетровська, 3-тя особа: ТОВ фірма "Рута"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
за участю представників
позивача - Томчук О.В., відповідачів - Шуліка Ю.І., Коротка Г.Л.,
3-ї особи - Ринковий В.І., прокурора - Турлова Ю.А.,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.10.2001 р. позов задоволено частково; визнано недійсним
реєстраційне посвідчення від 28.07.1998 р., яке видане міжміським
бюро технічної інвентаризації м. Дніпропетровська
українсько-панамському товариству з обмеженою відповідальністю
"Агропостачзбут"; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 13.12.2001 р. зазначене судове рішення від 01.10.2001 р.
залишено без змін.
У касаційному поданні Генеральна прокуратура України просить
скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 01.10.2001 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.12.2001 р., посилаючись на те, що вони
прийняті з порушенням норм законодавства, та передати справу на
новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
У відзиві на касаційне подання корпорація "Dugsbery Inc"
просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.10.2001 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.12.2001 р. залишити без змін, а
касаційне подання - без задоволення.
У письмових поясненнях регіональне відділення Фонду
Державного майна України по Дніпропетровській області та ТОВ фірма
"Рута" вважають касаційне подання таким, що підлягає задоволенню.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін та
прокурора, суд встановив наступне.
У червні 2000 р. Прокурор Дніпропетровської області в
інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду
державного майна України в Дніпропетровській області звернувся до
господарського суду з позовом до Українсько-Панамського ТОВ
"Агропостачзбут, корпорації "Wilnorth Ink", корпорації "Dugsbery
Ink", міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання
договору, укладеного між корпорацією "Wilnorth Ink" та корпорацією
"Dugsbery Ink", недійсним на підставі ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
визнання недійсним реєстраційного посвідчення від 28.07.1998 р.,
виданого українсько-панамському товариству з обмеженою
відповідальністю "Агропостачзбут", визнання недійсним свідоцтва
про право власності від 16.07.1998 р., виданого корпорації
"Wilnorth Inc", та повернення спірного об'єкту до держаної
власності.
Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
з наступними змінами "Про
судове рішення" роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається рішення,
в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Місцевий та апеляційний суди при вирішенні спору не
дотримались наведених роз'яснень Верховного Суду України та не
виконали вимог відповідно п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не забезпечили повного, об'єктивного та всебічного
розгляду справи.
Так, ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що позивач не
довів факт укладення спірного договору з метою, що суперечить
інтересам держави та суспільства. Проте, цей висновок не
відповідає нормам матеріального права та не ґрунтується на
обставинах справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
угода, укладена з метою,
що суперечить інтересам держави та суспільства, визнається
недійсною. Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови N 3
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
від 28.04.1978 р. з наступними змінами "Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до
таких угод належать угоди, спрямовані на використання всупереч
закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з
корисливою метою тощо.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи
та об'єднання в одному провадженні від 26.04.1999 р., в якості
обвинуваченого притягнуто громадянина Кіріченка П.М., який, як
встановлено органами дізнання, є власником і керівником корпорації
"Dugsbery Ink". Кримінальну справу порушено за фактом незаконного
відчуження державного майна не тільки Дніпропетровською облрадою,
а й корпорацією "Wilnorth Ink" і корпорацією "Dugsbery Ink". Таким
чином, у діях другого та третього відповідачів вбачається їх
умисел на незаконне відчуження та використання державного майна з
корисливою метою.
Пунктом 2 названої постанови Пленуму Верховного Суду України
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
передбачено, що угода може бути визнана недійсною
лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в
кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен
встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує
визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
До того ж, відповідно до ст. 115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення та ухвали, що набрали законної сили, є обов'язковими на
всій території України, проте, як видно з матеріалів справи
відчуження майна від Дніпропетровської облради до першого
відповідача відбулося 20.03.1998 р., тобто саме в період дії
ухвали Президії Вищого арбітражного суду України від
27.01.1998 року, якою було заборонено відповідачам та іншим
органам вчиняти будь-які дії щодо спірного майна. Крім того,
договір купівлі-продажу майна від 20.03.1998 р., укладений між
Дніпропетровською облрадою та першим відповідачем рішенням Вищого
арбітражного суду України від 24.12.1998 р. було визнано
недійсним.
Висновки Дніпропетровського апеляційного господарського суду
про те, що за таких обставин спірна угода не може бути визнана
недійсною відповідно до вимог ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, є
необґрунтованими.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - передачі для розгляду суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи і, залежно від
установленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Клопотання корпорації "Wilnorth Inc" про зупинення
провадження у справі на період розгляду Верховним Судом України її
касаційної скарги залишене без задоволення. Корпорацією оскаржена
до Верховного Суду України ухвала Вищого господарського суду від
26.10.2004 р. в даній справі про відкладення розгляду справи на
09.11.2004 р., що не є перепоною для перевірки ухвалених рішень в
касаційному порядку.
Також відхилене клопотання корпорації "Dugsbery Ink" про
фіксацію судового процесу технічними засобами з урахуванням
передбачених ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
особливостей
розгляду справи в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне подання Генеральної прокуратури України
задовольнити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.10.2001 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.12.2001 р. у справі N Д12/9-Д10/43
скасувати.
3. Справу N Д12/9-Д10/43 передати для розгляду господарському
суду Дніпропетровської області.