ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2004 N 7/43а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
<...>, за участю представників: позивача М.Н.В. - дор. N 160 від
30.04.04 р. відповідача М.І.Г. - дов. N 12125 від 05.10.04 Т.Є.В.
- дов. N 12129 від 04.10.04 розглянув касаційну скаргу
Красноармійської ОДПІ Донецької області на постанову від
14.06.2004 Донецького апеляційного господарського суду у справі
7/43а за позовом ДП "Строитель" ЗАТ АрмРосгазпром" до
Красноармійської ОДПІ Донецької області про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 26.04.2004 господарського суду Донецької області
відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень від 07.07.2003 N 0001951640/2 на
суму 285173,39 грн., N 0001921640/2 на суму 3528,16 грн.,
N 0001941640/2 на суму 47925,45 грн., N 0001931640/2 на суму
1804,90 грн.
Рішення мотивоване тим, що позивач не оспорює наявність
порушень, встановлених податковими органами щодо строків сплати
суми узгоджених податкових зобов'язань, кількість днів
прострочення та сам розрахунок штрафних санкцій, а також невірно
тлумачить наказ ДПА України і податкове роз'яснення, на які він
посилається.
Відповідач, нараховуючи штрафні санкції, не порушив приписи
наказу ДПА України, оскільки штрафні санкції їм були застосовані
до позивача за порушення строків сплати узгодженого податкового
зобов'язання з податку на прибуток установлених Законом України
"Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон N 2181), а не Законом України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Постановою від 14.06.2004 Донецький апеляційний господарський
суд рішення від 26.04.2004 господарського суду Донецької області
скасував. Визнав недійсними податкові повідомлення-рішення від
07.07.2003 N 0001951640/2 на суму 285173,39 грн., N 0001921640/2
на суму 3528,16 грн., N 0001941640/2 на суму 47925,45 грн.,
N 0001931640/2 на суму 1804,90 грн.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного
господарського суду Красноармійська ОДПІ Донецької області
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить скасувати постанову, посилаючись на порушення
судом п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
,
оскільки неправомірно звільнено платника податків від сплати
штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових
зобов'язань,
- ст. 10, п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" 509-XII ( 509-12 ) (509-12)
(далі Закон N 509-XII) від
04.12.1990 (із змінами та доповненнями), оскільки апеляційний суд
невірно тлумачить норми вказаного Закону та Порядку оформлення і
реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового та
валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -
юридичними особами, затвердженого Наказом ДПА України N 429
( z1023-02 ) (z1023-02)
від 16.09.2002.,
- п.1 ч.1 ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки
господарським судом Донецької області з'ясовані всі необхідні
обставини, так як позивач у позовній заяві обгрунтовує свої вимоги
з посиланням лише на неправомірність застосування штрафних санкцій
згідно вищевказаного Наказу та листа ДПА України, та не оспорює
наявність порушень, встановлених податковим органом: порушення
строків сплати суми узгоджених податкових зобов'язань, а також
кількість днів прострочення та сам розрахунок штрафних санкцій.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної
скарги.
Господарськими судами встановлено, що державним податковим
інспектором групи оподаткування юридичних осіб відділення по
м. Селідове Новоградівка Красноармійської ОДПІ Малаховою у
відповідності з Законом України "Про Державну податкову службу в
Україні" N 509-XII ( 509-12 ) (509-12)
та Законом N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
з
метою контрольно-економічної роботи відділу здійснена перевірки ДП
"Строитель" з питання погашення зобов'язань по податку на прибуток
підприємств та ПДВ за 2001-2003 рр.
За наслідками перевірки складено акт від 25.03.2003
N 15-0/84, згідно якого при перевірці встановлено несвоєчасне
погашення підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань по
податку з прибутку та ПДВ.
Відповідно до акту перевірки N 15-0/84 від 25.03.2003 та на
підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
Красноармійською об'єднаною державною податковою
інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення:
N 0001921640/2 від 07.07.2003, яким визначений штраф у
розмірі 50% у сумі 3538 грн. 16 коп. за затримку на 115
календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання у розмірі 7076 грн. 32 коп. з податку на
прибуток;
N 0001931640/2 від 07.07.2003 - визначений штраф у розмірі
10% у сумі 1804 грн. 90 коп. за затримку на 29 календарних днів
граничного строку сплати узгодженого зобов'язання у розмірі
18049 грн. з ПДВ;
N 0001951640 від 07.07.2003 - визначений штраф у розмірі 50%
у сумі 285173 грн. 39 коп. за затримку на 154 календарних дні
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання
у розмірі 570346 грн. 78 коп. з ПДВ
N 0001941640/2 від 07.07.2003 визначений штраф у розмірі 20%
у сумі 47925 грн. 45 коп. за затримку на 83 календарних дні
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання
у розмірі 239627 грн. 25 коп.
При цьому, апеляційною інстанцією з'ясовано, що в акті
перевірки немає посилання на посвідчення чи будь-який інший
документ, який би підтверджував повноваження податкового
інспектора на здійснення перевірки та підстав проведення такої
перевірки (планова, позапланова, камеральна).
Перевірка здійснена без участі представників підприємства.
Акт перевірки підписаний тільки податковим інспектором,
відомостей про підписання акту перевірки та вручення його
представникам підприємства в останньому не міститься. У розрахунку
санкцій відсутнє посилання на декларації та податкові періоди, за
які вони подавалися, відсутні номери їх реєстрації у податковому
органі та дати їх подання.
У акті перевірки зазначено, що платник податку затримав
сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за що
нарахований штраф у сумі 514307,74 грн. та податку на прибуток -
штраф 78390, 51 грн.
У матеріалах справи наявний лист начальника відділення по
м. Селідове Красноармійської ОДПІ від 05.06.2003 N 3516/7/15-013,
яким позивач повідомлений про те, що при здійсненні розрахунку
санкцій ОДПІ не враховано, що підприємству не було виписане
податкове повідомлення про наявність непогашеного податкового
боргу станом на 01.04.2001 у зв'язку з чим здійснений перерахунок
санкцій, відповідно до якого санкції з ПДВ склали 334903,74 грн.,
з податку на прибуток 12738,16 грн. Перерахунок здійснений за тою
ж методикою, що і у акті перевірки.
У матеріалах справи господарського суду відсутні декларації,
які б підтверджували наявність узгодженого податкового
зобов'язання і по яким здійснювалося застосування фінансових
санкцій.
Приймаючи рішення у даній справі апеляційний господарський
суд виходив з того, що відповідно до ст. 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які відповідно до законодавства
повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування, а в разі
недостатності доказів господарський суд зобов'язаний витребувати
від підприємств та організацій документи і матеріали, необхідні
для вирішення спору (ст. 38 ГПК України).
У порушення норм ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
суд 1 інстанції зробив
висновок про обгрунтованість застосування штрафних санкцій за
несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання не
досліджуючи декларацій та розрахунку санкцій.
Пунктом 1 ст. 11 Закону N 509-XII ( 509-12 ) (509-12)
встановлено, що
органи державної податкової служби в установленому законом порядку
мають право здійснювати на підприємствах, в установах і
організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому
числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки
грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів,
декларацій, товарно-касових книг, пов'язаних з обчисленням і
сплатою податків.
Відповідно до Порядку оформлення і реалізації документальних
перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства
суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами,
затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України
від 16.09.2002 N 429 ( z1023-02 ) (z1023-02)
акти документальних перевірок
поділені на планові, позапланові, зустрічні та камеральні,
визначені процедура проведення перевірки та вимоги до акту
перевірки.
Згідно з названим порядком акт документальної перевірки
повинен містити систематизований виклад виявлених у результаті
перевірки фактів порушень податкового та валютного законодавства і
пов'язаних з ними суттєвих обставин, необхідних для прийняття
правильного рішення за результатами перевірки, чітко викласти
зміст порушення з посиланням на конкретні статті і пункти
законодавчих та інших нормативних актів, що порушені платником
податків; спосіб його вчинення, період (місяць)
фінансово-господарської діяльності платника податків, до якого
дане порушення відноситься; зазначити первинний документ
податкового та бухгалтерського обліку, бухгалтерські проводки
відображення відповідних операцій у регістрах податкового та
бухгалтерського обліку та інші докази, що вірогідно підтверджують
наявність факту порушення.
У відповідності з розпорядженням ДПА України від 20.05.1997
N 89-р ( v0089225-97 ) (v0089225-97)
працівники без належним чином оформленого
посвідчення не мають права приймати участь у перевірках суб'єктів
підприємницької діяльності.
Судова колегія погоджується з висновками апеляційної
інстанції щодо оцінки акту податкової інспекції як такого, що не
має доказової сили.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Донецьким
апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка
обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству
України та обставинам справ і підстав для її скасування немає.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст.ст. 111-5, п.1 ст.
111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 14.06.2004 Донецького апеляційного
господарського суду зі справи N 7/43а залишити без змін.