ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 05.10.2004                                          Справа N 8/38
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 25.11.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого, судді Кузьменка М.В.,
     суддів Васищака І.М.,  Палій В.М.,  за  участю  представників
сторін В.   Каплієнка   (протокол   від   28.01.99),  О.  Левченко
(дов. від 21.09.04),  А.  Мохаммада (дов.  від 7.04.04), О. Дюдюка
(дов.  від  2.08.04),  розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Контек"
     на постанову від 10 березня 2004 року Київського апеляційного
господарського суду
     у справі N 8/38
     за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контек"
     до Центрального   спеціалізованого   будівельного  управління
Міністерства оборони України, військова частина А-2352
     про стягнення 347000 грн.,
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від 26 січня 2004 року господарського суду м.  Києва
(суддя   В.   Катрич)   позов  задоволено  з  підстав  невиконання
зобов'язання, що виникло з договору.
 
     Постановою від 10 березня 2004 року  Київського  апеляційного
господарського  суду  рішення  скасовано  з  відмовою  в  позові з
мотивів недоведеності вимог.
 
     Товариство з обмеженою відповідальністю "Контек" наполягає на
касаційному перегляді зазначеної постанови з огляду на неправильне
застосування господарським судом  статті  890  Цивільного  кодексу
України ( 435-15   ) (435-15)
          та  порушення  статей  4-7,  43,  77,  105
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          і
просить її скасувати, а позов задовольнити.
 
     Центральне спеціалізоване  будівельне управління Міністерства
оборони  України,  військова   частина   А-2352,   проти   доводів
касаційної  скарги заперечує з огляду на їх безпідставність і в її
задоволенні просить відмовити.
 
     Відповідач обгрутовує власні заперечення  також  тим,  що  на
момент  порушення  провадження у справі Управління не мало статусу
юридичної особи.
 
     Крім того  відповідачем  заявлено  клопотання  про   слухання
справи  в  закритому  судовому  засіданні,  на задоволенні якого в
подальшому не наполягав.
 
     В судовому засіданні з 28  вересня  до  5  жовтня  2004  року
оголошувалася перерва.
 
     Колегія суддів   вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     До господарського суду подано позов  про  стягнення  грошових
сум з підстав невиконання зобов'язання, що виникло з договору.
 
     Господарськими судами   встановлено,   що  сторони  8  серпня
2002 року уклали договір N 07/08 ПМ на виконання науково-технічної
продукції SIP 03-02-006 "Зовнішні інженерні мережі. Проектування і
будівництво".
 
     За результатами вирішення спору  місцевий  господарський  суд
дійшов висновків про виконання позивачем умов договору і порушення
відповідачем  зобов'язання  в  частині  оплати  вартості  робіт  і
задовольнив позов.
 
     Здійснюючи перегляд  судового рішення в апеляційному порядку,
господарський суд дійшов висновків про відсутність доказів,  які б
доводили   виконання   робіт   позивачем  та  їх  обсяги,  а  отже
встановлювали  наявність  обставин,  на  яких  ґрунтуються  вимоги
позову.
 
     Також господарський суд апеляційної інстанції встановив, що в
порушення вимог статті 890 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        
(стаття 334 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         сторони
не склали проектно-кошторисну документацію на виконання робіт.
 
     За таких обставин  господарський  суд  апеляційної  інстанції
дійшов висновків про відсутність підстав задоволення позову.
 
     За змістом  статей  33  і  34  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          кожна  сторона  повинна  довести  ті
обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і
господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для
справи.
 
     За змістом статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові
рішення,  касаційна  інстанція  на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції  норм  матеріального  і процесуального права.  При цьому
касаційна  інстанція  не  має   права   вирішувати   питання   про
достовірність  того  чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
 
     За умов не подання позивачем належних доказів про невиконання
відповідачем   зобов'язання,   яке   виникло   з  договору,  та  з
урахуванням меж перегляду справи в касаційній  інстанції,  колегія
суддів   не  вбачає  правових  підстав  для  скасування  постанови
господарського суду апеляційної інстанції в даній справі.
 
     Доводи відповідача    стосовно    цивільної    правоздатності
юридичної  особи  на  час укладання угоди не можуть бути враховані
колегією суддів з  огляду  на  наявність  Довідки  за  N  156  про
включення Центрального спеціалізованого будівельного управління до
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального        кодексу      України     ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,    суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову від 10 березня 2004  року  Київського  апеляційного
господарського суду в справі N 8/38 залишити без змін, а касаційну
скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Контек"   без
задоволення.