ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2004 Справа N 32/38
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
<...> за участю представників: позивача П. - дов. від 05.10.2004,
П. - дов. від 05.10.2004; відповідача - не з'явились (про час і
місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу на постанову
Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від
24.03.2004 Київського апеляційного господарського суду у справі
N 32/38 господарського суду м. Києва за позовом Приватного
підприємця Н. до Державної податкової інспекції у Подільському
районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 545-23-70-285202884/3602 від 17.07.2003 ДПІ
у Подільському районі м. Києва В С Т А Н О В И В:
ПП Н. заявлена до суду вимога про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення N 545-23-70-285202884/3602 від
17.07.2003 ДПІ у Подільському районі м. Києва, яким до товариства
на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
застосовано фінансову санкцію в сумі
9140 грн.
Підставою прийняття оспорюваного рішення став акт N 001184
від 08.07.2003 перевірки щодо контролю за здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового
обігу, в якому зафіксовано невідповідність сум готівкових коштів
на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в
денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Рішенням від 20.02.2004 господарського суду м. Києва
(суддя Х.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано доведеністю того факту, що в місті
проведення розрахунків позивачем не було забезпечено відповідність
сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів,
яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Судом не прийнято до уваги посилання позивача на
неправомірність проведеної перевірки, оскільки, як зазначено в
рішенні суду, дія Указу Президента України "Про деякі заходи з
дерегулювання підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
поширюється
на проведення перевірок щодо контролю за здійсненням операцій у
сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів
підприємницької діяльності.
За апеляційною скаргою ПП Н. Київський апеляційний
господарський суд (судді: <...>), переглянувши рішення у справі в
апеляційному порядку, постановою від 27.04.2004 скасував його,
позовні вимоги задовольнив в повному обсязі шляхом визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення
N 545-23-70-285202884/3602 від 17.07.2003 ДПІ у Подільському
районі м. Києва.
Постанова у справі мотивована невідповідністю акта перевірки
Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо
дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами
підприємницької діяльності-юридичними особами, затвердженого
Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002
N 429 ( z1023-02 ) (z1023-02)
, а також порушенням відповідачем порядку
проведення перевірки, передбаченого Указом Президента України "Про
деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності"
( 817/98 ) (817/98)
та Розпорядження Державної податкової адміністрації
України "Про посвідчення на перевірку" ( v0089225-97 ) (v0089225-97)
.
В постанові зазначено також, що кошти в сумі 1600 грн. були
власністю продавця, призначені для лікування, а отже сума
невідповідності готівки, про яку йдеться в акті перевірки, не
відповідає дійсності.
ДПІ у Подільському районі м. Києва подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Київського апеляційного господарського суду, в якій просить
постанову у справі скасувати, рішення у справі залишити без змін,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судом норм матеріального права, зокрема, Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, відповідно до
пункту 13 статті 3 якого суб'єкти підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті
реєстратора розрахункових операцій. При цьому, на думку заявника,
господарський суд дійшов помилкового висновку про належність
коштів касиру Я.
Крім того, в касаційній скарзі заявник не погоджується з
твердженням господарського суду про проведення відповідачем
перевірки на підставі Указу Президента України "Про деякі заходи з
дерегулювання підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
, оскільки
вказаний указ не розповсюджується на проведення перевірок щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
Перевірка підприємця, як зазначено в касаційній скарзі,
проводилась на підставі Законів України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
та "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів
(наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена
в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході
здійснення судового провадження, підставою застосування ДПІ у
Подільському районі м. Києва штрафних санкцій згідно згаданого
закону стали зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем
наведених норм з регулювання порядку застосування реєстраторів
розрахункових операцій.
Зі змісту розділу 5 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
вбачається, що за порушення
вимог цього закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням
відповідних органів державної податкової служби України
застосовуються відповідні фінансові санкції.
Зокрема, статтею 22 передбачено, що у разі невідповідності
суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі
коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів
підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у
п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні
прийняти рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах,
встановлених законом.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському
районі м. Києва, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у
розмірі 9140 грн. за порушення порядку застосування реєстраторів
розрахункових операцій, прийняте на підставі приписів підпункту
4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і запроваджене поняття
податкового повідомлення як письмового повідомлення контролюючого
органу про обов'язок платника податків сплатити суму визначену
контролюючим органом.
Визначена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура погашення розповсюджується на
зобов'язання саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та у
сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, касаційна інстанція
дійшла висновку про відсутність у органів державної податкової
служби правових підстав для прийняття податкових
повідомлень-рішень за процедурою, встановленою Законом України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
стосовно
порушень вимог Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція зазначає, що
Київським апеляційним господарським судом правомірно задоволені
позовні вимоги приватного підприємця шляхом визнання недійсним
оспорюваного повідомлення-рішення.
Оскаржувана у справі постанова підлягає залишенню без змін з
підстав, викладених у даній постанові.
Керуючись статтями 1, 111-5, 111-7, пунктом 6 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 27.04.2004 Київського апеляційного
господарського суду у справі N 32/38 господарського суду м. Києва
залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.