ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2004                                       Справа N 37/2-01

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 25.11.2004

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Дерепи   В.І.  - головуючого  (доповідача),    Стратієнко    Л.В.,
Чабана  В.В.,  за  участю  повноважних представників позивача - Р.
дов.  від  29.12.2003   року;     відповідача  -  Р.  дов.     від
21.04.2004  року;  розглянувши  у  відкритому  засіданні касаційну
скаргу ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія  "ІТЕРА  Україна"  на
ухвалу  від  5  квітня  2004  року  господарського  суду Київської
області  та  постанову  від  25   травня   2004  року   Київського
апеляційного   господарського  суду у справі N 37/2-01 за  позовом
(скаргою) ЗАТ "Торгівельно-енергетична  компанія "ІТЕРА   Україна"
до про Комунального підприємства "Білоцерківтепломережа" стягнення
11259770,    62    грн.   на   дії   державного   виконавця   ВДВС
Білоцерківського міського управління юстиції В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою господарського суду Київської області  від  5  квітня
2004  року  скаргу  ЗАТ  "Торгівельно-енергетична  компанія "ІТЕРА
Україна" на дії державного виконавця Відділу державної  виконавчої
служби   Білоцерківського  міського  управління  юстиції,  з  якою
позивач   звернувся   до   господарського   суду,   залишено   без
задоволення.

     Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду від
25 травня 2004 року ухвалу суду залишено без змін.

     У касаційній  скарзі  позивач  просить  вказані   ухвалу   та
постанову скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми
матеріального і процесуального права.

     Заслухавши пояснення   представників   сторін,    перевіривши
матеріали  справи  та  на  підставі  встановлених  в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими
судами    при   прийнятті   оскаржуваних   судових   рішень   норм
матеріального і процесуального права,  суд  вважає,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Статтею 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено, що виконання
рішення господарського суду провадиться на підставі  виданого  ним
наказу, який є виконавчим документом.

     Стаття 23   Закону   України   "Про   виконавче  провадження"
( 606-14 ) (606-14)
         визначає, що державний виконавець відмовляє у прийнятті
до  провадження  виконавчого  документа,  строк  пред'явлення  для
примусового виконання якого минув.

     Як вбачається  з  матеріалів   справи,   постановою   Відділу
державної  виконавчої  служби Білоцерківського міського управління
юстиції від  5  березня  2004  року  ЗАТ  "Торгівельно-енергетична
компанія   "Ітера   Україна"   було   відмовлено  в  прийнятті  до
провадження наказу  господарського  суду  Київської  області   від
5 березня 2001 року,  виданого на виконання рішення господарського
суду Київської області у даній справі,  та у відкритті виконавчого
провадження  з  примусового  виконання  цього наказу,  в зв'язку з
неподанням ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія  "Ітера  Україна"
до Білоцерківського міського відділу ДВС оригіналу наказу у справі
N 37/2-01,  а також у зв'язку з простроченням тримісячного  строку
пред'явлення наказу до виконання.

     Як правильно   встановлено   судами   першої  та  апеляційної
інстанцій, строк для подачі наказу, який був пропущений позивачем,
відновлений не був, оскільки постановою Вищого господарського суду
України від 11.07.2002 року ухвала господарського  суду  Київської
області  від  12.04.2002  року,  якою  було  поновлено  строк  дії
зазначеного  наказу,  скасована  та  в   задоволенні   заяви   ЗАТ
"Торгівельно-енергетична  компанія "Ітера Україна" про відновлення
строку дії цього наказу відмовлено.

     Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційний господарський
суд правильно прийшов до висновку, що посилання позивача на те, що
виконавчі документи судових органів можуть  бути  пред'явленні  до
виконання  протягом  трьох років є безпідставними,  оскільки ст.21
Закону України "Про виконавче  провадження"  ( 1095-15  ) (1095-15)
          в  цій
редакції є чинною з 10.07.2003 року. Оскільки закон зворотної сили
не має, то норми, викладені в ст. 21 Закону України "Про виконавче
провадження",  застосовуються до правовідносин,  які виникли після
набрання нею чинності. Наказ господарського суду Київської області
був  виданий  5 березня 2001 року,  тобто до внесення змін у Закон
України "Про   виконавче   провадження"    ( 606-14    ) (606-14)
            від
21.04.1999 року.

     Суди першої   та   апеляційної  інстанцій  повно  і  всебічно
з'ясували та перевірили всі обставини справи, дали належну правову
оцінку  всім  доказам  та  прийняли  законні і обгрунтовані судові
рішення, які необхідно залишити без змін.

     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:

     Ухвалу господарського  суду  Київської  області  від 5 квітня
2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 25 травня 2004 року залишити без змін,  а касаційну скаргу ЗАТ
"Торгівельно-енергетична   компанія   "ІТЕРА   Україна"   -    без

задоволення.