ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2004 Справа N 9/28 (8/103)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого, Стратієнко Л.В., Чабана В.В. за участю
повноважних представників: позивача В. відповідача К., Є.
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Державний
експортно-імпортний банк України" на рішення від 12 березня
2004 року господарського суду Чернігівської області та постанову
від 16 червня 2004 року Київського апеляційного господарського
суду у справі N 9/28 (8/103) за позовом ВАТ "Державний
експортно-імпортний банк України" до ВАТ "Носівський цукровий
завод" про стягнення 352510, 47 дол. США В С Т А Н О В И В:
В березні 2003 року ВАТ "Укрексімбанк" звернувся до
господарського суду Чернігівської області з позовом до ВАТ
"Носівський цукровий завод" про стягнення 352510,47 дол. США,
посилаючись на те, що останній не виконує умов договору N 103 про
погашення боргу.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
12.03.2004 року, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 16.06.2004 року в позові
відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить зазначені судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не
надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими
судами при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є
обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду
справи.
В порушення зазначених вимог закону, господарський суд
Чернігівської області розглядаючи даний спір не виконав вказівок,
що містяться в постанові Вищого господарського суду України від
25.11.2003 року.
Зокрема, господарський суд з достовірністю не з'ясував дійсні
правовідносини сторін, що склалися між сторонами відповідно до
зобов'язань, згідно договору N 103 про погашення боргу за
договором про надання гарантії N 84 від 06.05.1996 року та
договором про надання гарантії N 103 від 27.08.1996 року та
договором поруки N 694 від 07.10.1999 року.
При цьому, суд не звернув уваги та не дав оцінки тій
обставині, що відповідно до акта звірки заборгованості N 2 від
15 грудня 1999 року згідно вищевказаних договорів (а.с. 19 т.1) за
станом на дату укладення акта ВАТ "Носівський цукровий завод"
здійснив відвантаження цукру білого на користь банку в кількості
330200 кг на суму 383606,58 грн., що зараховано в погашення
заборгованості Асоціації перед банком.
Господарський суд, також, не звернув уваги, що відповідно до
протоколу N 11 від 09.03.2000 року, яким Асоціація була
ліквідована, зазначалось, що на час її ліквідації цукрозаводом
проводяться розрахунки за бурякоприймальну техніку, згідно
контракту УКР-96-1-М, тобто з зазначеного вбачаються певні
зобов'язання цукрозаводу перед Укрексімбанком, яким судом не дана
правова оцінка при вирішенні спору по суті.
Крім того, на виконання постанови Вищого господарського суду
України від 25.11.2003 року господарські суди не врахували, що
солідарні зобов'язання по незадоволених вимогах за зобов'язаннями
боржника згідно ст.51 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
виникли і у інших засновників Асоціації. Господарський
суд повинен був на підставі всебічного, повного та об'єктивного
дослідження обставин справи оцінити наявність підстав для
залучення до розгляду третіх осіб, інтересів яких може торкатись
рішення по даному спору.
Не перевірено господарським судом, також, правильність
розрахунку та обгрунтованість суми позовних вимог, на що
вказувалось в постанові Вищого господарського суду України,
оскільки деякі контракти, зокрема, контракт УКР-96-1, відповідно
до яких виникла заборгованість Асоціації перед Укрексімбанком
укладались безпосередньо з Носівським цукровим заводом
(а.с. 92-150).
Зазначені обставини потребують додаткового з'ясування та
перевірки.
Перевіряючи законність і обгрунтованість прийнятого
господарським судом рішення, апеляційна інстанція на вказані
порушення уваги не звернула.
Тому, за вказаних обставин, рішення господарського суду і
постанова апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням норм
матеріального і процесуального права не можуть залишатись без змін
і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, суть
позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним доказам
дати правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Чернігівської області від
12 березня 2004 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 16 червня 2004 року скасувати, частково
задовольнивши касаційну скаргу.
2. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Чернігівської області в іншому складі суду.