ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2005 Справа N 71/11-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів : Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну Дніпровсько –Терерівського
скаргу лісопромислового господарства
на рішення господарського суду Київської області від 23.03.2005 року
у справі за позовом АЕК “Київенерго”
до Дніпровсько –Терерівського лісопромислового господарства
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2004 року, Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулась до суду з позовом про стягнення з Дніпровсько –Терерівського лісопромислового господарства 300955,20 грн. заборгованості, за виконані роботи відповідно до умов договору № 909/12 від 02.07.2003 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.03.2005 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача 300 955,20 грн. боргу та 1818 грн. на відшкодування понесених позивачем судових витрат.
У касаційній скарзі відповідач посилається на неправомірність стягнення з нього спірної суми, неправильну правову оцінку судом обставин справи і просить рішення суду скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що постановлене у справі судове рішення не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи із наступного.
Постановляючи про задоволення позову місцевий господарський суд послався на порушення відповідачем своїх зобов‘язань щодо розрахунків по договору № 909/12 від 02.07.2003 року, а тому зазначена у акті № 1 сума, на яку виконана робота підлягає стягненню на користь позивача у примусовому порядку.
Проте повністю погодитись з наведеним не можна, оскільки висновки суду зроблені без повного та всебічного з’ясування обставин справи і їх належної правової оцінки.
Як вбачається з довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 4965/2004 (а.с. 45) та Положення про Дніпровсько –Терерівське державне лісомисливське господарство, затвердженого Кабінетом Міністрів України 09.12.2003 року, відповідач є бюджетною організацією, створено у встановленому порядку органом державної влади, яка має право на отримання державних коштів, взяття за ними зобов‘язань та здійснення платежів, що відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 року (1490-14)
надає їй право бути замовником, та покладає обов‘язок здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг в порядку, визначеному цим Законом.
Але розглядаючи спір, суд на зазначене уваги не звернув і не перевірив дотримання визначеного Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (1490-14)
порядку при закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти при укладанні договору № 909/12 від 02.07.2003 року, всупереч покладеному на нього ст. ст. 83, 84 ГПК України (1798-12)
обов‘язку, висновків щодо відповідності спірного договору законодавству та доводів, за якими господарський суд відхиляє твердження представника відповідача щодо недійсності договору у судовому рішенні не навів, а тому постановлене судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з‘ясувати обставини справи, зокрема щодо правомірності укладення спірного договору, попереднього узгодження з відповідачем кошторису робіт, відповідність ціноутворення, прийняття робіт відповідачем, оскільки акт № 1, на який послався суд складено на прийняття робіт позивачем від субпідрядника по договору № 113-П від 30.07.2003 року і в залежності від встановленого дати належну правову оцінку матеріалам справи та постановити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 84 ГПК України (1798-12)
.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Київської області від 23.03.2005 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.
Головуючий
М.Остапенко
Судді
Є.Борденюк
В.Харченко