ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2004 Справа N 10/106
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В.,
Чабана В.В.,
за участю повноважних представників:
позивача - Подшебякіної О.М. дов. від 10.01.2004 року;
відповідача - Семінога О.І.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Старт-94" на рішення
господарського суду м. Києва від 30 березня 2004 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 9 червня 2004 року
у справі за позовом Заступника прокурора Подільського району
м. Києва в інтересах Комунального підприємства "Оренда" до
ТОВ "Старт-94" про стягнення 32715,60 грн., В С Т А Н О В И В:
У лютому 2004 року заступник прокурора Подільського району
м. Києва в інтересах комунального підприємства "Оренда" звернувся
до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про
стягнення 32715,60 грн. боргу по орендній платі.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30 березня
2004 року позов задоволений частково. З відповідача на користь
позивача стягнено 26694,73 грн. заборгованості по орендній платі.
В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
9 червня 2004 року рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Старт-94" просить
їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Як встановлено судом, згідно умов договору оренди нерухомого
майна N 4515/4 від 25 січня 2000 року та додатків до нього
NN 1, 2, укладеного між відповідачем та КП УЖГ Шевченківського
району м. Києва, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду
приміщення, що знаходиться у м. Києві по вул. М. Гречка, 20,
загальною площею 707,3 кв. м., в т.ч. в підвалі 350 кв. м.,
на 1-му поверсі 357,3 кв. м. для використання під магазин
непродовольчих товарів. Строк дії цього договору встановлений до
31 грудня 2005 року.
25 квітня 2003 року між сторонами було підписано додаткову
угоду про зміну і доповнення до цього договору, згідно якої,
починаючи з 1 березня 2002 року, орендодавцем по цьому договору
стало КП "Оренда", а орендарем - "ТОВ "Старт-94".
У зв'язку з розподілом територіальних меж районів міста
Києва, на підставі відповідного рішення сесії Київміськради,
приміщення за адресою по вул. М. Гречко, 20 у м. Києві з 1 жовтня
2001 року відійшло до територіальної громади Подільського району
м. Києва, у зв'язку з чим КП УЖГ Шевченківського району м. Києва
передало зазначений будинок КП "Оренда", яке стало
правонаступником прав та обов'язків КП УЖГ Шевченківського району
м. Києва.
Судом першої інстанції правильно встановлено, а апеляційним
підтверджено, що КП УЖГ Шевченківського району за листопад місяць
2001 року було виставлено ТОВ "Старт-94" рахунок по орендній
платі. На підставі платіжного доручення N 85 від 15.11.2001 року
було сплачено на розрахунковий рахунок КП УЖГ Шевченківського
району м. Києва 1575,13 грн.
Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
правильного висновку про зарахування суми 1575,13 грн. на
розрахунковий рахунок КП УЖГ Шевченківського району м. Києва в
якості сплати основного боргу.
Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
передбачені обов'язки орендаря за
договором оренди комунального майна, зокрема одним із обов'язків
орендаря є своєчасне внесення орендної плати в повному обсязі.
Згідно ст. 762 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
обов'язком орендаря за
користування майном є сплата орендної плати, яка вноситься
щомісячно.
Пунктом 3.1. укладеного договору передбачений обов'язок
відповідача щомісячно сплачувати орендну плату у розмірах,
встановлених вказаними додатками.
Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд, з яким
погодився апеляційний господарський суд, обгрунтовано задовольнив
позовні вимоги заступника прокурора Подільського району м. Києва,
заявлені в інтересах комунального підприємства "Оренда" в частині
стягнення 26694,73 грн. заборгованості по орендній платі.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі в тій
частині, що прокурор невірно визначив позивача за вимогами по
захисту інтересів держави, суд вважає необгрунтованими, оскільки
вони не відповідають нормам діючого законодавства, що регулює
участь прокурора у розгляді господарських справ.
Не можна погодитись і з доводами відповідача відносно не
застосування господарським судом при вирішенні спору строків
позовної давності, оскільки позов заявлено по несплаті орендної
плати в межах позовної давності в період з листопада 2001 року по
січень 2004 року.
Частиною 2 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що
кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного
виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та
забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення
зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій,
передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
визначено, що підставою
господарсько-правової відповідальності учасника господарських
відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або
неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення
правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним
вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення
господарського правопорушення.
Таким чином, у рішенні суд вірно застосував норми
матеріального права і обгрунтовано стягнув з відповідача
26694,73 грн. боргу, відмовивши в решті позову.
За таких обставин судові рішення відповідають вимогам закону
і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 30 березня 2004 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
9 червня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
ТОВ "Старт-94" - без задоволення.