ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2004 Справа N 7/312-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Хустської ОДПІ
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.03.2004
у справі N 7/312-2003
господарського суду Закарпатської області
за позовом Приватного підприємця Сморчкової О.Ф.
до Хустської ОДПІ Закарпатської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
19.09.2003 про застосування штрафних санкцій на суму 3740 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
22.12.2003 у справі N 7/312-2003 (суддя Швед С.Б.) позов
задоволено частково: визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Хустської ОДПІ Закарпатської області від
19.09.2003 N 0000852333/0 в частині застосування штрафних санкцій
у розмірі 1700 грн., в решті позову відмовлено. Судове рішення
мотивовано відсутністю з боку позивача порушень норм Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" від 19.12.1995 N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(зі змінами і
доповненнями) щодо обов'язкової сертифікації тютюнових виробів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Хустська ОДПІ
Закарпатської області подала апеляційну скаргу до Львівського
апеляційного господарського суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
25.03.2004 (судді Бойко С.М., Кузь В.Л., Давид Л.Л.) рішення
господарського суду Закарпатської області від 22.12.2003 у справі
N 7/312-2003 скасовано, позов задоволено: визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Хустської ОДПІ Закарпатської
області від 19.09.2003 N 0000852333/0 про застосування до позивача
штрафних санкцій у повному обсязі. Стягнуто з Хустської ОДПІ
Закарпатської області на користь позивача 85 грн. державного мита
та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу. В іншій частині рішення господарського суду Закарпатської
області від 22.12.2003 у справі N 7/312-2003 залишено без змін.
У касаційній скарзі Хустська ОДПІ Закарпатської області
просить частково скасувати рішення господарського суду
Закарпатської області від 22.12.2003 - в частині визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПІ
Закарпатської області від 19.09.2003 N 0000852333/0 щодо
застосування штрафних санкцій у розмірі 1700 грн.; та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2004 у
справі N 7/312-2003 про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Хустської ОДПІ Закарпатської області від
19.09.2003 N 0000852333/0 про застосування фінансових санкцій у
розмірі 3 740 грн. і відмовити у позові, посилаючись на порушення
господарським судом апеляційної інстанції норм Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 N 1776-III
( 1776-14 ) (1776-14)
(зі змінами і доповненнями), Закону України "Про
якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від
23.12.1997 N 771/97-ВР ( 771/97-ВР ) (771/97-ВР)
, Закону України "Про захист
прав споживачів" від 12.05.1991 N 1023-XII ( 1023-12 ) (1023-12)
, Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" від 19.12.1995 N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, Порядку
застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
02.06.2003 N 790 ( 790-2003-п ) (790-2003-п)
.
Сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь
своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що Хустською ОДПІ Закарпатської області було
проведено перевірку ресторану "Візит", що належить позивачу і
розташований за адресою: смт. Міжгір'я, вул. Промислова, 3
стосовно дотримання вимог законодавства при здійсненні
розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу
суб'єктами підприємницької діяльності, за наслідками якої складено
акт 28.08.2003 N 007951, яким встановлено факт порушення порядку
ведення книги обліку розрахункових операцій та відсутність
сертифікату відповідності на алкогольні напої та тютюнові вироби,
що є порушенням вимог п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, ст. 10 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
На підставі вказаного акту перевірки відповідно до п. 3
ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, ст. 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
Хустською
ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2003
N 0000852333/0 про застосування до позивача штрафних санкцій у
розмірі 3740 грн.
Задовольняючи частково позов - в частині визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПІ Закарпатської
області від 19.09.2003 N 0000852333/0 щодо застосування штрафних
санкцій у розмірі 1700 грн., господарський суд першої інстанції
виходив з того, що поданими позивачем доказами (в т.ч. оригіналом
сертифіката відповідності на партію тютюнових виробів)
спростовується факт порушення ст. 10 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
щодо обов'язкової сертифікації тютюнових виробів.
Скасовуючи рішення господарського суду та задовольняючи
повністю позовні вимоги, господарський апеляційний суд виходив з
того, що оспорюване податкове повідомлення-рішення про
застосування штрафних санкцій у розмірі 3470 грн. прийнято
неуповноваженим органом - Хустською ОДПІ Закарпатської області.
Однак, зазначені висновки апеляційного господарського суду не
є такими, що грунтуються на правильному застосуванні норм
матеріального права.
Відповідно до п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій,
передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 N 790 ( 790-2003-п ) (790-2003-п)
рішення про застосування фінансових санкцій, приймаються
керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника
органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі
спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим
ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим
плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим,
алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та
обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації,
його регіональні управління та їх територіальні підрозділи,
Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ,
Державної податкової адміністрації, Держкомстату,
Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної
законодавством, тобто відповідач діяв в межах наданих повноважень.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд першої інстанції всебічно і повно дослідив
обставини справи і дійшов правомірного висновку щодо
безпідставного застосування до позивача фінансових санкцій у
розмірі 1700 грн. з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
спирт
етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований
виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець
виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові
вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки,
визначені законодавством.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів у разі оптової та роздрібної торгівлі
алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності
засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або
сертифіката про визнання - 200 відсотків вартості отриманої для
реалізації партії товарів, але не менше 1700 гривень.
Господарським судом першої інстанції встановлено та
матеріалами справи підтверджено факт наявності у позивача
сертифіката відповідності на спірну партію тютюнових виробів, що
спростовує висновки відповідача щодо порушення позивачем ст. 10
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
щодо обов'язкової сертифікації
тютюнових виробів.
Висновки господарського суду першої інстанції щодо законного
і обгрунтованого застосування відповідачем штрафних санкцій
(1700 грн.) за порушення ст. 10 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
щодо обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв та за порушення
порядку застосування книги обліку розрахункових операцій (п. 5
ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
- 340 грн.) відповідають вимогам чинного
законодавства і фактичним обставинам справи.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду вважає
за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону
поширюється лише на штрафні санкції, які справляються з платника
податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування,
визначених відповідними законами.
Оскільки, штрафні санкції застосовані до позивача не за
порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних
підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням
на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо граничного строку сплати та положень
щодо наслідків несплати, разом з тим, лише це не може бути
підставою для визнання недійсним спірного рішення в цілому при
доведеності факту вчинення порушення.
У зв'язку з наведеним, податкове повідомлення-рішення
Хустської ОДПІ від 19.09.2003 N 0000852333/0 підлягає визнанню
недійсним в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1700 грн.
та в частині визначення штрафних санкцій у сумі 2040 грн. сумою
податкового зобов'язання позивача, а постановлені у справі
рішення - відповідній зміні.
Неправильне застосування господарськими судами норм
матеріального права з врахуванням встановлення обставин справи в
повному обсязі відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для зміни
постановлених у справі судових рішень з частковим задоволенням
позову з наведених вище підстав.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального права
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Хустської ОДПІ Закарпатської області
задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.03.2004 та рішення господарського суду Закарпатської області
від 22.12.2003 у справі N 7/312-2003 змінити.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення Хустської ОДПІ від 19.09.2003
N 0000852333/0 визнати недійсним в частині застосування штрафних
санкцій у сумі 1700 грн. та в частині визначення суми штрафу
2040 грн. сумою податкового зобов'язання приватного підприємця
Сморчкової О.Ф.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Закарпатської
області від 22.12.2003 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 25.03.2004 у справі N 7/312-2003 залишити
без змін.