ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2004 Справа N 5/249
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
<...>, розглянувши матеріали касаційної скарги ПП С.О.А. на
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
06.04.2004 р. у справі господарського суду Запорізької області за
позовом ПП С.О.А. до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про
визнання недійсним податкового повідомлення, в судовому засіданні
взяли участь представники: позивача: О.Г.М. (дов. від 18.09.03
N 5704), відповідача: не з'явились, В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 20.11.03 господарського суду Запорізької області
позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
N 00001102303/0-438 від 31.07.2003 р. Цим же рішенням з ДПІ у
Ленінському районі м. Запоріжжя на користь ПП С. стягнуто 85 грн.
в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та
118 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Рішення суду мотивовано посиланням на ст. 5 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(далі -
Закон) та п. 3.8 "Правил роботи закладів (підприємств)
громадського харчування", затверджених Наказом Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України
24.07.2002 р. N 219 ( z0680-02 ) (z0680-02)
(далі - Правила).
Постановою від 06.04.04 Запорізького апеляційного
господарського суду рішення від 20.11.03 господарського суду
Запорізької області скасовано. В позові відмовлено.
Постанову апеляційної інстанції мотивовано тим, що Закон
N 1776-III ( 1776-14 ) (1776-14)
пов'язує необхідність застосування РРО або
розрахункової книжки лише з фактом отримання коштів суб'єктом
підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг. Пункт 1 ст. 3 цього ж Закону передбачає
зобов'язання суб'єкту підприємницької діяльності: проводити
розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги)
через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та
переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових
операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках,
передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок. Перевірки стосовно
зазначених питань регулюються статтею 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, якою передбачено
право податкових органів здійснювати на підприємствах," установах
і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому
числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки
грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів,
декларацій, товарно-касових книг, показників електронних
контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що
застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших
документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з
обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв
про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності,
спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а
також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі
пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час
перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що
посвідчують особу під час проведення перевірок з питань
оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень
щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків,
інших платежів, а також проводити перевірки достовірності
інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних
осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного
господарського суду, ПП С.О.А. звернувся до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою і просить її скасувати,
залишивши в силі рішення господарського суду Запорізької області,
посилаючись на те, що судом порушено ст.ст. 1, 2, 3, 5 Закону,
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 181
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, п. 3.8 Правил ( z0680-02 ) (z0680-02)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, за результатами перевірки щодо контролю за
здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу кафе "Білі Бонс" за адресою: <...> у
м. Запоріжжя, яке належить позивачу, ДПІ у Ленінському районі
м. Запоріжжя складено акт від 23.07.03, у якому вказано про
порушення п.п. 1.2 Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
- перевіркою встановлено
факт реалізації товару (робіт, послуг) без застосування РРО,
роздрукування і видачі розрахункового документу, а саме: особами,
які проводили перевірку, зроблено попереднє замовлення столу на 6
осіб вартістю 350 грн. Перевіркою також встановлено, що РРО
знаходиться у ремонті, на підприємстві наявні зареєстровані книги
обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки.
На підставі зазначеного акту ДПІ у Ленінському районі
м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення N 00001102303/0-438
від 31.07.2003р., яким до позивача застосовані штрафні санкції на
суму 1750 грн. на підставі п. 1,2 ст. З та п. 1 ст. 17 Закону
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції про
те, що між позивачем та відповідачем склалися відносини по
замовленню та відповідно виконанню послуги у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг. Грошові кошти були передані, а
розрахунковий документ виданий не був, відповідно відбулося
порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
В той же час, господарським судом першої інстанції
встановлено, що особами, які здійснювали перевірку 23.07.03 було
здійснено замовлення столу на 6 осіб на 19-00 26.07.2003 р. та
погоджено приблизне меню на суму 989,50 грн. У якості застави
адміністратору кафе "Білі Бонс" передано 350 грн. готівкою, про що
також свідчать пояснення представників сторін та аркуш з переліком
та вартістю блюд, копія якого завірена ДШ в Ленінському районі і
міститься у справі. Безпосередньо в момент передачі грошей ні
товари, ані послуги покупцям не надавалися та не передавилися.
Розрахунок здійснено не на повну суму замовленого товару.
В даному випадку вбачається обгрунтованим посилання
господарського суду Запорізької області на Відповідно до п. 3.8
Правил ( z0680-02 ) (z0680-02)
, згідно якого при прийманні попереднього
замовлення на обслуговування суб'єкти господарської діяльності
зобов'язані гарантувати виконання його замовлення в узгоджені із
замовником строки. У разі відмови замовника від обслуговування в
день проведення заходу він зобов'язаний викупити замовлену
продукцію, яка не може бути продана іншим споживачам.
При цьому відповідно до ст.1 Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
реєстратори
розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -
суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх
філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які
здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в
безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пункт 1 ст.3 Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначає, що суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки
(надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому
порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або
у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням
зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
При цьому місцевим господарським судом було встановлено, що
факт знаходження РРО позивача в ремонті підтверджується довідкою
про опломбування РРО від 23.07.2003 р. та рахунком N С-0724-002
від 24.07.2003 р., виданими ТОВ "ТДС-Сервіс".
Статтею 5 Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначено, що на
період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та
здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше
72 годин, відключення електроенергії проведення розрахункових
операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових
операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним
чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових
операцій.
В той же час перевіркою не було встановлено порушення
наведеної норми Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Згідно статті 17 Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
за порушення вимог
цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням
відповідних органів державної податкової служби України
застосовуються фінансові санкції.
Отже, застосування фінансових санкцій можливе лише при
наявності порушень вимог Закону.
При цьому Закон України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним Законом з питань оподаткування,
який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або
фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами,
нарахування і сплати пені, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами. Таким чином, вказаний Закон регулює
правовідносини, що складаються саме зі сплати податків та зборів
(обов'язкових платежів), а тому він не може бути застосований до
правовідносин, що виникають із Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
За таких обставин постанова Запорізького апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського
суду Запорізької області у даній справі - залишенню без змін.
Керуючись ст.111-5, ст.111-9, ст.111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 06.04.04 Запорізького апеляційного
господарського суду у справі N 5/249 скасувати.
Рішення від 20.11.03 господарського суду Запорізької області
залишити без змін.