ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2004 N 11-09/4276
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "Іскрене", с. Іскрене Шполянського
району Черкаської області (далі - СГТОВ "Іскрене") на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2004 зі
справи N 11-09/4276 за позовом СГТОВ "Іскрене" до Шполянського
районного центру зайнятості населення, м. Шпола Черкаської області
(далі - Центр зайнятості) про спонукання видати довідку про
наявність безнадійного боргу за внесками до Фонду
загальнообов'язкового державного страхування на випадок
безробіття; списання зазначеного боргу та визнання незаконними дій
Центру зайнятості з відкликання документів щодо списання
зазначеного боргу за внесками.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Б. (за довіреністю СГТОВ "Іскрене"), відповідача -
К. (за довіреністю Центру зайнятості).
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від
03.03.2004 (суддя Довгань К.І.) у задоволенні позову відмовлено.
За висновком суду першої інстанції, позовні вимоги СГТОВ "Іскрене"
про спонукання Центру зайнятості вчинити дії, спрямовані на
списання заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття (далі - Фонд) на підставі приписів
пункту 18.2 статті 18 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон
N 2181) не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що:
ці внески не відносяться до категорії загальнодержавних
податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких
визначено у статті 14 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
;
з моменту набрання чинності Законом України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
на відносини щодо стягнення заборгованості
зі сплати страхових внесків страхувальниками до Фонду не
поширюється дія норм Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Крім того, у мотивувальній частині рішення суду першої
інстанції зазначено, що вимога позивача про визнання незаконними
дій Центру зайнятості з відкликання документів щодо списання
зазначеного боргу за внесками не можуть бути предметом розгляду в
господарському суді, а тому провадження зі справи у цій частині
вимог підлягає припиненню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.04.2004 (колегія суддів у складі: Брайко А.І. - головуючий,
судді - Бившева А.І. і Розваляєва Т.С.) змінено резолютивну
частину рішення господарського суду Черкаської області від
03.03.2004 з цієї справи; резолютивну частину викладено в такій
редакції:
"У задоволенні позову в частині спонукання Шполянського
районного центру зайнятості звернутись до Шполянського відділення
Сілянської ОДПІ зі зверненням про списання безнадійного
податкового боргу по внесках із зазначенням дати виникнення
безнадійного боргу та додати копії документів, згідно з якими
податковий борг по внесках визнано безнадійним, відмовити
повністю.
Припинити провадження у справі про визнання неправомірними
дій Шполянського районного центру зайнятості по відкликанню
довідки і усіх документів по списанню безнадійного боргу з
податкових органів."
Суд апеляційної інстанції, погодившись з мотивами рішення
суду першої інстанції з цієї справи, додатково зазначив, що Фонд
не визначено державним цільовим фондом, а страхові внески за своєю
суттю є не податками, а формою резервування заробітної плати для
надання соціальних послуг у разі настання страхових випадків.
У касаційній скарзі від 18.05.2004 до Вищого господарського
суду України СГТОВ "Іскрене" просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2004 і
прийняти нове рішення. Скаргу мотивовано тим, що Центр зайнятості
є контролюючим органом стосовно внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) належним
чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення
касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- СГТОВ "Іскрене" є платником страхових внесків до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття;
- СГТОВ "Іскрене" має прострочену заборгованість зі сплати
внесків у сумі 24524,37 грн.;
- за висновком Торгово-промислової палати України, загибель
посівів сільськогосподарських культур у СГТОВ "Іскрене" внаслідок
несприятливих погодних умов у 2003 році визнано форс-мажорними
обставинами, у зв'язку з якими позивачем не отримано доходу за цей
рік;
- СГТОВ "Іскрене" звернулося до Центру зайнятості з листом
від 16.09.2003 про списання безнадійного боргу за страховими
внесками до Фонду в сумі 24524,37 грн. станом на 01.07.2003 на
підставі припису пункту 18.2 статті 18 Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
;
- листом від 24.09.2003 Центру зайнятості надіслано до
Шполянського відділення Смілянської ОДПІ довідку та інші документи
для списання безнадійного боргу у сумі 1737,08, однак 30.10.2003
відповідачем було відкликано ці документи.
Причиною спору зі справи стало питання про юридичну
можливість застосування до спірних відносин сторін статті 18
Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до пункту 18.2 якої підлягає
списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Судові інстанції дійшли помилкового висновку про неможливість
застосування норм Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
до спірних відносин
сторін. Відповідно до припису абзацу першого преамбули Закону
N 2181 (у редакції Закону України від 20.02.2003 N 550-IV
( 550-15 ) (550-15)
, що набрав чинності з 26.03.2003) цей Закон є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів
стягнення. А згідно з підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону
N 2181 (у цій же редакції) до кола контролюючих органів
відносяться, зокрема, органи фондів загальнообов'язкового
державного соціального страхування - стосовно внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах
компетенції цих органів, встановленої законом.
Закон України від 20.02.2003 N 550-IV ( 550-15 ) (550-15)
"Про
внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" набрав чинності на більш пізню дату, ніж Закон України
від 02.03.2000 N 1533-III ( 1533-14 ) (1533-14)
"Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Основи
законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від 14.01.1998 N 16/98-ВР ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Основ законодавства
України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
страховиками є цільові страхові фонди і, зокрема, зі
страхування на випадок безробіття.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
функції робочих органів виконавчої
дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної
Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські,
районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри
зайнятості.
З огляду на зміст викладених приписів чинного законодавства
України відсутні підстави для висновку про те, що Закон N 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
не підлягає застосуванню до відносин щодо стягнення
заборгованості зі сплати страхових внесків страхувальниками до
Фонду. У зв'язку з помилковим висновком судових інстанцій про
неможливість застосування Закону N 2181 до спірних відносин сторін
у справі ними не досліджувалося питання про достовірність доказів
стосовно наявності, розміру та строків виникнення у позивача
безнадійної заборгованості зі сплати страхових внесків внаслідок
обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та можливості
її списання на підставі вимог пункту 18.2 статті 18 цього Закону.
Крім того, судами не з'ясовано питання щодо належного відповідача
за позивними вимогами.
Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази. Тому рішення судових інстанцій зі справи підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись статтями 111-9 - 111-12 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "Іскрене" зі справи N 11-09/4276
задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від
03.03.2004 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 20.04.2004 з цієї справи скасувати.
3. Справу N 11-09/4276 передати на новий розгляд до
господарського суду Черкаської області.