ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2004 N 9-15/108-03-2510
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Сан", смт. Біляївка Одеської області (далі - ТОВ "Сан") на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
19.05.2004 зі справи N 9-15/108-03-2510 за позовом державного
підприємства "Науково-дослідний технологічний інститут "Темп",
м. Одеса (далі - ДП НДТІ "Темп") до ТОВ "Сан" про розірвання
договору оренди нежилого приміщення і зобов'язання звільнити
приміщення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - К. (за довіреністю ДП НДТІ "Темп"), відповідача - не
з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.07.2003
(суддя Петров В.С.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 20.08.2003 (колегія суддів у
складі: суддя Мирошниченко М.А. - головуючий, судді
Беляновський В.В. і Шевченко В.В.), позов задоволено: договір
оренди нежилого приміщення від 11.01.1999 N 22/29, укладеного між
сторонами, розірвано. Рішення судових інстанцій по суті спору
мотивовано, з посиланням на приписи статті 26 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, тим, що
відповідачем не виконано своїх зобов'язань зі сплати орендної
плати за користування нежилим приміщенням.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2003
зазначені рішення судових інстанцій скасовано, а справу
N 15/108-03-2510 передано на новий розгляд до суду першої
інстанції.
За новим розглядом справи у суді першої інстанції ДП НДТІ
"Темп" відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) змінено підставу та
предмет позову: позивач вимагає розірвання договору оренди від
11.01.1999 N 22/99 і звільнення орендованого приміщення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2004
(суддя Бакланова Н.В.) у задоволенні позову зі справи
N 9-15/108-03-2510 відмовлено. Рішення суду першої інстанції по
суті спору з посиланням на приписи статті 26 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
мотивовано
тим, що у відповідача немає заборгованості по орендній платі за
результатами акту звіряння взаємних розрахунків.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
19.05.2004 (колегія суддів у складі: суддя Тофан В.М. -
головуючий, судді Коваль Ю.М. і Журавльов О.О.) рішення
господарського суду Одеської області від 03.03.2004 скасовано:
позов ДП НДТІ "Темп" задоволено; розірвано договір оренди нежилого
приміщення від 11.01.1999 N 22/99, укладений сторонами спору зі
справи; ТОВ "Сан" зобов'язано звільнити орендоване приміщення.
Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням на приписи
статей 18 та 26 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
мотивовано тим, що ТОВ "Сан" не
доведено погашення заборгованості з орендної плати відповідно до
умов мирової угоди, затвердженої господарським судом, а також
відповідачем не виконано умови мирової угоди щодо замовлення на
свій рахунок нової експертної оцінки вартості орендованого
приміщення.
У касаційній скарзі від 11.06.2004 ТОВ "Сан" просить Вищий
господарський суд України скасувати постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 19.05.2004, а рішення
господарського суду Одеської області від 03.03.2004 з цієї справи
залишити без змін. Скаргу мотивовано тим, що мирова угода від
29.10.2002, укладена сторонами у справі, не є частиною договору
оренди нежилого приміщення від 11.01.1999 N 22/99.
Відповідно до вимог статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги.
Судом апеляційної інстанції у справі встановлено, що:
- ДП НДТІ "Темп" та ТОВ "Сан" було укладено договір оренди
нежилого приміщення від 11.01.1999 N 22/99 (далі - оспорюваний
договір оренди), за умовами якого відповідачеві надавалося у
користування приміщення загальною площею у 418 кв. м.;
- рішенням господарського суду Одеської області від
11.09.2002 зі справи N 17-6-26/02-5669 з ДП НДТІ "Темп" на користь
ТОВ "Сан" було стягнуто 12144,35 грн. заборгованості за орендовані
приміщення та розірвано оспорюваний договір оренди, але постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2002
зазначене рішення суду першої інстанції скасовано і судом
апеляційної інстанції затверджено укладену сторонами мирову угоду
з цієї справи (далі - мирова угода);
- згідно з умовами мирової угоди:
ДП НДТІ "Темп" відмовляється від позову на зазначених у
позові підставах;
ТОВ "Сан" зобов'язується:
у строк до 15.01.2003 сплатити заборгованість з орендної
плати станом на 29.10.2002 у сумі 15950,31 грн. та поточну
заборгованість;
у строк до 04.11. 2002 замовити на свій рахунок нову
експертну оцінку вартості орендованого приміщення;
у строк до 07.11.2002 укласти договір на відшкодування витрат
балансоутримувачу на утримання будівлі у відповідності з Методикою
розрахунку і порядку використання плати за оренду державного
майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від
04.10.1995 N 786 ( 786-95-п ) (786-95-п)
;
сторони зобов'язалися за результатами зазначеної експертної
оцінки внести відповідні зміни до оспорюваного договору оренди;
- ТОВ "Сан" не погашено заборгованість з орендної плати в
установлений мировою угодою строк до 15.01.2003;
- ТОВ "Сан" не виконано умови мирової угоди щодо замовлення
за свій рахунок нової експертної оцінки вартості орендованого
приміщення.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав
для розірвання оспорюваного договору оренди.
Судом апеляційної інстанції з достатньою повнотою встановлено
обставини, що входять до предмету доказування у справі, та цим
обставинам дано правильну юридичну оцінку.
Відповідно до припису частини 3 статті 18 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендар
зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. А
згідно з частиною 3 статті 26 цього ж Закону на вимогу однієї із
сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням
суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх
зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами
України.
Заперечення ТОВ "Сан" про те, що мирова угода від 29.10.2002,
укладена сторонами у справі, не є частиною оспорюваного договору
оренди спростовується фактичними даними, встановленими судом у
розгляді справі.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
19.05.2004 зі справи N 9-15/108-03-2510 залишити без змін, а
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сан" - без
задоволення.