ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2004 Справа N 03/846
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Удовиченка О.С. - (доповідача у справі),
суддів: Грека Б.М., Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Черкаського районного центру зайнятості
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.06.04
у справі N 03/846 господарського суду Черкаської області
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Яснозір'я"
до Черкаського районного центру зайнятості
про Списання 33834,54 грн. страхових внесків
за участю представників від:
позивача не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача Клименко А.І., дов. N 890
В С Т А Н О В И В:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
"Яснозір'я" звернулося до господарського суду Черкаської області з
позовом до Черкаського районного центру зайнятості про списання
33834,54 грн. страхових внесків, як безнадійного боргу,
посилаючись на довідку Торгівельно-промислової палати України про
форс-мажорні обставини.
Рішенням господарського суду Черкаської області від
26.04.2004 р. позов СТОВ "Яснозір'я" задоволено повністю та
зобов'язано Черкаський районний центр зайнятості провести списання
зі СТОВ "Яснозір'я" 32272 грн. 07 коп. страхових внесків і
1567 грн. 47 коп. пені, нарахованих за період 2001-2002 рр. до
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття у відповідності з Порядком списання
безнадійного податкового боргу платників податків ( z0016-02 ) (z0016-02)
,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 р. за
N 16/6304.
Вказане рішення суд виніс на підставі ст. 18 Закону України
"Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14, 1127-15 ) (2181-14, 1127-15)
(далі - Закон
N 2181), ст.ст. 49, 82-85 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
України, оскільки
заборгованість позивача перед відповідачем виникла внаслідок
форс-мажорних обставин і факт наявності форс-мажорних обставин був
підтверджений висновком Торгівельно-промислової палати України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.06.2004 р. рішення господарського суду Черкаської області від
26.04.2004 р. було залишено без змін з тих же підстав, на які
посилається місцевий господарський суд. Крім наведених місцевим
судом підстав, Київський апеляційний господарський суд посилається
також на приписи Порядку списання безнадійного податкового боргу
платників податків, затвердженого наказом ДПА України N 103
( z0016-02 ) (z0016-02)
від 14.03.2001 р.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими актами,
Черкаський районний центр зайнятості звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 24.06.04 та рішення господарського суду Черкаської області від
26.04.04 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що збір на обов'язкове
державне страхування на випадок безробіття не є податком чи збором
у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому відсутні правові підстави
керуватися приписами цього закону при проведенні списання
безнадійного збору на обов'язкове державне страхування на випадок
безробіття.
Крім того, заявник посилається на те, що заборгованість по
внесках до Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття виникла за період
2001-2002, в той час, як відповідно до довідки
Торгівельно-промислової палати України, форс-мажорні обставини
мали місце взимку 2002-2003, тобто сума збитків має відноситися до
результатів господарської діяльності в 2003 році.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з
розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових
внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соцстрахування
України на випадок безробіття, поданою відповідачем позивачу в
порядку звітності, станом на 13.01.2003 р. позивач має
заборгованість по страхових внесках до Фонду в сумі 32272 грн.
07 коп. Факт заборгованості позивача перед відповідачем
підтверджується рішенням суду від 24.04.2003 р. у справі
N 02/1206.
Матеріалами справи також підтверджується, що заборгованість
перед відповідачем виникла внаслідок форс-мажорних обставин, якими
за висновком Торгово-промислової палати України N 5937/05-4 від
29.05.03 р. визнані погодні умови, що спричинили загибель посівів
сільськогосподарських культур.
Підпунктом 18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено,
що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі
пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні
санкції. При цьому, згідно з пп. "г" пп. 18.2.1 п.18.2 ст. 18, під
терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних або
фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили
(форс-мажорних обставин).
З метою забезпечення практичного впровадження п.18.2 ст. 18
Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
наказом ДПА України N 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
від 14.03.2001 р. затверджено Порядок списання безнадійного
податкового боргу платників податків, відповідно до п. З якого,
безнадійним податковим боргом вважається податковий борг юридичних
або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили
(форс-мажорні обставини, стихія, дія суспільного ворога, оголошена
та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада,
революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська
демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус,
нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини
платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за
умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне
виконання податкових зобов'язань.
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР
( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
визначають принципи та загальні правові, фінансові та
організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального
страхування.
На виконання згаданих Основ ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
прийнято Закон
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III ( 1533-14 ) (1533-14)
(далі - Закон про страхування), який набрав чинності з 1 січня
2001 року.
Порядок сплати та обчислення страхових внесків до Фонду
визначено Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
та Інструкцією про
порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх
надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом
Мінпраці N 339 ( z0030-01 ) (z0030-01)
від 18.12.2000 р.
Згідно статей 2, 4, 6, 12 цих основ, та статей 3, 8, 10, 12,
34, 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
, Фонд є цільовим,
централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною
організацією, який бере на себе зобов'язання щодо збору страхових
внесків. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.
Фонд створюється для управління страхуванням на випадок
безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків,
контролю за використанням коштів, виплати забезпечення, надання
соціальних послуг і здійснення інших функцій, згідно з вказаним
законом та статутом Фонду.
Фонд та його робочі органи з цих питань діють виключно на
підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стаття 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначає, що
податки і збори, порядок їх сплати встановлюються законом. Таким
загальним законом є Закон України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
. Перелік податків і зборів (обов'язкові платежі),
згідно ст.ст. 14, 15 вказаного Закону є вичерпним, їх сукупність
становить систему оподаткування в Україні. Тільки законами з
питань оподаткування встановлюються податки і збори (обов'язкові
платежі), механізм їх справляння, пільги платникам податків, тощо.
Відповідно ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування"
податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не
передбачено цим Законом сплаті не підлягають.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" від 20.02.2003 р. N 550-IV ( 2181-14, 550-15 ) (2181-14, 550-15)
,
який набрав чинності 26 березня 2003 року (далі - Закон ) він є
спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування. Закон не може розширювати перелік податків
і зборів, чи поширювати порядок погашення зобов'язань на платежі,
які не входять до системи оподаткування. Закон, прийнятий виключно
у відповідності до Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
. Відповідно за Законом, податковим боргом визначено
податкове зобов'язання, яке в свою чергу складається із
зобов'язання платника податків сплатити податки і збори
(обов'язкові платежі) до бюджетів або державних цільових фондів.
Таким чином, не можна вважати страхові внески податковим
боргом (зобов'язанням), на які поширюється дія Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
,
згідно його преамбули, так як це суперечить вимогам передбачених
ч.ч. З, 6, 8 ст. 1, ч. 4 ст. 2, ст.ст. 3,14 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, ст. 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
, Основи та інші
нормативно-правові акти з питань загальнообов'язкового державного
соціального страхування не містять будь-яких підстав (умов)
списання страхових внесків, зокрема, за форс-мажорних обставин та
згідно п. 9.7. Інструкції, яка затверджена наказом Мінпраці N 339
( z0030-01 ) (z0030-01)
від 18.12.2000 р. визначено, що не сплачені в строк
страхові внески стягуються в доход Фонду незалежно від результатів
фінансово-господарської діяльності.
З наведеного вбачається, що Черкаський районний центр
зайнятості не є належними відповідачем у справі, поза як він не
наділений правом списувати борг по внесках на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Крім того, заборгованість по внесках до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття виникла за період 2001-2002, в той час, як
відповідно до довідки Торгівельно-промислової палати України,
форс-мажорні обставини мали місце взимку 2002-2003 рр.
Судами на зазначені обставини не була звернута увага, що
призвело до винесення незаконних рішення і постанови.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що
постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.06.04
та рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.04
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до
господарського суду Черкаської області.
При новому розгляді суду слід встановити, який державний
орган є належним відповідачем по позову про списання
заборгованості по страхових внесках, залучити у разі необхідності
належного відповідача, з'ясувати всі обставини виникнення боргу та
дії форс-мажорних обставин у їх сукупності та на підставі
законодавства, що повинно застосовуватись до спірних
правовідносин, прийняти рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Черкаського районного центру зайнятості
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від
26.04.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 24.06.2004 р. по справі N 03/846 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Черкаської області.
Головуючий-суддя О.С.Удовиченко
Судді Б.М.Грек, О.В.Яценко