ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2004                                       Справа N 5/106

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                       Черкащенко М.М. - головуючий,

                       Панченко Н.П.,

                       Рибака В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –         не з’явилися;

від відповідача –      не з’явилися;

розглянувши матеріали  СГВК “Колос”

касаційної скарги

на постанову           від 26.04.2004 р.

                       Львівського апеляційного господарського

                       суду

у справі               № 5/106

                       господарського суду Закарпатської області

за позовом             АК АПБ “Україна” в особі Закарпатської

                       дирекції

до                     СГВК “Колос”

за участю              ВДВС Ужгородське районне управління

                       юстиції

про   визнання недійсним договору та стягнення сум

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 04.02.04 у

справі  №  5/106  задоволено скаргу АК  АПБ  “Україна”  в  особі

Закарпатської дирекції цього банку.

Постанову  Державної  виконавчої служби Ужгородського  районного

управління   юстиції  від  24.12.03  про  відмову  у   відкритті

виконавчого  провадження визнано такою,  що  суперечить  вимогам

ст.ст.  116,  117 Господарського процесуального кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від

26.04.05.зазначена ухвала господарського суду залишена без зміни

з тих же підстав.

У  поданій  касаційній  скарзі Сільськогосподарський  виробничий

кооператив   “Колос”  просить  скасувати  ухвалу  та   постанову

зазначених судових інстанцій та визнати законною постанову  ВДВС

Ужгородського  районного  управління юстиції  від  24.12.03  про

відмову в відкритті виконавчого провадження.

Свої  вимоги  скаржник мотивую п. 5 ст. 19 Закону  України  “Про

виконавче  провадження” ( 606-14 ) (606-14)
        , який передбачає наявність  у

виконавчому  документі  (в даному випадку наказі  господарського

суду) дати набрання чинності рішення господарського суду.

Судова  колегія розглянувши наявні матеріали справи,  вислухавши

пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому

засіданні,  перевіривши  юридичну  оцінку  судовими  інстанціями

обставин   справи   та   повноту  їх  встановлення,   дослідивши

правильність    застосування   ними   норм    матеріального    і

процесуального права прийшла до висновку про наявність  правових

підстав для часткового задоволення касаційної скарги виходячи  з

наступного.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

Рішення  господарського  суду  Закарпатської  області  у  справі

№ 5/106 ухвалено 06.06.02.

Наказ на його виконання виданий 06.09.02, тобто з відстрочкою.

В  оскаржуваній  постанові Відділу Державної  виконавчої  служби

Ужгородського районного управління юстиції зазначено,  що  заява

позивача  у  цій  справі про примусове виконання рішення  подана

24.12.2003 (а.с.112).

На  час  вчинення позивачем цих дій в ч. 3 ст. 19 Закону України

“Про  виконавче  провадження” ( 606-14  ) (606-14)
          були  внесені  зміни.

Передбачено,  що виконавчий документ повинен містити  інформацію

щодо  дати  набрання чинності рішення, що зумовлювало дотримання

позивачем цих вимог при зверненні з заявою до виконавчої служби.

Відповідно  з п. 6 ст. 26 Закону України “Про виконавчу  службу”

( 202/98-ВР  ) (202/98-ВР)
          у  разі  невідповідності виконавчого  документу

вимогам,   передбаченим  ст.  19  цього   закону   у   відкритті

виконавчого провадження відмовляється.

Зазначене   не  було  предметом  дослідження  судом  першої   та

апеляційної  інстанцій, що свідчить про неповне з’ясування  ними

обставин  справи, що є порушенням процесуального  законодавства,

зокрема ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду

справи  в  касаційній інстанції не дають їх права  встановлювати

або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені  судом

першої  та  апеляційної інстанції, справа підлягає  передачі  на

новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,

111-10,  111-11  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 04.02.04 та

постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від

26.04.04 у справі № 5/106 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.