ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2004 Справа N 22/303
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Черкащенка М.М.,
Панченко Н.П. ,
Рибака В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Алилуев Д.Ю. (дов. № 1724 від
29.12.2003р.);
від відповідача Мазур С.М. (дов. від 12.09.2004р. б/н);
розглянувши матеріали ТОВ “Запорізька міська енергетична
касаційної скарги компанія”
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 01.04.2004 р.
у справі № 22/303 господарського суду Запорізької
області
за позовом ТОВ “Запорізька міська енергетична
компанія”
до ТОВ “Меркурій”
третя особа ВРЕЖО № 5
про стягнення суми
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Запорізька міська енергетична компанія” м. Запоріжжя
звернулось з позовом до ТОВ “Меркурій” м. Запоріжжя щодо
стягнення 44129,86 грн., як вартість безпідставно отриманої
теплової енергії (ст. 469 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.10.03 у
справі № 22/303 позов задоволено. З ТОВ “Меркурій” м. Запоріжжя
на користь позивача стягнуто 44129,86 грн. та відповідні витрати
по держмиту та інформаційно-технічному забезпеченню судового
процесу.
Рішення мотивоване тим, що на протязі 2000-2002 відповідач
безпідставно отримував теплову енергію загальною вартістю
44129,86 грн. боргу, а правовідносини сторін по її оплаті
виникли на підставі ст. 4 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
при відсутності договірних відносин, що є правовою підставою для
застосування ст. 469 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до
спірних правовідносин.
Величина суми заборгованості визначена судом лише на підставі
розрахунку позивача.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
01.04.04 зазначене рішення змінено.
Позов задоволено частково.
З ТОВ “Меркурій” м. Запоріжжя на користь позивача стягнуто
4737,87 грн. як вартість опалення за період з.11.2000 по квітень
2002 на підставі розрахунку позивача та відповідні витрати по
держмиту та інформаційно-технічному забезпеченню судового
процесу.
В частині стягнення 1751,40 грн. з.01.2000 р. по травень 2000
включно в стягненні вартості теплової енергії позивачу
відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В частині стягнення вартості теплової енергії в сумі 37640,59
грн. позов залишено без розгляду в зв'язку з недоведеністю
позивачем цих вимог (ст. 33 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
).
У поданій касаційній скарзі ТОВ “Запорізька міська енергетична
компанія” просить скасувати постанову Запорізького апеляційного
господарського суду як таку, що ухвалена при неповному
з'ясуванні обставин справи, зокрема, наявності технічної
можливості відключення відповідача від системи центрального
опалення, та часу фактичного відключення відповідача позивачем
від цієї мережі, що є порушенням процесуального законодавства
(ст. 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без
зміни постанову апеляційного суду.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального та
процесуального права прийшла до висновку про наявність правових
підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно зі змістом
позовної заяви заборгованість відповідача по оплаті теплової
енергії та підігрівання холодної води на суму 44129,80 грн.
визначена періодом з 01.01.2000 по 01.12.2002 р. та пов'язана з
об'єктами відповідача, які розташовані по вул.Космічній, 130-а,
вул. Північнокільцевій,8, вул. Ленінградській, 5 в м. Запоріжжі.
До позовної заяви відповідний розрахунок суми позову не додано.
В уточненні до цього позову позивач визначив заборгованість
відповідача по об'єктам, що розміщені по вул. Космічній, 130-а
та по вул. Північнокільцевій,8, змінивши таким чином кількість
об'єктів заборгованості відповідача та збільшивши суму позову
(а.с. 91).
В матеріалах справи наявний акт взаємозвірки між Концерном “ТОВ
ЗМЕК” та відповідачем у справі за період з 01.10.02 по 01.09.03,
який підтверджує відсутність заборгованості відповідача по
оплаті теплової енергії в цьому періоді (а.с. 74 т.1).
Підстави такої звірки та зв'язок його зі спірними об'єктами
відповідача по спірній заборгованості судовими інстанціями не
перевірялись.
Акт взаємозвірки охоплює частину спірного періоду по
заборгованості відповідача відповідно з заявленим до нього
позовом.
Саме цим актом відповідач мотивує відсутність у нього
заборгованості перед позивачем (а.с. 75).
Акт перевірки від 16.10.02 та акт обстеження від 03.11.2003
(а.с. 135-136 т.1) якими апеляційний суд мотивує наявність для
об'єктів відповідача окремого вводу для гарячої води та
опломбуванням його крану позивачем, що зумовлює відсутність його
користування теплоносіями, стосуються лише об'єкту відповідача,
що розташований по вул. Північнокільцева,8.
Схема підключення до постів тепла іншого об'єкту відповідача
судом не перевірялась.
Не досліджено належним чином судовими інстанціями і час
опломбування позивачем вводу гарячої води до об'єкту відповідача
по вул. Північнокільцевій. З невизначених конкретно в часі
пояснень працівників третьої особи, апеляційний суд зробив
висновок про перекриття цього водопроводу до настання спірного
періоду та відсутності заборгованості відповідача по оплаті
підігріву води.
Зазначене свідчить про неповне з'ясування судовими інстанціями
обставин справи, що є порушенням процесуального законодавства
(ст. 43 ГПК), та виключає можливість вірного застосування до
спірних правовідносин норм матеріального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 22.10.03 та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
01.04.04 у справі № 22/303 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.