ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.09.2004                              Справа N 11-10/4187
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:
доповідача (головуючого), суддів,
 
за участю повноважних представників: позивача, відповідача
 
розглянувши касаційну  скаргу  ТзОВ  "Ресторан  "У"   на   рішення
господарського  суду Черкаської області від 24 лютого 2004 року та
постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  28
квітня  2004  року  у  справі  за  позовом Уманського комунального
підприємства "УТ" до ТзОВ "Ресторан "У" про  стягнення  12330,  66
грн.,
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
В листопаді  2003  року  позивач  звернувся до господарського суду
Черкаської області з позовом до ТзОВ "Ресторан "У"  про  стягнення
грошових коштів за спожиту теплову енергію в сумі 12330, 66 грн.
 
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2004
року позов задоволено.  З відповідача на користь позивача стягнено
12330, 66 грн. основного боргу, судові витрати.
 
Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  28
квітня 2004 року рішення суду залишено без змін
 
Не погоджуючись з судовими рішеннями,  ТзОВ "Ресторан "У"  просить
їх скасувати,  посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права.
 
Обговоривши доводи касаційної скарги,  вивчивши матеріали  справи,
суд   вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню  з
наступних підстав.
 
Відповідно до ст.  161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         зобов'язання  повинні
виконуватись  належним  чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону,  акту планування,  договору,  а  при  відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
 
Згідно ст.  162  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         одностороння відмова від
виконання зобов'язання  і  одностороння  зміна  умов  договору  не
допускаються.
 
Як встановлено судом, згідно умов договору № 665 від 23 липня 1997
року,  укладеного між сторонами  у  справі,  позивач  зобов'язався
забезпечити   відповідача   тепловою   енергією,  а  відповідач  -
оплачувати  надані  послуги  до  10  числа  кожного  місяця  після
отримання  рахунків,  виходячи  з  тарифу  0,74 грн.  за 1 м.  кв.
опалювальної площі.
 
В подальшому,  згідно  рішення  виконавчого   комітету   Уманської
міської  ради  від 11.10.2001 року № 547,  тариф було збільшено до
2,72грн. за 1 м. кв. опалювальної площі.
 
Як вбачається з матеріалів справи, сторони у встановленому пунктом
6  договору  порядку  з заявами про його розірвання не звертались,
суди правильно встановили,  що  термін  дії  даного  договору  був
пролонгований на невизначений строк.
 
Судом першої   інстанції   правильно  встановлено,  а  апеляційним
підтверджено,  що,  є безпідставними посилання скаржника на те, що
даний   договір   підписаний  не  уповноваженою  особою,  оскільки
подальше погашення заборгованості за  спожиту  теплову  енергію  в
сумі  442,07  грн.  свідчить про схвалення ТзОВ "Ресторан "У" цієї
угоди. Разом з тим, факт укладання відповідачем договору № 665 від
23.07.1997   року   встановлений   рішенням   господарського  суду
Черкаської області від 08.05.2002  року  у  справі  №  10/2056  за
позовом  позивача  до  відповідача про стягнення заборгованості за
використану теплову енергію за інший період,  яке набрало законної
сили,  а  тому  в силу ст.  35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не підлягає
доведенню при розгляді даної справи.
 
Враховуючи, що відповідачем  за  період  з  грудня  2001  року  по
вересень  2003  року була отримана від позивача теплова енергія на
загальну  суму  12772,  73  грн.,  за  яку  ТзОВ   "Ресторан   "У"
розрахувалось   частково,  з  відповідача  законно  рішенням  суду
стягнено решту грошових коштів за спожиту теплову енергію  в  сумі
12330, 66 грн.
 
Таким чином,   у  рішенні,  залишеним  без  змін  постановою  суду
апеляційної інстанції,  суд вірно застосував  норми  матеріального
права і обгрунтовано стягнув з ТзОВ "Ресторан "У" суму боргу.
 
За таких  обставин  судові  рішення  відповідають вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення господарського  суду Черкаської області від 24 лютого 2004
року та постанову Київського апеляційного господарського суду  від
28  квітня  2004  року залишити без змін,  а касаційну скаргу ТзОВ
"Ресторан "У" - без задоволення.