ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2004 Справа N 2-7/16249-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Сімферопольської МДПІ в Автономній Республіці Крим
на постанову від 12.03.2004 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі N 2-7/16249-2003 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Гвардійського виробничого управління ЖКГ
до Сімферопольської МДПІ в Автономній Республіці Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя Дугаренко О.В.) від 11.12.2003 року, залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Черткова І.В., судді - Фенько Т.П.,
Волков К.В.) від 12.03.2004 р., по справі N 2-7/16249-2003 позов
задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
м. Сімферополі N 597-23-3/03348229 від 03.07.2003 р.; стягнуто з
відповідача на користь позивача 85 грн. держмита та 118 грн.
витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.
В касаційній скарзі та уточненні до касаційної скарги
Сімферопольська МДПІ просить скасувати ухвалені по справі судові
акти та в позові позивачу відмовити, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 1, 2, 3, 22 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, п. 4.5 Порядку
реєстрації, опломбування та застосування реєстратора розрахункових
операцій за товари (послуги) ( z0107-01 ) (z0107-01)
, затвердженого наказам
ДПАУ від 01.12.2000 р. N 614 ( z0105-01 ) (z0105-01)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Сімферопольська МДПІ в АРК провела
перевірку позивача по контролю за здійсненням розрахункових
операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності, про що 22.05.2003 року складений акт
N 000502 (а.с. 7). На підставі зазначеного акту 03.07.2003 року
Сімферопольська МДПІ прийняла та направила на адресу позивача
податкове повідомлення-рішення N 597-23-3/03348229 (а.с. 6), яким
позивачу визначено податкове зобов'язання по фінансовим санкціям в
сумі 2895,35 грн.
Актом N 000502 від 22.05.2003 року встановлений факт
невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора
розрахункових операцій. Сума невідповідності, зазначена в акті
перевірки N 000502, становить 1500 грн., сума наявних грошових
коштів становить 770,72 грн., показник денного звіту реєстратора
розрахункових операцій - 1349,79 грн.
Витягом з касової книги підтверджується, що на кінець дня
21.05.2003 року в касі знаходилась сума 928,53 грн. Ця ж сума
відображена як залишок на початок дня 22.05.2003 року. Протягом
22.05.2003 року позивачем оприбутковано в касу 1349,79 грн. Ця
сума підтверджується звітом реєстратора розрахункових операцій за
22.05.2003 року (а.с. 25-а). Протягом 22.05.2003 року в касовій
книзі відображено видачу 7,60 грн. та здачу в банк 1500 грн.
Отже судом фактично встановлено факт наявності на момент
перевірки в касі 770,72 грн. (928,53 грн. (залишок попереднього
дня) + 1349,79 (сума, що надійшла протягом дня до проведення
перевірки та підтверджена звітом РРО) = 2278,32 грн. - 7,60 грн.
(видача суми) - 1500 грн. (вилучення суми для здачі
в банк) = 770,20 грн.), що також підтверджено актом перевірки,
який, відповідно, не містить суперечливих даних, як про це
зазначено в постанові апеляційного суду.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що операції по видачі
суми 7,60 грн. та вилученню 1500 грн. для здачі в банк не
відображені в реєстраторі розрахункових операцій. Наведене, на
думку скаржника, є порушенням п. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації,
опломбування та застосування реєстратора розрахункових операцій за
товари (послуги) ( z0107-01 ) (z0107-01)
, затвердженого наказам ДПАУ від
01.12.2000 р. N 614 ( z0105-01 ) (z0105-01)
, відповідно до якого унесення чи
видача готівки з місця проведення розрахунків повинні
реєструватись через РРО з використанням операцій "службове
внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не
пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Колегія суддів відзначає, що відповідно до п. 1
вищенаведеного Порядку ( z0107-01 ) (z0107-01)
X-звіт - денний звіт без
обнуління інформації в оперативній пам'яті. Для РРО, у X-звіті
яких не зазначається інформація про операції "службового внесення"
або "службової видачі" сум готівки, X-звіт означає сукупність
X-звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цими
операціями.
Як зазначено вище, судом встановлено, що протягом
22.05.2003 року в касовій книзі відображено видачу 7,60 грн. під
звіт та здачу в банк 1500 грн., що судом встановлено на підставі
повідомлення КРФ АКБ "Укрсоцбанк" (а.с. 55).
Відповідно до Наказу N 51 ( v0051202-96 ) (v0051202-96)
від 15.02.1996 року
Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм
первинного обліку касових операцій" КО-4 "Касова книга"
застосовується для обліку руху грошей у касі. В кінці кожного
робочого дня касир подає звіт під розписку до бухгалтерії з
додатком прибуткових та видаткових касових документів. В
матеріалах справи наявні видаткові касові ордери на видану під
звіт та здану до банку суми (а.с. 72-74).
Отже позивач не припустився порушення у вигляді
невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора
розрахункових операцій, оскільки звіт має враховуватись в
сукупності з даними, зафіксованими в касовій книзі.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства
в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сімферопольської МДПІ в Автономній
Республіці Крим від 13.04.2004 року N 10-14 на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.03.2004 року у справі N 2-7/16249-2003 залишити без
задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 12.03.2004 року у справі
N 2-7/16249-2003 - без змін.