ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2004 Справа N 25/93 (32/110)
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому Акціонерного товариства відкритого
судовому засіданні типу “Концерн “Весна”
касаційну скаргу
на рішення від 18.05.2004 р. господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Акціонерного товариства відкритого
типу “Концерн “Весна”
до Закритого акціонерного товариства
комерційного банку “ПриватБанк”
3-я особа: Державна податкова інспекції у
Кіровському районі
м. Дніпропетровська,
про стягнення заборгованості,
- позивача: Мороз П. В. – дов. від 12.01.2004 № 7,
- відповідача: Молодико К.Ю. – дов. від 14.06.2002 № 303,
- 3-ої особи: Стрелюхін Ю.О. – дов. від 09.08.2004
№ 13321/9/10-016,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.05.2004 у справі № 25/93 (31/110) Акціонерному товариству
відкритого типу “Концерн “Весна” відмовлено в позові до
Закритого акціонерного товариства комерційного банку
“ПриватБанк” про стягнення з останнього необґрунтовано списаних
коштів в сумі 23939,80 грн. та пені в сумі 85 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що списання коштів з рахунку
позивача було здійснено відповідачем правомірно на підставі
направленої податковим органом платіжної вимоги, оскільки сума
податкового зобов’язання позивачем у добровільному порядку
сплачена не була.
Акціонерне товариство відкритого типу “Концерн “Весна”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить рішення господарського суду
Дніпропетровської області скасувати та прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ КБ “ПриватБанк” вважає
касаційну скаргу необґрунтованою, а тому просить залишити її без
задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської
області – без змін.
Судова колегія, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою
інспекцією в Кіровському районі м. Дніпропетровська податковим
повідомлення-рішення від 06.09.2002 р. № 10527/10-17/1-37
позивачу було донараховано прибутковий податок з громадян у сумі
9575,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 19151,80
грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
14-18.11.2002 у справі № А-27/130, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
05.02.2003 р., Акціонерному товариству відкритого типу “Концерн
“Весна” відмовлено в позові про визнання недійсним
вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.
Позивач у добровільному порядку суму узгодженого податкового
зобов’язання не сплатив, а тому ДПІ 07.02.2003 р. на адресу
відповідача була направлена платіжна вимога № 334 про стягнення
з позивача 23929,80 грн. штрафних санкцій.
Відповідач виконав функцію обслуговування банку, тобто установи
банку, яка здійснює для позивача на договірних умовах операції
та послуги, передбачені Законом України “Про банки та банківську
систему” та договором від 17.97.2002 № 613/141480 на здійснення
розрахунково-касового обслуговування, укладеного між
відповідачем та позивачем.
Таким чином, оскільки господарським судом Дніпропетровської
області встановлено фактичну наявність податкового боргу у
позивача, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському
районі від 06.09.2002 р. № 10527/10-17/1-37 рішенням
господарського суду Дніпропетровської області у справі № А27/130
визнано правомірним, а також те, що відповідач не є стягувачем
грошових коштів, а лише виконавцем функцій обслуговування банку
на договірних умовах з позивачем, то висновок про відсутність
безпідставного або помилкового списання відповідачем коштів
позивача є законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення господарського суду ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи
касаційної скарги не спростовують висновків суду, у зв’язку з
чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу
“Концерн “Весна” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18.05.2004 у справі № 25/93 (32/110) залишити без змін.