ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2004 Справа N 15/67
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому приватного підприємця Коптєвої
судовому засіданні Олександри Василівни
касаційну скаргу
на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 30.06.2004 р.
у справі господарського суду Херсонської області
за позовом приватного підприємця Коптєвої
Олександри Василівни
до Херсонської митниці, Управління
державного казначейства у Херсонській
області
про стягнення 111-38,54 грн.,
- позивача:
- відповідача1:
- відповідача2:
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.04.2004
р. у справі № 15/67 задоволено позов приватного підприємця
Коптєвої Олександри Василівни (далі ПП Коптєва О.В.) до
Херсонської митниці та Управління державного казначейства у
Херсонській області про стягнення з державного бюджету 111-38,54
грн. неправомірно утриманого податку на додану вартість при
митному оформленні імпортної тканини.
Рішення обґрунтовано тим, що позивач як суб’єкт малого
підприємництва є платником 10% єдиного податку, а тому
звільняється від сплати податку на додану вартість під час
митного оформлення товарів.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
30.06.2004 р. у даній справі рішення господарського суду
Херсонської області від 27.04.2004 р. скасовано, в позові
відмовлено. Постанова мотивована тим, що звільнення суб’єкта
малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему
оподаткування від сплати податку на додану вартість передбачене
лише з операцій реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
ПП Коптєва О.В. звернулася до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького
апеляційного господарського суду скасувати, а рішення
господарського суду Херсонської області залишити в силі. В
обґрунтування посилається на неправильне застосування норм
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
У відзиві Херсонська митниця зазначає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, оскільки постанова Запорізького
апеляційного господарського суду винесена з дотриманням норм
матеріального права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватний
підприємець Коптєва Олександра Василівна відповідно до свідоцтва
серія А № 137690, виданого ДПІ у м. Херсоні, зареєстрована як
платник єдиного податку.
02.10.2003 ПП Коптєвою О.В. здійснено митне оформлення товару по
вантажній митній декларації № 50800131008023.
Під час митного оформлення вантажу Херсонською митницею було
нараховано до сплати 111-38,54 грн. податку на додану вартість.
Платіжним доручення № 1 від 02.10.2003 ПП Коптєва О.В. здійснила
попередню оплату за митне оформлення у сумі 15600 грн. на
рахунок Херсонської митниці, з яких 111-38,54 грн. складає сума
податку на додану вартість.
Законом України “Про державну підтримку малого підприємництва”
( 2063-14 ) (2063-14)
визначені правові основи державної підтримки
суб’єктів малого підприємництва. Одним з основних напрямків
державної підтримки малого підприємництва є введення спрощеної
системи оподаткування, обліку і звітності. Ст. 11 цього Закону
встановлено, що спрощена система оподаткування, бухгалтерського
обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених
законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою
єдиного податку, запроваджується для суб’єктів малого
підприємництва в порядку, встановленому законодавством України.
Така спрощена система оподаткування, порядок оподаткування
операцій, що здійснюються суб’єктами малого підприємництва
введені в Україні Указом Президента України “Про спрощену
систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого
підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Указу ( 727/98 ) (727/98)
спрощена система
оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб’єктів
малого підприємництва, фізичних осіб, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у
трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом
року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не
перевищує 500 тис. грн. Це положення Указу ( 727/98 ) (727/98)
стосується
визначення бази оподаткування єдиним податком. Об'єктом
оподаткування при обкладанні єдиним податком прийнято доходи,
отримані від здійснення підприємницької діяльності.
Для оподаткування податком на додану вартість імпортних товарів
Законом України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачені норми, згідно з якими податок на додану вартість
сплачується суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює
діяльність, віднесену до підприємницької або ввозить товари на
митну територію України.
Стаття 3 встановлює об'єкт оподаткування ПДВ. Відповідно до
п. 3.1. ст. 3 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, об’єктом
оподаткування є операції щодо продажу товарів (робіт, послуг) на
митній території України, в тому числі операції з оплати
вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з
передачі права власності на об’єкти застави позичальнику
(кредитору) для погашення кредиторської заборгованості
заставодавця і щодо ввезення (пересилання) товарів на митну
територію України та отримання робіт (послуг), що надаються
нерезидентам для їх використання або споживання на митній
території України, в тому числі операції з ввезення
(пересилання) майна за договором оренди (лізингу), застави та
іпотеки.
Крім того, ст. 4 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає базу
оподаткування податком на додану вартість. Пунктом 4.1 визначена
база оподаткування операцій з продажу товарів, разом з цим пункт
4.3 визначає базу оподаткування для товарів, які ввозяться
(пересилаються) на митну територію України.
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до
вимог Указу Президента України “Про внесення змін до Указу
Президента України від 3.07.1998 року № 727 “Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва” ( 746/99 ) (746/99)
Державною податковою адміністрацією
України видано наказ від 01.03.2000р. № 79 “Про затвердження
Положення про Реєстр платників податку на додану вартість”
( z0208-00 ) (z0208-00)
, зареєстрований в Міністерстві юстиції України
03.04.2000 р. за № 208/4429.
У пункті 1 Положення про Реєстр платників ПДВ зазначено, що
особи, які згідно з чинним законодавством не є платниками ПДВ,
та особи, які здійснюють імпорт товарів і сплачують ПДВ при
ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення платників
податку, не повинні проходити реєстрацію та отримувати
індивідуальний податковий номер. А тому ввезення (пересилання)
товарів є об'єктом для оподаткування податком на додану вартість
і особа, суб'єкт підприємницької діяльності, що є юридичною чи
фізичною особою, або фізична особа, як громадянин, незалежно від
того, зареєстрована вона як платник податку на додану вартість,
чи знаходиться на особливому (спрощеному) режимі оподаткування
без перебування в категорії платників податку на додану
вартість, чи громадянин, який ввозить (пересилає) імпортні
товари, під час митних процедур зобов'язаний сплатити податок на
додану вартість. Тобто особа, яка здійснює експортно-імпортні
операції, може не підлягати реєстрації податковим органом як
платник податку на додану вартість, однак це не звільняє її від
обов'язків по сплаті належних платежів, у тому числі податку на
додану вартість.
Таким чином, Указ ( 746/99 ) (746/99)
передбачає звільнення суб'єктів
малого підприємництва від сплати податку на додану вартість лише
з операцій реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тому
податок на додану вартість з операцій щодо ввезення
(пересилання) товарів на митну територію України сплачується
такими суб'єктами підприємницької діяльності на загальних
підставах відповідно до чинного законодавства.
Зазначена правова позиція підтверджена Верховним Судом України у
справі № 3-2605 к 03/44/19 від 23.12.2003р., де встановлено, що
платник єдиного податку звільняється від сплати ПДВ лише з
операцій щодо продажу товарів, в той час коли позивач здійснював
ввезення товару на митну територію України.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення у даній
справі ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному
розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для
вирішення спору, відповідають нормам матеріального та
процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують
висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємця Коптєвої Олександри
Василівни залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
30.06.2004 у справі № 15/67 залишити без змін.