ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.09.2004                                       Справа N 15/485
 
                              Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                            Божок В.С., - головуючого,
                            Хандуріна М.І.,
                            Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому    Конотопської міжрайонної державної
судовому засіданні          податкової інспекції, Державного
касаційні скарги            підприємства “Попівський
                            експериментальний завод”
на постанову                Харківського апеляційного
                            господарського суду від 23.06.2004 р.
у справі господарського суду Сумської області
за позовом                  Державного підприємства “Попівський
                            експериментальний завод”
до                          Конотопської міжрайонної державної
                            податкової інспекції
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
 
- позивача:    Макаренко М.А. – дов. від 10.03.2004 № 103,
               Прасол Ю.А. – дов. від 10.09.2004 № 116,
- відповідача: Дерев’янко О.В. – дов. від 14.09.2004 № 8258/9/10,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду сумської області від 09.12.2003  у
справі   №   15/485   позовні  вимоги  Державного   підприємства
“Попівський експериментальний завод” до Конотопської міжрайонної
державної    податкової   інспекції   про   визнання   недійсним
податкового повідомлення-рішення задоволено частково.  Податкове
повідомлення-рішення від 18.07.2003 № 0000822320/0/5863  визнано
недійсним  в  частині донарахування 1586936,17 грн.  податку  на
додану вартість та 1590925,55 грн. штрафних санкцій.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
23.06.2004  у даній справі рішення господарського суду  Сумської
області від 09.12.2003 змінено, пункти 1, 2, 3 викладено в такій
редакції:   “Позовні  вимоги  задовольнити   частково.   Визнати
недійсним    податкове   повідомлення-рішення   від   18.07.2003
№  0000822320/0/5863  в  частині донарахування  1594914,92  грн.
штрафних  санкцій.  В  позовних вимогах про  визнання  недійсним
податкового       повідомлення-рішення      від       18.07.2003
№  0000822320/0/5863 в частині донарахування податку  на  додану
вартість відмовити”.
 
До  Вищого  господарського суду України з  касаційними  скаргами
звернулися  Конотопська міжрайонна державна податкова  інспекція
та Державне підприємство “Попівський експериментальний завод”.
 
Конотопська  міжрайонна державна податкова інспекція  у  поданій
касаційній   скарзі  просить  судові  рішення  у  даній   справі
скасувати  та  прийняти нове рішення про  залишення  позову  без
задоволення,  посилаючись  на невірне застосування  судами  норм
матеріального  права,  а саме п. 4 ст. 12  Закону  України  “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Державне  підприємство  “Попівський експериментальний  завод”  у
поданій   касаційній   скарзі  просить  постанову   Харківського
апеляційного   господарського   суду   скасувати,   а    рішення
господарського  суду  Сумської  області  залишити  без  змін.  В
обґрунтування   посилається   на   невірне   застосування   норм
матеріального права.
 
Судова  колегія,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи  касаційних скарг, перевіривши юридичну  оцінку  обставин
справи  та  повноту  їх  встановлення,  дослідивши  правильність
застосування норм матеріального та процесуального права  вважає,
що  касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних
підстав.
 
На  підставі акту перевірки від 17.07.2003 № 353/23/459/00375220
“Про  результати  планової комплексної документальної  перевірки
дотримання    позивачем   вимог   податкового    та    валютного
законодавства за період з 01.07.2001 по 01.04.2003” Конотопською
МДПІ  прийнято  податкове  повідомлення-рішення  від  18.07.2003
№   0000822320/0/5863,  яким  ДП  “Попівський  експериментальний
завод”  визначено  податкове зобов’язання з  податку  на  додану
вартўсть за грудень 2002 – березень 2003 на суму 1586936,17 грн.
у  зв’язку  з порушенням п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону  України
“Про  податок  на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         та  застосовано
штрафні санкції в розмірі 1594914,92 грн.
 
Як зазначено в акті перевірки, позивач не нарахував і не сплатив
акцизний  здір в сумі 7110457,60 грн., таким чином занизив  базу
оподаткування по сплаті податку на додану вартість, яка  повинна
визначатися з урахування акцизного збору згідно з п. 4.1  ст.  4
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        . В
акті  також  зазначено, що позивач в порушення вимог п.п.  7.3.1
п.  7.3  ст. 7 Закону у країни “Про податок на додану  вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         не відобразив обсягів реалізації спирту етилового
на експорт в деклараціях з ПДВ по експортних операціях.
 
Суд  апеляційної  інстанції, відмовляючи в позові  про  визнання
недійсним  спірного повідомлення-рішення в частині донарахування
ПДВ   зазначив,   що   відповідно  до  актів  приймання-передачі
давальницької      сировини      (спирту      етилового)      та
товарно-транспортних накладних на перевезення спирту  етилового,
позивач  передавав спирт етиловий як давальницьку  сировину,  що
належить  нерезидентам  на  переробку  ТОВ  МП  НВФ  “Екологічна
ініціатива”,  отримав  грошові кошти від нерезидентів  за  спирт
етиловий  ректифікатний,  а  не за антикрижану  рідину  “Арктика
АК65”  та “Арктика 70М”. Відповідно до договорів комісії №  40-К
від  04.10.2002,  №  47-К від 09.12.2002, контрактів  №  40  від
04.10.2002  №  47  від  09.12.2002 спирт етиловий  ректифікатний
високої  очистки  є  підакцизним  товаром,  вантажовідправником,
комітентом,  а  значить  власником  товару  є  позивач,  а  тому
останній  повинен був відобразити дані господарські  операції  в
бухгалтерському  та податковому обліку і нарахувати  до  бюджету
необхідні суми податків.
 
Однак,   даний  висновок  було  зроблено  без  перевірки  стадії
виконання  договірних  зобов’язань,  оскільки  судами  не   було
перевірено  доводи  позивача, що на момент перевірки  ДПІ  спирт
етиловий нерезидентам не відвантажувався і не передавався, тобто
продажу  спирту етилового на митній території України  здійснено
не   було,   а   відвантаження  спирту  етилового  за   адресою:
м.   Крюківщина  Києво-Святошинського  району  ТОВ   “Екологічна
ініціатива”  було  здійснено для переробки  без  передачі  права
власності. Крім того, позивач стверджує, що на момент  перевірки
позивачем   було   отримано  58,4т  антикрижаної   рідини,   яка
виготовлена   з   50040  л  спирту,  на  який  також   здійснено
донарахування акцизного збору та податку на додану  вартість,  в
той  час  як  дана кількість спирту знаходиться  в  антикрижаній
рідині і на даний час нікому не реалізована.
 
Крім  того,  не  було перевірено і доводи Конотопська  МДПІ  про
неправильне застосування судами п. 4 ст. 12 Закону України  “Про
відновленні   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом”,   оскільки  штрафні  санкції   до   ДП   “Попівський
експериментальний  завод” було застосовано за  порушення  правил
оподаткування  (п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону  України  “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та  державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
        , а не за порушення
строків сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), як  це
передбачено   п.  4  ст.  12  Закону  України  “Про  відновлення
платоспроможностў   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Беручи  до  уваги викладене, колегія приходить до  висновку  про
неповне  з’ясування  обставин, встановлення  яких  обумовлюється
предметом  спору,  що в свою чергу виключає можливість  висновку
щодо  правильного застосування господарськими судами  попередніх
інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору. З огляду
на   це   постановлені   у  справі  судові  рішення   підлягають
скасуванню,   а   справа  –  передачі  на   новий   розгляд   до
господарського суду першої інстанції.
 
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги  наведене,  вжити  всі  передбачені  законом  засоби   для
всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин справи,
прав  і обов’язків сторін і в залежності від встановленого та  у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-10, ст. 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційні  скарги Конотопської міжрайонної державної  податкової
інспекції     та     Державного     підприємства     “Попівський
експериментальний завод” задовольнити частково.
 
Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
23.06.2004  р.  та рішення господарського суду Сумської  області
від  09.12.2003 у справі № 15/485 скасувати, справу передати  на
новий розгляд до господарського суду Сумської області.