ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2004 Справа N 10/538
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., -головуючого,
Хандуріна М.І.,
Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому Конотопської міжрайонної державної
судовому засіданні податкової інспекції, Державного
касаційні скарги підприємства “Попівський
експериментальний завод”
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 23.06.2004 р.
у справі господарського суду Сумської області
за позовом Державного підприємства “Попівський
експериментальний завод”
до Конотопської міжрайонної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
- позивача: Макаренко М.А. – дов. від 0.09.2004 № 104,
Прасовл Ю.О. – дов. від 10.09.2004 № 115,
- відповідача: Деревёянко О.В. – дов. від 4.09.2004 № 8258/9/10,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 05.12.2003 у
справі № 10/538 позовні вимоги Державного підприємства
“Попівський експериментальний завод” до Конотопської міжрайонної
державної податкової інспекції про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
23.06.2004 у даній справі рішення господарського суду Сумської
області від 05.12.2003 змінено, позовні вимоги задоволено
частково. В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 18.07.2003
№ 0000822320/0/5864 в частині податкового зобов’язання по
акцизному збору (основний платіж) у розмірі 7110457,60 грн.
відмовлено.
До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами
звернулися Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція
та Державне підприємство “Попівський експериментальний завод”.
Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція у поданій
касаційній скарзі просить судові рішення у даній справі
скасувати та прийняти нове рішення про залишення позову без
задоволення, посилаючись на невірне застосування судами норм
матеріального права, а саме п. 4 ст. 12 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Державне підприємство “Попівський експериментальний завод” у
поданій касаційній скарзі просить постанову Харківського
апеляційного господарського суду скасувати, а рішення
господарського суду Сумської області залишити без змін. В
обґрунтування посилається на невірне застосування норм
матеріального права.
Судова колегія, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає,
що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних
підстав.
На підставі акту перевірки від 17.07.2003 № 353/23/459/00375220
“Про результати планової комплексної документальної перевірки
дотримання позивачем вимог податкового та валютного
законодавства за період з 01.07.2001 по 01.04.2003” Конотопською
МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2003
№ 0000822320/0/5864, яким ДП “Попівський експериментальний
завод” визначено суму податкового зобов’язання по основному
платежу з акцизного збору у розмірі 7110457,60 грн. та
застосовані штрафні санкції у розмірі 7110457,60 грн.
При перевірці встановлено, що позивачем на підставі договорів
комісії № 40-к від 04.10.2002 та № 47-К від 09.12.2002,
укладених на підставі контрактів № 40 від 04.10.2002 та № 47 від
09.12.2002, по товарно-транспортних накладних на перевезення
спирту етилового реалізовано на території України за іноземну
валюту на експорт без митного оформлення спирт етиловий у
кількості 9600 дал та 34840,36 дал для переробки на території
України на антикрижану рідину на потужностях ТОВ МП ВКФ
“Екологічна ініціатива”.
В акті перевірки зазначено, що у зв’язку з відсутністю вантажних
митних декларацій з відміткою про перетин митного кордону
України спирту та антикрижаної рідини зроблено висновок про
безпідставне застосування позивачем нульової ставки по акцизному
збору.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в позові про визнання
недійсним спірного повідомлення-рішення в частині донарахування
податкового зобов’язання по акцизному збору (основному платежу)
виходив з того, що позивач не здійснював ні однієї із зазначених
операцій: не ввозив давальницьку сировину на Україну; не
закупляв давальницьку сировину за іноземну валюту; не вивозив
сировину за межі митного кордону України для використання у
виробленні готової продукції, а тому даний спирт етиловий не
може вважатись давальницькою сировиною для позивача, у зв’язку з
чим підстави для звільнення позивача від справляння акцизного
збору відсутні.
Однак, даний висновок було зроблено без перевірки стадії
виконання договірних зобов’язань, оскільки судами не було
перевірено доводи позивача, що на момент здійсненні перевірки
умови контрактів були виконані лише частково: отримано іноземну
валюту від неризидентів за частину придбаваємої сировини
(спирту) на території України з подальшою її переробкою на
митній території України: отримання заводом іноземної валюти за
переробку давальницької сировини на антикрижану рідину;
відвантаження заводом спирту етилового за адресою: м. Крюківщина
Києво-Святошинського району ТОВ “Екологічна ініціатива” було
здійснено для переробки без передачі права власності. Крім того,
позивач стверджує, що на момент перевірки позивачем було
отримано 58,4т антикрижаної рідини, яка виготовлена з 50040 л
спирту, на який також здійснено донарахування акцизного збору та
податку на додану вартість, в той час як дана кількість спирту
знаходиться в антикрижаній рідині і на даний час нікому не
реалізована.
Крім того, не було перевірено також і доводи Конотопської МДПІ
про неправильне застосування судами п. 4 ст. 12 Закону України
“Про відновленні платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом”, оскільки штрафні санкції до ДП “Попівський
експериментальний завод” було застосовано за порушення правил
оподаткування (п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, а не за порушення
строків сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), як це
передбачено п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Беручи до уваги викладене, колегія приходить до висновку про
неповне з’ясування обставин, встановлення яких обумовлюється
предметом спору, що в свою чергу виключає можливість висновку
щодо правильного застосування господарськими судами попередніх
інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору. З огляду
на це постановлені у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги наведене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов’язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-10, ст. 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Конотопської міжрайонної державної податкової
інспекції та Державного підприємства “Попівський
експериментальний завод” задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
23.06.2004 р. та рішення господарського суду Сумської області
від 05.12.2003 у справі № 10/538 скасувати, справу передати на
новий розгляд до господарського суду Сумської області.