ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2004 Справа N 22/63
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Рибака В.В. розглянув касаційну
скаргу НАК “Нафтогаз України” на ухвалу господарського суду
м. Києва від 12.03.2004 р. у справі № 22/63 (№ 22/64) про
об’єднання позовних вимог та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 23.04.2004 р. у справі № 22/63 за
позовом ВАТ “Укрнафта” до НАК “Нафтогаз України” за участю
представників позивача – Литвиненко Л.І., відповідача – Микитьон
В.В.
Про стягнення 288 540 054,15 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2004 р. об’єднано
справи № 22/63 та № 22/64 в одну справу, якій присвоєно № 22/63.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
23.04.2004 р. НАК “Нафтогаз України” відмовлено в прийнятті
апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від
12.03.2004 р.
У касаційній скарзі НАК “Нафтогаз України” просить скасувати
ухвалу господарського суду м. Києва від 12.03.2004 р. у справі
№ 22/63 (№ 22/64) про об’єднання позовних вимог та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2004 р. у
справі № 22/63, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм чинного законодавства.
Відзив на касаційну скаргу від ВАТ “Укрнафта” до суду не
надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
09.03.2004 р. позивач звернувся до господарського суду з
клопотанням про об’єднання у порядку ст. 58 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
позовних заяв ВАТ “Укрнафта” № юр-119 від 26.02.2004
р. та № юр-220 від 26.02.2004 р. про стягнення заборгованості за
поставлений природний газ з ВАТ “Укрнафта” в одну справу.
Відповідач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу господарського
суду м. Києва від 12.03.2004 р. про об’єднання позовних вимог.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив матеріали справи і
прийшов до обґрунтованих юридичних висновків про відсутність
підстав для прийняття апеляційної скарги НАК “Нафтогаз України”.
При цьому суд виходив з того, що чинним Господарським
процесуальним кодексом України не передбачена можливість
оскарження ухвали про об’єднання позовних вимог.
Суд вірно вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку лише у випадках, передбачених ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України “Про відновлення
платоспроможностў боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ст. 58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі якої 12.03.2004 р.
місцевий суд виніс ухвалу, не передбачена можливість оскарження
ухвали про об’єднання позовних вимог.
Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної
інстанції норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
відсутність підстав для повернення апеляційної скарги не
відповідають матеріалам справи і законодавству, тому судом до
уваги не приймаються.
Твердження відповідача в касаційній скарзі про порушення
місцевим судом ч. 2 ст. 58 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при винесенні
ухвали про об’єднання справ № 22/63 та № 22/64 в одну справу
№ 22/63 спростовуються вимогами названої норми, оскільки, як
вірно зазначив суд, сторонами в обох справах є ті ж самі
юридичні особи, а предметом позовних вимог є стягнення
заборгованості за поставлений природний газ.
Отже, ухвалені у справі судові рішення відповідають матеріалам
справи, діючому законодавству, тому підстав для задоволення
касаційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду м. Києва від 12.03.2004 р. у справі
№ 22/63 (№ 22/64) та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 23.04.2004 р. у справі № 22/63 залишити
без змін, а касаційну скаргу НАК “Нафтогаз України” – без
задоволення.