ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2004 Справа N 32/640
Вищий господарський суд України у складі: суддя суддя А.А.А. -
головуючий, судді Б.Б.Б. і В.В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за
цінами в м. Києві, м. Київ (далі - Інспекція)
на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2003 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.06.2004 р.
зі справи № Х0
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м. Київ
(далі - ТОВ "ХХХ")
до Інспекції
про визнання недійсним рішення,
треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, -
Київська міська рада,
Київська міська державна адміністрація.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ "ХХХ": присутній,
Інспекції: присутній,
Київської міської ради: присутній,
Київської міської державної адміністрації: присутній
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2003 (суддя
М.М.М.) позов задоволено з тих мотивів, що розпорядження Київської
міської державної адміністрації від 14.09.1998 № 1913
( ra1913017-98 ) (ra1913017-98)
та від 23.06.1999 № 1011 ( ra1011017-99 ) (ra1011017-99)
, а
також рішення Київської міської ради від 02.12.1999 № 148/650
( ra_148023-99 ) (ra_148023-99)
та від 17.09.1998 № 2 прийняті ними з
перевищенням повноважень, а тому не підлягають застосуванню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
02.06.2004 (суддя Е.Е.Е. - головуючий, судді Г.Г.Г., Д.Д.Д.)
назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить зазначені рішення та постанову скасувати і
визнати чинним оскаржуване рішення Інспекції.
Скаргу мотивовано тим, що попередні судові інстанції дійшли
невірного висновку про перевищення повноважень Київською міською
державною адміністрацією та Київською міською радою, оскільки
відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
в разі надмірного зростання цін, раніше
виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України,
виконавчих комітетів обласних рад, допускається тимчасове
повернення до державного регулювання цін і тарифів.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ХХХ" заперечує проти доводів
скарги і просить рішення місцевого господарського суду та
постанову апеляційного господарського суду з цієї справи залишити
в силі.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 01.09.2003 на підставі статті 14 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
, рішень III сесії XXIII скликання
Київської міської ради від 17.09.98 № 2 "Про деякі питання
запровадження тимчасового державного регулювання цін на споживчому
ринку м. Києва", VI сесії XXIII скликання Київської міської ради
від 02.12.99 № 148/650 "Про деякі питання запровадження
тимчасового державного регулювання цін на споживчому ринку м.
Києва" ( ra_148023-99 ) (ra_148023-99)
(далі - рішення Ради) та розпоряджень
Київської міської державної адміністрації від 23.06.99 № 1011 "Про
заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів"
( ra1011017-99 ) (ra1011017-99)
, від 14.09.98 № 1913 "Про заходи щодо
стабілізації ринку окремих продовольчих товарів" ( ra1913017-98 ) (ra1913017-98)
(далі - розпорядження Адміністрації) Інспекцією прийнято рішення
"Про застосування економічних санкцій за порушення державної
дисципліни цін" № 184 на загальну суму 7801,59 грн. (далі -
рішення Інспекції);
- рішення Інспекції прийнято за наслідками перевірки додержання
державної дисципліни цін ТОВ "ХХХ", в ході якої встановлено
порушення останнім вимог рішень Ради та розпоряджень
Адміністрації, якими було запроваджено регулювання цін на окремі
продукти харчування шляхом встановлення, тимчасово, розміру
роздрібних цін на окремі продовольчі товари, зокрема, на борошно
пшеничне, маргарин, майонез, олію фасовану, сіль кам'яну, мило
господарське, крупи, молоко;
- згідно з листом Київського міського управління юстиції
розпорядження Київської міської державної адміністрації від
23.06.1999 № 1011 "Про заходи щодо стабілізації ринку основних
продовольчих товарів" ( ra1011017-99 ) (ra1011017-99)
, яке було занесено до
державного реєстру 14.07.1999 за № 48/169, втратило чинність
відповідно до розпорядження від 06.05.2000 № 670. Державна
реєстрація розпорядження від 14.09.1998 № 1913 "Про заходи щодо
стабілізації ринку окремих продовольчих товарів" ( ra1913017-98 ) (ra1913017-98)
не проводилася.
Причиною спору зі справи стало, на думку позивача, те, що рішення
Інспекції прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки
розпорядження Адміністрації ( ra1913017-98 ) (ra1913017-98)
та рішення Ради
( ra_148023-99 ) (ra_148023-99)
прийняті з перевищенням повноважень.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією
межах і відповідно до законів України.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що забезпечення проведення цінової політики в державі
відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
місцева державна адміністрація є
місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів
виконавчої влади.
Відповідно до статті 7 цього Закону місцеві державні адміністрації
( 586-14 ) (586-14)
у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим
та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету
Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
до
повноважень Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення
віднесено забезпечення здійснення державної політики цін;
визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні
фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються
відповідними органами державного управління, крім сфери
телекомунікацій; визначення повноважень органів державного
управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а
також по контролю за цінами (тарифами).
Повноваження обласних державних адміністрацій щодо регулювання цін
і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначено
постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
(із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 24.07.2003 № 1150 ( 1150-2003-п ) (1150-2003-п)
).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про столицю України -
місто-герой Київ" ( 401-14 ) (401-14)
порядок формування та повноваження
міської, районних у місті рад визначаються Законом України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
з особливостями,
передбаченими статтею 22 Закону України "Про столицю України -
місто-герой Київ" ( 401-14 ) (401-14)
.
Стаття 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
містить повноваження виконавчих органів сільських,
селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін. Зокрема,
підпунктом 2 пункту "б" цієї статті ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
передбачено, що
місцевій раді можуть бути делеговані повноваження щодо здійснення
відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів.
Стаття 8 Закону України ( 507-12 ) (507-12)
встановлює, що в разі
надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за
рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів
обласних, міських (міст республіканського порядкування) рад
допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і
тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи
встановлюються державними органами України, повноваження яких в
галузі встановлення і застосування цін (тарифів) визначає Кабінет
Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 "Про
встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих
органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
визначено повний та вичерпний перелік товарів та послуг, ціни на
які регулюються органами виконавчої влади та виконавчими органами
міських рад. В зазначеній постанові (в редакції, що була чинною на
дату продажу товарів) відсутні повноваження місцевих рад щодо
регулювання цін і тарифів на продовольчі товари (молоко, масло,
олію, картоплю, буряк, цибулю, моркву, крупи, цукор, сіль) та мило
господарське, які були визначені у рішенні Київської міської ради.
У зазначеній постанові (в редакції, що була чинною на дату продажу
товарів) щодо цін, стосовно яких виявлені порушення, також
відсутні повноваження міських державних адміністрацій щодо
регулювання цін на перелічені продовольчі товари та мило
господарське.
Не встановлені повноваження міських державних адміністрацій щодо
регулювання цін на продовольчі товари (молоко, масло, олію,
картоплю, буряк, цибулю, моркву, крупи, цукор, сіль) та мило
господарське і Законом України про місцеві державні адміністрації"
( 586-14 ) (586-14)
.
Лише постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2003 № 1150
"Про недоліки у роботі окремих органів виконавчої влади із
забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації
ринку основних продовольчих товарів" ( 1150-2003-п ) (1150-2003-п)
пункт 12
додатку до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення
повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських
рад щодо регулювання цін (тарифів)" ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
було доповнено
абзацом, який передбачав повноваження Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення) цін і
тарифів на встановлення граничних торговельних надбавок на зерно,
борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи,
цукор, яловичину, ковбаси варені, молоко, сир, масло вершкове та
олію.
Тобто повернення до державного регулювання цін і тарифів на хліб
та хлібобулочні вироби може бути здійснено місцевими державними
адміністраціями лише за відповідним рішенням Кабінету Міністрів
України в порядку, визначеному законодавством України, що й
відбулося у 2003 році.
Беручи до уваги викладене, Вищий господарський суд України вважає,
що попередніми судовими інстанціями правомірно зроблено висновок
про те що рішення Київської міської ради від 17.09.1998 № 2 та від
02.12.1999 № 148/650 "Про деякі питання запровадження тимчасового
державного регулювання цін на споживчому ринку м. Києва"
( ra_148023-99 ) (ra_148023-99)
і розпорядження Київської міської державної
адміністрації від 23.06.1999 № 1011 "Про заходи щодо стабілізації
ринку основних продовольчих товарів" ( ra1011017-99 ) (ra1011017-99)
та від
14.09.1998 № 1913 "Про заходи щодо стабілізації ринку окремих
продовольчих товарів" ( ra1913017-98 ) (ra1913017-98)
прийняті ними з
перевищенням повноважень, а тому відповідно до частини другої
статті 4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
вони не підлягають застосуванню господарським судом.
Отже, судові інстанції правомірно дійшли висновку про наявність
підстав для визнання таким, що не відповідає чинному законодавству
рішення Інспекції та визнали його недійсним.
З огляду на викладене у Вищого господарського суду відсутні
підстави для скасування рішень попередніх інстанції.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги Державної інспекції з контролю
за цінами в м. Києві відмовити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2003 зі
справи № Х0 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 02.06.2004 залишити без змін.