ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2004 Справа N 15/36
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу ЗАТ “Дарниця”, м. Запоріжжя
на постанову від 13.04.04 р. Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 15/36 господарського суду Запорізької
області
за позовом ЗАТ “Дарниця”, м. Запоріжжя
3-тя особа на Запорізька міська рада
стороні позивача
без самостійних
вимог
до Запорізької обласної ради
3-тя особа на ТОВ “Айс Запоріжжя”, м. Запоріжжя
стороні Запорізьке державне обласне комунальне
відповідача без торгівельно-виробниче підприємство “Айс”,
самостійних вимог м. Запоріжжя
про визнання недійсним рішення
У справі взяли участь представники
позивача: Орловський С.О., довір. від 25.11.03
відповідача: не з’явилися
3-ті особи: ТОВ “Айс Запоріжжя”- Риков В.Ю., довір. № 7/302 від
11.03.04;
Запорізьке державне обласне комунальне торгівельно-виробниче
підприємство “Айс” – не з’явилися;
Заява скаржника про забезпечення позову колегією суддів
відхилена на підставі того, що предметом даного спору є не майно
скаржника, а визнання частково недійсним акту органу місцевого
самоврядування.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення сесії
Запорізької обласної ради № 13 від 09.11.01 “Про приватизацію
об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ,
міст Запорізької області та надання повноважень підприємствам по
створенню господарських товариств”. Позив мотивовано тим, що
оскаржуваним рішенням порушені його права та відповідно до ч. 3
ст. 2 ЗУ “Про приватизацію невеликих державних підприємств”
( 2171-12 ) (2171-12)
як власник майна, придбаного шляхом приватизації
об’єктів комунальної власності має право на оренду приміщень, в
яких знаходиться це майно.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.02.04 в
позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що ЗАТ “Дарниця” є
неналежним позивачем у справі, оскільки відмова нового власника
майна, що здавалося позивачу в оренду ніяким чином не стосується
питань визнання недійсним рішення Запорізької обласної ради № 13
від 09.11.01. Окрім того оскаржуване рішення встановлює права та
обов’язки інших суб’єктів господарювання, які не залучалися до
розгляду справи (суддя Н.Колодій).
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду
13.04.04 рішення місцевого суду залишено без змін з тих же
підстав (колегія суддів у складі: О.Яценко, Л.кагітіна,
Н.Коробка).
В поданій касаційній скарзі ЗАТ “Дарниця” просить прийняті у
справі рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення,
яким визнати недійсним рішення відповідача в частині
представлення Запорізькому обласному державному комунальному
торгово-виробничому підприємству “Айс” повноважень по утворенню
господарських товариств з залученням майна, яке знаходиться на
його балансі і є спільною власністю територіальних громад сіл,
селищ, міст Запорізької області. Скарга мотивована тим, що право
позивача на позов ґрунтується на тому, що оскаржуване рішення
порушує його право на розпорядження належним йому майном,
оскільки частину майна, переданого на підставі оскаржуваного
рішення до уставного фонду ТОВ “Айс Запоріжжя” належить ЗОТ
“Дарниця”. Зазначений факт підтверджується рішенням арбітражного
суду Запорізької області Запорізької області від 26.10.92 по
справі № 4/1-366. Суди порушили норми матеріального права, а
саме, ч. 3 ст. 2 ЗУ “Про приватизацію невеликих державних
підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є
також порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних
законом інтересів підприємства-позивача у справі.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Рішенням Запорізької обласної ради від 09.11.01 № 13
Запорізькому обласному державному комунальному
торговельно-виробничому підприємству “Айс” були надані
повноваження приймати рішення про створення господарських
товариств з залученням майна, що знаходиться на їх балансі та
належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ,
міст Запорізької області за умови обов’язкового узгодження з
облдержадміністрацією розміру їх внесків до статутного фонду
товариства.
ЗАТ “Дарниця” засноване за рахунок виділення структурного
підрозділу тресту громадського харчування Шевченківського району
м. Запоріжжя на майні комунальної власності територіальної
громади м. Запоріжжя. Зазначений структурний підрозділ тресту
громадського харчування розташовувався у приміщенні цілісного
майнового комплексу, що перебував на балансі ДОТВКП “Айс” на
підставі договору оренди і належав до спільної власності
територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області.
Рішенням Запорізької міської ради № 52 від 18.02.1999
Запорізькій обласній раді було делеговано повноваження щодо
управління частками комунального майна, які належали
територіальній громаді м. Запоріжжя в майні, яке перебувало в
спільній власності територіальних громад. Таким чином, всі
повноваження щодо управління та розпорядження часткою майна,
належнўй територіальній громаді міста і в тому числі майном
ДОТВКП “Айс”, сесією міської ради передані Запорізькій обласній
раді.
Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 2 ЗУ “Про приватизацію не великих
державних підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
будівлі (споруди, приміщення)
приватизуються разом з розташованими в них об'єктами
приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації
будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що
приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої
заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної
Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного
рівня.
Відповідно до абз.3 п. 3 ст. 2 зазначеного Закону ( 2171-12 ) (2171-12)
за
наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди,
приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі
відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення),
в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу,
зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються
у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в
оренду на строк не менш як десять років.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що майно ДОТВКС “Айс”
не є державною власністю, оскільки включене до об’єктів спільної
власності територіальних громад м. Запоріжжя, а тому посилання
скаржника на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми п. 3
ст. 2 Закону України “Про приватизацію не великих державних
підприємств” ( 2171-12 ) (2171-12)
є безпідставним.
Окрім того, попередніми судовими інстанціями встановлено, що
позивачем ні господарському суду першої інстанції, ні
апеляційному господарському суду не було надано доказів, що
підтверджують право власності позивача на частину майна ДОТВКС
“Айс”.
Попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що
позивач не має права вимагати права орендувати приміщення
відповідно до ЗУ “Про приватизацію не великих державних
підприємств”. Оренда цих приміщень має здійснюватися на
договірних засадах відповідно до вимог ЗУ “Про оренду державного
та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскільки позивачем не доведеного свого права власності на
частину майна ЗОДКТВП “Айс”, попередні судові інстанції дійшли
вірного висновку, що оскаржуваним рішенням права позивача не
порушені, в зв’язку з чим йому обґрунтовано відмовлено в
задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Дарниця”, м. Запоріжжя залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області
вўд 02.02.04 та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від13.04.04 – без змін.