ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2004 Справа N 12/422
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представника відкритого акціонерного товариства "XXX"
А.А.А. (дов. від 10.09.04), розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY"
на постанову від 03 березня 2004 року Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 12/422
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
до - відкритого акціонерного товариства "XXX"
- приватної юридично-комерційної фірми "ZZZ"
про стягнення 12 283, 75 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 8 вересня 2003 року господарського суду Запорізької
області (суддя О. Проценко) позов задоволено та стягнуто з
відкритого акціонерного товариства "XXX" на користь позивача
56 627,72 грн. заборгованості, 14,28 грн. річних, 567,72 грн.
державного мита та 116 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу; в частині стягнення заборгованості
з приватної юридично-комерційної фірми "ZZZ" провадження у справі
припинено.
Додатковим рішенням від 9 жовтня 2003 року стягнуто з відкритого
акціонерного товариства "XXX" на користь позивача 12 283,75 грн.
витрат на юридичне обслуговування.
Постановою від 3 березня 2004 року Запорізького апеляційного
господарського суду додаткове рішення скасовано та в позові в
частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "XXX"
12 500 грн. судових витрат відмовлено.
Позивач просить скасувати постанову господарського суду
апеляційної інстанції у справі з огляду на неправильне
застосування апеляційним господарським судом статей 44 і 49
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
залишити в силі додаткове рішення.
Відкрите акціонерне товариство "XXX" проти доводів касаційної
скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з
позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "XXX"
56 627,74 грн. заборгованості, 144,28 грн. річних та 12 500 грн.
судових витрат.
Крім того, просив стягнути з приватної юридично-комерційної фірми
"ZZZ" 1 000грн. боргу, проте в процесі розгляду справи від цієї
вимоги відмовився.
Господарські суди дійшли висновку, що вимоги про стягнення з
відкритого акціонерного товариства "XXX" 56 627, 72 грн.
заборгованості за поставлений в період з січня по жовтень 2002
року алюміній та алюмінієвий сплави, а також 144, 28 грн. річних
підлягають задоволенню, оскільки, підтверджуються матеріалами
справи, а саме: договором купівлі-продажу від 26 грудня 2001року №
256/112, накладними БР-01/15/1 від 15 січня 2002 року, БР-01/17/4
від 17 січня 2002 року, БР-2/1/2-1 від 1 лютого 2002 року,
БР-2/01/02 від 1 лютого 2002 року, БР-2/18/4 від 18 лютого 2002
року, БР-2/27/1 від 27 лютого 2002 року, БР-3/06/6 від 6 березня
2002 року, БР-3/22/2 від 22 березня 2002 року, БР-3/22/1 від 22
березня 2002 року, БР-44/11/5 від 11 квітня 2002 року, БР-4/17/3
від 17 квітня 2002 року, БР-4/26/3 від 26 квітня 2002 року,
БР-5/17/1 від 17 травня 2002 року, БР-5/24/03 від 24 травня 2002
року, БР-10/02/1 від 2 жовтня 2002 року, довіреностями на
одержання матеріальних цінностей, доповненнями до договору № 2 від
14 березня 2002 року та № 3 від 5 березня 2002 року.
Водночас колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд
правомірно скасував додаткове рішення господарського суду,
оскільки в силу вимог статті 44 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до судових витрат слід відносити лише
оплату послуг адвоката.
В контексті цієї норми до судових витрат відносяться кошти, якщо
вони були сплачені саме адвокату, а не будь-якому представнику
сторони, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими
документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
витрати, що підлягають сплаті за
послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом
України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) (2887-12)
.
Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю
наведені у статті 2 цього Закону ( 2887-12 ) (2887-12)
, якою визначено, що
адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну
освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката
не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав
свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв
Присягу адвоката України.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво в суді від імені
позивача здійснювала особа, яка не є адвокатом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені
господарським судом апеляційної інстанції на підставі всебічного,
повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів,
висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 3 березня 2004 року Запорізького апеляційного
господарського суду у справі № 12/422 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "YYY" без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій